Ухвала від 26.04.2012 по справі 2а-2911/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2911/11 Головуючий у 1-й інстанції: Литвин Л.І.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

УХВАЛА

Іменем України

"26" квітня 2012 р. м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області на постанову Яготинського районного суду Київської області від 29 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області про визнання неправомірними дій, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області визнати дії відповідача неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 22 травня 2008 року.

Постановою Яготинського районного суду Київської області від 29 липня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу та виплатити відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч.1. ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 18 січня 2011 року по 19 червня 2011 року з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині з таких підстав.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що позивачу підлягає здійсненню перерахунок пенсії згідно з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 18 січня 2011 року по 19 червня 2011 року. З тексту постанови слідує, що у задоволенні позову за період з 22 травня 2008 року по 18 січня 2011 року відмовлено.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки судом замість залишення позовних вимог за період з 22 травня 2008 року по 18 січня 2011 року, зроблено висновок про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії перебуває на обліку у відповідача та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Закон).

У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 3 ст. 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу додаткова пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 51 зазначеного Закону.

Що стосується відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплату до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 18 січня 2011 року, то судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині, з огляду на наступне.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав,свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення його без розгляду, а не для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, позовні вимоги щодо відмови в задоволенні позову щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 18 січня 2011 року підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду щодо задоволення позову в цій частині -скасуванню в зв'язку з порушенням норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області - задовольнити частково.

Постанову Яготинського районного суду Київської області від 29 липня 2011 року -скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачені доплати до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 18 січня 2011 року, позов в цій частині -залишити без розгляду.

В решті постанову суду -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Аліменко В.О.

Петрик І.Й.

Попередній документ
24347618
Наступний документ
24347620
Інформація про рішення:
№ рішення: 24347619
№ справи: 2а-2911/11
Дата рішення: 26.04.2012
Дата публікації: 01.06.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: