Ухвала від 26.04.2012 по справі 2а/2370/7101/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/7101/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

УХВАЛА

Іменем України

"26" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Мамчур Я.С., Шостак О.О.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЛАБ» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у м.Черкаси про стягнення коштів за податковим боргом з Приватного підприємства «ЛАБ»-

ВСТАНОВИВ:

05.09.2011р. Державна податкова інспекція у м.Черкаси звернулася з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з Приватного підприємства «ЛАБ»в порядку ст.183-3 КАС України.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року подання податкового органу задоволено, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих ПП «ЛАБ»на користь бюджету кошти за податковим боргом у розмірі 243240,74грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, будучи належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є:

- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

- внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

- надання податкових консультацій;

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати, у випадках встановлених цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу п. 59.5 ст. 95 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «ЛАБ»зареєстрована як юридична особа 13.07.2007 року за №10026038490, ідентифікаційний код 35274499 та є платником податку на додану вартість.

Згідно акту Державної податкової інспекції у м.Черкаси від 01.04.2011р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності встановлено неподання відповідачем звітності з податку на додану вартість за лютий 2011року.

Відповідно до приписів статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп.16.1.3 п.16.1 ст.16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16).

Згідно до приписів пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює зокрема:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Позивачем, в зв'язку з порушенням платником податку вимог підпункт 49.18.1 підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, та на виконання приписів п. 120.1. ст. 120 цього кодексу прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0002831502 від 01.04.2011р., яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 170 грн., який відповідач мав сплатити протягом 10 днів.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем подано заявнику:

- декларацію платника ПДВ №9003829774 від 10.06.2011 року з терміном сплати 10.06.2011 року, сума податку до сплати 415655 грн. ;

- декларацію №9003829781 від 10.06.2011 року з терміном сплати 10.06.2011, сума податку до сплати 681480 грн.

Одночасно відповідачем подано: уточнюючий розрахунок за лютий 01.02.2011р. №9003845810 з терміном спалити 10.06.2011 року, зменшено суму зобов'язання на 415655 грн.; уточнюючий розрахунок за 01.03.2011р. №9003846033 з терміном спалити 10.06.2011 року, зменшено суму зобов'язання на 567774 грн.; уточнюючий розрахунок за 01.03.2011р. №9003967224 з терміном спалити 16.06.2011 року, зменшено суму зобов'язання на 49843 грн.

За несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з ПДВ у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня, яка на дату судового розгляду та вирішення подання складає 395 грн. 74 коп.

В зв'язку з несплатою штрафних санкцій позивачем 06.06.2011р. на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ю»№1411.

Відповідачем, а ні податкове повідомлення-рішення, а ні податкова вимога не оскаржувалися, штрафні санкції не сплачувалися.

В подальшому позивачем подано декларацію платника ПДВ №9005091757 від 20.07.2011 року з терміном сплати 30.07.2011 року, сума податку до сплати 174095 грн. та уточнюючий розрахунок №9007264846 за 01.03.2011 року, збільшено суму зобов'язання на 33217 грн.

Самостійно платником сплачено ПДВ в сумі 28500 грн., таким чином загальна сума боргу зі сплати ПДВ станом на 02.09.2011р. склала 242675 грн.

Враховуючи, що 60 календарних днів після надіслання податкової вимоги відповідачу сплинули 02.09.2011 року і останнім сума податкового боргу лишилася повністю не сплачена, то колегія суддів приходить до переконання, що позивач мав підстави та правомірно звернувся з поданням про стягнення коштів з платника податку в рахунок погашення податкового боргу.

Слід зазначити, що в апеляційні скарзі відповідач не заперечує проти наявності станом на 02.09.2011р. заборгованості по сплаті податку на додану вартість, однак вказує що її розмір є меншим (128825,00грн.), тобто фактично визнає допущені ним порушення податкового законодавства .

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЛАБ»-залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Мамчур Я.С

Попередній документ
24347779
Наступний документ
24347781
Інформація про рішення:
№ рішення: 24347780
№ справи: 2а/2370/7101/11
Дата рішення: 26.04.2012
Дата публікації: 01.06.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: