Справа: № 2а/2570/4744/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"26" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Мамчур Я.С., Шостак О.О.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
пр-к апелянта Бабенко Р.В.
позивач ОСОБА_4
пр-к позивача ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Командування Сухопутних військ Збройних сил України, Військової частини А-1815 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Командування Сухопутних військ Збройних сил України, Військової частини А-1815 про визнання протиправними наказів, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії -
20.09.2011 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Військової частини А 1815, про визнання протиправним та скасування наказу № 377 Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.07.2011 року в частині його звільнення та наказу № 211 командира Військової частини А 1815 від 09.09.2011 року; поновлення його на посаді командира 1 механізованої роти механізованого батальйону Військової частини А 1815 з 09.09.2011 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачі подали апеляційні скарги, в яких , вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять оскаржувану постанову скасувати, та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач проходив військову службу у Військовій частині А 1815 на посаді командира 1 механізованої роти механізованого батальйону.
Вироком Військового місцевого суду Київського гарнізону від 02.03.2010 року його визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 Кримінального кодексу України, на підставі якої, із застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України, призначено покарання у вигляді арешту строком на три місяці з утриманням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.
Згідно пункту 7 наказу № 377 Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.07.2011 року відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «є»частини 6 (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили).
Пунктом 1 наказу № 211 командира Військової частини А 1815 від 09.09.2011 року позивача з 09.09.2011 року виключено зі списків особового складу Військової частини А 1815, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Малиновського РВК м. Одеса.
Задовольняючи позовні вимоги та поновлюючи позивача на посаді, суд першої інстанції виходив з того, що Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, звільняючи позивача на підставі пункту «є»частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»діяло всупереч нормам чинного законодавства, а отже наказ № 377 від 12.07.2011 року в частині звільнення позивача є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи , що ч. 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»містить виключний перелік підстав за яких контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема щодо пункту «є»: у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади.
Як вірно зазначав суд першої інстанції, з доводами якого повністю погоджується колегія суддів, що згідно статті 51 Кримінального кодексу України арешт є самостійним видом покарання, що не є тотожнім з такими видами покарання як обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі.
Тобто, призначене за вироком суду позивачу покарання не є підставою в сенсі п. «є»частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»для звільнення позивача з військової служби.
З боку відповідачів не надано достатніх аргументів, доводів та доказів, які б свідчили, що оскаржувані накази видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх прийняття.
На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційні скарги Командування Сухопутних військ Збройних сил України, Військової частини А-1815 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.