Справа: № 2а-16254/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"24" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Романчук О.М.,
суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі: Воронець Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2011 року № 0017131505.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, представник відповідача по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг»як юридична особа зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.10.2001 року. Підприємству присвоєно ідентифікаційний код 31662864 та взято на податковий облік 15.10.2001 року за № 26638.
ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Інтерхолдінг»з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, про що складено Акт перевірки від 27.10.2011 року № 1845/15-3.
Так, проведеною перевіркою встановлено, що підприємством у декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в порушення п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 р., яка переноситься до рядку 06.6. поточної декларації, на 11193 грн. За результатами камеральної перевірки об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності за ІІ квартал 2011 року становить - 584 грн. Виявлена помилка вплинула на податкові зобов'язання та розрахунки з бюджетом, податок на прибуток за звітний (податковий) період - 134 грн.
Відповідно податковим органом прийнято оскаржуване повідомлення-рішення від 27.10.2011 року № 0017131505, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 134,00 гривень.
Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки під час складення декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року підприємством повністю дотримано вимоги чинного законодавства.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно було включено до податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування вказаним податком, що утворилося в попередніх податкових періодах.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.05.2011 р. податковим органом прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (за формою в редакції наказу ДПА України від 28.02.2011 р. № 114) у рядку 06 якої «скориговані валові витрати»зазначені витрати визначені у розмірі 11798 грн. Згідно з рядком 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»це значення складає 11493 грн. У рядку 11 цієї декларації визначено від'ємне значення прибутку, що підлягає оподаткуванню - 11193 грн.
04.08.2011 р. податковим органом прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.
У рядку 06.6. цієї декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)»визначено від'ємне значення у розмірі 11193 грн.
Проте, ДПІ у Печерському районі м. Києва вважають, що платники податку на прибуток мають право включати до податкової звітності за ІІ квартал 2011 року лише ту суму збитків (від'ємного значення об'єкта оподаткування), які отримані у І кварталі 2011 року без урахування збитків попередніх звітних періодів.
Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 зазначеного вище Закону, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абз. 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Згідно п. 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення»ПК України з 01 квітня 2011року набрав чинності розділ ІІІ ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році без жодних обмежень.
Згідно п. 150.1 ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У відповідності до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України положення п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 р.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, а сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І кварталі 2011року підлягає включенню до валових витрат ІІ кварталу 2011 року.
Проте, доводи апеляційної скарги податкового органу ґрунтуються на невірному розумінні п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України.
Так, на думку податкового органу вказана правова норма передбачає, що до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.
Однак, положеннями п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України передбачено включення до валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення розрахунку об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, а не від'ємного значення результатів діяльності суб'єкта господарювання у І кварталі 2011 року.
Порядок розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток закріплений у формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом ДПА України № 114 від 28 лютого 2011 року.
Згідно рядка 04 витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування дорівнюють сумі значень рядків 05 та 06. В свою чергу значення рядка 06 дорівнює сумі рядків 06.1-06.6. У рядку 06.6 зазначається від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року).
Таким чином, дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхолдінг»щодо включення до валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів цілком відповідають вимогам податкового законодавства.
Крім того, колегія суддів враховує вимоги п. 56.21 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі коли норма цього Кодексу припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та, відповідно, скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2011 року № 0017131505.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.