Справа: № 2-а-950/11/2518 Головуючий у 1-й інстанції: Сташків В.Б.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"26" квітня 2012 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2011 року позовні вимоги за період з 01 липня 2010 року по 26 липня 2010 року залишено без розгляду.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробника та особистого підсобного господарства на підставі ст.37 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період 27 липня 2010 року по 10 лютого 2011 року у розмірі3 % мінімальної заробітної плати, з урахуванням фактично виплачених коштів. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробника та особистого підсобного господарства на підставі ст.37 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає у зоні посиленого радіологічного контролю.
У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У відповідності до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірі у зоні гарантованого добровільного відселення - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Всупереч ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказана доплата виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року відповідач не правомірно виплачував доплату в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 37 зазначеного Закону.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у Позивача права на перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у розмірі, визначеному ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області -залишити без задоволення.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Аліменко В.О.
Петрик І.Й.