Справа: № 2а-5306/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"26" квітня 2012 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.
за участю секретаря Рижкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фірма"Володар" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій,-
Позивач Приватне підприємство «Фірма «Володар», уточнивши свої вимоги, звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій податкового органу по проведенню зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит у червні 2011 року, що оформлено Актом № 627/23-1/31988783 від 09.09.2011 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2011 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області по проведенню зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит у червні 2011 року, що оформлено актом № 627/23-1/31988783 від 09.09.2011 року.
Не погоджуючись з судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Вишгородському районі подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Фірма «Володар»зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві районною адміністрацією 29 липня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 335722. З 25.02.2011 року.
Приватне підприємство «Фірма «Володар»взято на облік Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 982428.
На податковому обліку позивач перебуває в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі.
9 вересня 2011 року посадовими особами податкового органу складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Фірма «Володар»(код ЄДРПОУ 31988783) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит за червень 2011 року»№ 627/23-1/31988783.
Згідно із вступною частиною вказаного Акту він складений у звязку з відсутністю Приватного підприємства «Фірма «Володар»за юридичною адресою, що підтверджується довідкою про невстановлення місцезнаходження від 15 травня 2011 року № 1525.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що відповідачем було допущено порушення вимог чинного законодавства, які визначають процедуру проведення зустрічної звірки, оскільки відповідач не виконав встановленого законодавством обов'язку щодо надіслання запиту про подання інформації та її документального підтвердження до Приватного підприємства «Фірма «Володар» за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, особисто не вручив суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби». В той час, функція податкового щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010.року №1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
Пунктом першим Постанови передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Так, за результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Відповідно до пп. 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.
За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Пунком 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.
Судом встановлено, що на момент здійснення звірки юридична адреса відповідно до даних ЄДРПОУ підприємства була наступна: м. Вишгород, «Карат»промисловий майданчик, 5-А, приміщення №1, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЄ № 982430 (а.с. 68).
Однак, як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем було здійснено виїзд за юридичною адресою Приватного підприємства «Фірма «Володар»м. Вишгород, «Карат»промисловий майданчик №5-А приміщення №1 та виявлено фактичне незнаходження позивача за юридичною адресою, що підтверджено актом №1315 про незнаходження суб'єкта господарювання за адресою (а.с.43), який складено та підписано посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснені всі дії щодо встановлення місцезнаходження платника податків.
Разом з тим, у зазначеному акті, відповідачем зазначені дані, що надані позивачем у звітному періоді, зокрема, декларації з ПДВ за липень 2011 року, декларації з податку на прибуток з ІІ квартал 2011 року.
За даними Декларації з податку на прибуток виручка від реалізації товарів за ІІ квартал 2011 року склала 66586643 тис. грн. основні засоби у позивача відсутні. Відповідно до декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року не заповнено в додатках до податкової декларації з податку на прибуток рядки - амортизація основних засобів та нематеріальні активи.
Відповідно до довідки по формі 1ДФ за ІІ квартал 2011 року кількість працюючих на підприємстві складає 0 осіб у штаті.
Таким чином, у органу податкової служби були всі правові підстави для складення оскаржуваного акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Фірма «Володар»(код ЄДРПОУ 31988783) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит за червень 2011 року»№ 627/23-1/31988783.
Отже дії податкового органу носять правомірний характер, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про визнання дій відповідача протиправними.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково зазначено про порушення відповідачем п. 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232, при складанні Акту № 627/23-1/31988783 від 09.09.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Фірма «Володар», оскільки вказаним Порядком регулюється проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та складання довідок про проведення зустрічних звірок, а складання Акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки»передбачено Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236.
Крім того, сам по собі акт перевірки лише фіксує факт правопорушення, не породжує для платника будь-яких юридичних наслідків
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав та обов'язків, їх зміни чи припинення.
Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що при складенні оскаржуваного Акту діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбач Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження були надані; обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення; з дотримання необхідного балансу і будь-якими несприятливими наслідками для прав і інтересів позивача.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2011 року - скасувати.
В задоволенні позову Приватного підприємства "Фірма"Володар" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 03 травня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Аліменко В.О.
Петрик І.Й.