Справа: № 2а-11609/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"26" квітня 2012 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.
за участю секретаря Рижкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року у справі за позовом Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач Спільне українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2011 р. № 0001362305.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року в задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням Спільне українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задоволити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засіданні, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР" зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 29.08.1997 р., є платником податків (ЄДРПОУ 25196004) та має відокремлені підрозділи.
Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Дніпропетровська 28 січня 2011 року було проведено перевірку за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), відокремленого підрозділу позивача АЗС, магазину з кафетерієм, що розташовані за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 5-а.
Під час перевірки відповідач прийшов до висновку про незабезпечення позивачем щоденного друкування фіскальних звітних чеків, а саме: Z-звіт за 04.07.2010 р. знятий 05.07.2010 р., несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження на підставі фіскальних звітних чеків в Книзі обліку розрахункових операцій (Z-звіт за 04.07.2010 р. знятий 05.07.2010 р., але оприбутковано в Книзі обліку розрахункових операцій 04.07.2010 р. Z-звіт № 1299 на загальну суму 80103,19 грн.), чим порушив пп.2.6.п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 р. № 637, що зафіксовано в акті перевірки від 28.01.2011 р. № 000177.
Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Дніпропетровська листом від 01.02.2011 р. № 4512/10/23-314 про надсилку матеріалів перевірок, направлено зазначений акт перевірки для розгляду та прийняття відповідного рішення, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва, на підставі акта перевірки, згідно з абз.3 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436, було прийняте податкове повідомлення-рішення форми "С" від 22.02.2011 р. № 0001362305, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 400515,95 грн.
За результатами адміністративного оскарження оскаржуване рішення було залишене без змін, а скарги без задоволення.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову, прийшов до висновку, що про законність та обґрунтованість застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Так, згідно з статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»фіскальні функції здатність реєстратора розрахункових операцій забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти»; реєстратор розрахункових операцій пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, компютерно - касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; фіскальний звітний чек документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної памяті; фіскальний звіт документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира.
Відповідно до п. 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязання щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Статтею 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. № 199 міститься термін «зміна»- період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години, і саме протягом цього часу має бути сформований Z-звіт. Таким чином, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно друкувати щодня.
Таким чином, можна зробити висновок, що відповідно до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, термін «щодня»означає «протягом кожної зміни РРО», яка триває 24 години з моменту здійснення першої за день розрахункової операції після друкування Z-звіту. Разом з цим, Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, не містять жодної вказівки на те, що така операція має бути здійснена на початку календарного дня (тобто, о 00:00 годині) - іншими словами, не містять привязки початку зміни РРО до початку календарного дня.
Як вбачається з Акту перевірки, в ньому зафіксовано порушення у вигляді: „незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків, а саме: Z-звіт за 04.07.10 знят 05.07.10 о 00 год.05 хв."; „несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в день фактичних надходжень на підставі фіскальних звітних чеків в КОРО (Z-звіт за 04.07.10 знят 05.07.10, але оприбутковано в КОРО 04.07.10 2 1299 на загальну суму 80 103,19 грн.)".
Таким чином, в Акті перевірки вказано, що суму готівкових коштів за 04.07.2010 року. оприбутковано в КОРО саме у день їх надходження - 04.07.2010 р.
Даний висновок відповідача зроблено у зв'язку з тим, що, на думку податкового органу, Z-звіт за 04.07.2010 р. роздруковано позивачем несвоєчасно.
Однак, фактично роздрукування Z-звіту № 1299 здійснене Апелянтом своєчасно, у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Так, матеріали справи містять копію звіту за 04.07.2010 року, що підтверджує існування технічної можливості одержати дані щодо руху готівкових коштів до
роздрукування Z-Звіту (а.с.52-53), та витяг з 1:С -оборотно-сальдову відомість по рахункам 70.2.2 за 04.07.2010 року, що підтверджує своєчасне оприбуткування готівкових коштів у бухгалтерському обліку позивача.
Відповідно до п. 9 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199, Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора. Зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування), зазначено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.
Таким чином, якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово, то фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватися щодоби, тобто не пізніше ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту АЗС, на якій здійснювалася перевірка, працює у цілодобовому режимі.
З матеріалів справи вбачається, що Z-звіт № 1298 за 03.07.2010 р. роздруковано о 23 години 49 хвилин 03.07.2010 р. Перша розрахункова операція після Z-звіту № 1298 виконана 04.07.2010 р. о 00 годин 20 хвилин. Z-звіт № 1299 за 04.07.2010 р. надруковано о 00 годин 05 хвилин 05.07.2010 р., тобто в межах 24 годин після здійснення першої розрахункової операції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що роздрукування Z-звітів в межах 24 годин з моменту здійснення першої розрахункової операції є правомірним, навіть коли 24-годинний період зміни РРО не збігається з календарною добою.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.08.2010 р. у справі №К-2388/09.
Крім того, графи 1 „Дата" і 2 „Номер Z-звіту (номер розрахункової книжки)" розділу 2 Книги обліку розрахункових операцій, у якому здійснюються записи про рух готівки, передбачають внесення інформації про Z-звіт, роздрукований після закриття зміни роботи РРО.
Згідно з матеріалів справи, магазин з кафетерієм та АЗС №1, які перевірялись податковим органом працюють цілодобово та без вихідних (а.с.69,70). Крім того, наданий Z-звіт за 04.07.2010 року свідчить про його своєчасне роздрукування (а.с.76-83).
Враховуючи положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, графа 1 Розділу 2 КОРО повинна містити інформацію щодо зміни роботи РРО, тобто зміни, за яку роздруковано Z-звіт, а саме: дату зміни, яка вказана на Z-звіті, та його номер.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що не може вважатися несвоєчасно оприбуткованою готівка, запис про надходження якої зроблено на підставі Z-звіту, який роздрукований своєчасно, з додержанням вимог чинного законодавства.
Разом з тим, передбачені Указом Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" санкції, рішення щодо накладення яких є предметом оскарження у цій справі, фактично застосовано до позивача за несвоєчасне роздрукування Z-звіту.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про несвоєчасність роздрукування фіскального денного звіту РРО і про несвоєчасність оприбуткування готівки.
Крім того, колегія суддів зазначає, що термін „оприбуткування готівки" визначено у пп. 1.2 п.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004р. № 637.
Згідно з пп. 1.2 п.1 вказаного Положення, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У той же час зазначений нормативний акт не визначає поняття «день одержання» готівкових коштів.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що днем одержання готівкових коштів є календарний день, що вимагає від суб'єкта господарювання здійснити оприбуткування коштів до 24 години 00хв.
Так як, під поняттям дня, як і операційного дня банку, про який йдеться у названому акті, у даному випадку слід вважати робочу зміну, що обумовлюється нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. № 199.
Разом з тим, з атку перевірки вбачається, що позивач здійснив облік відповідних готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підстав фіскальних звітних чеків, тобто всі готівкові кошти, одержані позивачем через РРО під час періоду, за який проводилась перевірка, були оприбутковані.
У статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»встановлено, що за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
З аналізу даної норми вбачається, що фінансові санкції, передбачені нею, можуть застосовуватись лише у разі встановлення факту не оприбуткування (неповного та/або невчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств.
В порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідача не надав суду доказів того, що кошти в сумі 80103,19 грн. неоприбутковані позивачем, а лише послався на факт порушення порядку оприбуткування готівки.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не доведено правомірність винесеного податкового рішення №0001362305 від 22.02.2011 року, то воно підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР»-задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року - скасувати.
Позов Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №0001362305 від 22.02.2011 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 03 травня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Аліменко В.О.
Петрик І.Й.