Справа: № 2а/2570/6092/11 Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"10" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі: Воронець Н.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в Чернігівській області про стягнення матеріальної допомоги та грошової компенсації, -
ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом в якому просив стягнути з Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України матеріальну допомогу та грошову компенсацію.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року вказаний адміністративний позов було залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу судді від 07 грудня 2011 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в Чернігівській області про стягнення матеріальної допомоги та грошової компенсації.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки позов не відповідав вимогам п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України та позивачу запропоновано подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На виконання вищезазначеної ухвали позивачем 06.12.2011 року було подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом.
Проте, розглядаючи зазначену заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду немає, а тому оскаржуваною ухвалою в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачу було відмовлено та залишено позовну заяву без розгляду.
Перевіряючи обґрунтованість висновку суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів виходить з наступного.
Виникнення права на компенсацію замість не отриманого продовольчого пайка пов'язане із перебуванням особи на військовій (публічній) службі. Відтак, позов про стягнення вказаної компенсації за зверненням військовослужбовця, який перебуває на службі, є спором з приводу проходження публічної служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 3 ст. 99 КАС України).
З аналізу зазначеної норми слідує, що позивач за захистом порушених прав мав звернутися до адміністративного суду із позовною заявою у місячний строк.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Як вже зазначалося, із адміністративним позовом до суду першої інстанції за захистом порушених прав позивач звернувся у листопаді 2011 року, проте, як зазначив сам апелянт під час апеляційного провадження, про неповний розрахунок із ним при звільненні йому стало відомо у лютому 2011 року.
В обґрунтування поданого до суду першої інстанції клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем зазначено, що він намагався вирішити спірне питання у досудовому порядку, однак прохання про донарахування матеріальної допомоги за 2003-2011 роки та виплати компенсації по продовольчими пайками за період з квітня 2000 року по березень 2002 року відповідачем задоволено не було, в зв'язку з чим він був змушений звернутися до суду.
Приймаючи рішення щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку колегією суддів враховано, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, слід зазначити, що в матеріалах справи докази таких обставин відсутні.
Посилання апелянта на ту обставину, що він спочатку звертався до Деснянського районного суду м. Чернігова і тому з поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду, спростовуються поданими доказами, які були досліджені судом, зокрема, із ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.11.2011 року вбачається, що позивач звернувся до суду 01.11.2011 року, тоді як сам зазначив, що про неповний розрахунок при звільненні він дізнався у лютому 2011 року.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З наведеної норми процесуального права вбачається, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду лише в тому разі, коли суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
З огляду на те, що судом першої інстанції підстав для поновлення строку звернення до суду встановлено не було, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено: 16 квітня 2012 року.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.