Справа: № 2а-4177/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"17" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Гринчуку В.О.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідачем здійснено порушення законодавства при складанні вимоги про сплату боргу №Ф-709 від 01 червня 2011 року, оскільки в Управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому Київської області відсутні повноваження на її складання.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування та сплачує фіксований податок; відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»являється платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому Київської області.
Відповідно до пп.4 п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20 жовтня 2009 року №1646-VI та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року №2154-VI з 01 липня по 01 жовтня 2010 року становив 888 грн., з 01 жовтня - 907 гривень, з 01 грудня - 922 гривні, в зв'язку з чим розмір мінімального страхового місячного внеску за період з 01 липня по 01 жовтня становив 294,82 грн., з 01 жовтня по 01 грудня -301,12 грн., а з 01 грудня - 306,10 грн.
Законом визначено обов'язок позивача, як фізичної особи-підприємця, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, сплачувати страхові внески у розмірі не менше мінімального страхового внеску, що за ІІІ та IV квартал 2010 року становить для позивача, з врахуванням зарахованої частини фіксованого податку, 1750,80 грн.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»втратила чинність в частині з 01 січня 2011 року, в зв'язку з прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно п.7 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»якого стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Разом з тим, п.8 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1, є чинним та визначає порядок стягнення заборгованості зі страхувальників.
Так, згідно з пп.8.1 п.8 вищенаведеної Інструкції стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій. При цьому, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (пп.8.2 п.8 Інструкції).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування та надіслання вимоги Управлінням Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому Київської області щодо наявності у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості по страховим внескам за ІІІ та IV квартал 2010 року, що становить 1750,80 грн.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 17 квітня 2012 року.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М.
Лічевецький І.О.