Справа: № 2а-643/11 Головуючий у 1-й інстанції: Яковенко О.М.
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
"24" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,
при секретарі: Лелюх М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Володарського районного суду Київської області від 08.07.2011 року у справі за позовом Володарського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених, як допомога по безробіттю, -
Позивач звернувся до Володарського районного суду Київської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених, як допомога по безробіттю в розмірі 3478 грн. 61 коп.
Постановою Володарського районного суду Київської області від 08.07.2011 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про задоволення позову враховуючи наступне:
Згідно із ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Приписами ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про зайнятість населення»передбачено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з:
Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Регулювання правового становища державних службовців, які працюють у зазначених підрозділах державної служби зайнятості, здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу".
Як вбачається з матеріалів, позивачем по справі є Володарський районний центр зайнятості Київської області, а тому дана справа мала розглядатись окружним судом юрисдикція, якого поширюється на Київську область, а саме Київським окружним адміністративним судом.
Що стосується твердження апелянта про необхідність закриття провадження по справі, то колегія суддів з ним не погоджується та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 цієї статті визначено, що суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування врегульовані Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно статті 4 Основ одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є страхування на випадок безробіття.
Абзацом 3 пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року №20-рп/08 визначено, що згідно зі статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків і гарантій, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом, і що законодавство про загальнообов'язкове державне соціальне страхування перебуває у сфері публічно-правового регулювання і базується на засадах публічного права.
Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-56798/09 від 07.12.2011 року.
Що стосується власне суті заявлених позовних вимог, то колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»та заяви ОСОБА_2 29.01.2009 року йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
Допомога по безробіттю виплачувалась з 29.01.2009 р. по 15.04.2009 р.
У серпні 2010 року Володарським РЦЗ проведено звірку по безробітних з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців. В результаті звірки виявлено, що безробітний ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отриманням допомоги по безробіттю був зареєстрований, як фізична особа підприємець.
За період перебування на обліку у Володарському РЦЗ позивач отримав допомогу по безробіттю з 29.01.2009 р. по 15.04.2009 р. в розмірі 3478,61 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2007 року ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців»був зареєстрований державним реєстратором у Володарській районній державній адміністрації Київської області, як фізична особа -підприємець, однак лише 25.02.2009 року позбавився цього статусу, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Статтею 30 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.
Згідно із ч 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Зазначене вище свідчить про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача коштів виплачених, як допомога по безробіттю в розмірі 3478,61 грн.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової про відмову в позові.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Постанову Володарського районного суду Київської області від 08.07.2011 року -скасувати та постановити нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Володарського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 3478 грн. 61 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Грибан І.О.