Справа: № 2а-4722/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"26" квітня 2012 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.
за участю секретаря Рижкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Обухівського району Київської області, третя особа Публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк" про скасування постанови,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Обухівського району Київської області про визнання протиправною та скасування постанови ВП№28435719 від 15 серпня 2011 року про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року позов задоволено частково. Визнано дії відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції у Київській області щодо неповідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження ВП№28435719 протиправними. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 серпня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції Борискевичем А.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№28435719 на виконання виконавчого напису №658 від 19 липня 2011 року про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,0847 га, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, вул.. Київська, 49 (к/м Золоті ворота).за рахунок коштів отриманих від реалізації зазначеної земельної ділянки задовольнити вимоги ПАТ „Дельта-Банк" у сумі 268351,78 грн. Заборгованості за кредитним договором та 9720 грн. Плати за вчинення виконавчого напису.
Вказаною постановою боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання виконавчого надпису.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, прийшов до висновку, що внаслідок несвоєчасного направлення копії постанови позивач був позбавлений права на її добровільне виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-XIV.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 та ч. 1 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобовязує боржника вчинити певні дії, встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ (ч. 5 ст. 24 Закону).
Судом першої інстанції встановлено, що 15 серпня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою встановлено 7-ми денний строк для добровільного виконання рішення суду (а.с. 6).
Відповідно до вимог ст. 30 Закону державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійсненні ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 24 Закону.
У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому ст. 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення (п. 2 ст. 30 Закону).
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що копію оскаржуваної постанови відповідачем направлена лише 28 вересня 2011 року (а.с.9), тобто з порушенням термінів, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, що ї внаслідок несвоєчасного направлення копії постанови позивач був позбавлений права на її добровільне виконання, а тому в цій частині дії державного виконавця носять неправомірний характер.
Однак, відмовляючи позивачу в задоволенні позову в частині скасування оскаржуваної постанови державного виконавця, судом першої інстанції правомірно встановлено, що факт невиконання державним виконавцем вимог ст. 31 Закону щодо направлення позивачу як боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження не може бути підставою для її скасування.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що зазначена позивачем обставина, зокрема несвоєчасне направлення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№28435719 від 15 серпня 2011 року.
Разом з тим, в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем ані в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надано будь-яких інших доказів неправомірності оскаржуваної постанови, таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.
Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 03 травня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Аліменко В.О.
Петрик І.Й.