2-543/67/2012
30 травня 2012 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Наріжной О. Г., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, -
ОСОБА_1 31.10.2011 року звернулась до суду з позовною заявою в якій зазначила, що вона з 30.10.2008 р. по 05.09.2009 р. перебувала з ОСОБА_2 в фактичних шлюбних відносинах, внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_3. Відповідач відмовився надати в органи РАЦС заяву про реєстрацію батьківства.
Просить суд визнати ОСОБА_2 батьком її доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судовому засіданні ОСОБА_1, допитана у відповідності з вимогами ст. 62 ЦПК України, пояснила, що вона в жовтні 2008 року познайомилась з відповідачем, оскільки вони разом працювали на шахті «Росія»у м. Новогродівка. Вони проживали разом протягом одного року до серпня 2009 року за адресою: АДРЕСА_1, зазначена квартира належить їй на праві власності. Вона спілкувалась з батьками відповідача, відвідувала їх. ОСОБА_2 представив її своїм батькам як свою дівчину. Наприкінці липня 2009 року вона завагітніла, про що одразу розповіла відповідачу. Він спокійно віднісся до цього та сподівався, що вона позбавиться вагітності. Під час вагітності вона перебувала у лікарні 7 днів, відповідач щоденно її відвідував, коли вона виписалась з лікарні, у них розпочались сварки. Вони мешкали разом до серпня 2009 року, потім припинили спільне мешкання, оскільки відповідач не бажав, щоб вона народила дитину. Періодично вони зустрічались з відповідачем.
Наприкінці червня - початку липня 2009 року вони посварились з відповідачем та не мешкали разом 5 днів.
В жовтні 2009 року вона розпочала жити з давнім знайомим ОСОБА_4, який допомагав робити їй ремонт в квартирі перед народженням дитини. З ним вони мешкали, доки дитині не сповнилося 3 місяці.
Після народження дитини ОСОБА_2 забрав її з дитиною з пологового будинку. Він відвідував дитину, коли їй виповнився один рік, вітав її і доньку з 8 березня. Влітку 2011 року разом з ОСОБА_2, його сином від першого шлюбу, донькою ОСОБА_3 вони відпочивали у м. Алушта. Всі витрати сплачував відповідач, мешкали вони разом. У неї збереглися фотокартки, на яких зображено ці події.
З відповідачем, після звернення до суду, стосунки вона не підтримує, з дитиною він не спілкується. Перед днем народження дитини відповідач їй зателефонував, пропонував привітати доньку з днем народження, але вона йому відмовила.
Просить суд визнати ОСОБА_2 батьком її доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.
Відповідач у судовому засіданні пояснив суду, що він дійсно у жовтні 2008 року познайомився з позивачкою, вони разом працювали на шахті «Росія»у м. Новогродівка. Потім вони почали мешкати разом у м. Селидове в квартирі, що належить ОСОБА_1 Влітку 2009 року вони разом відпочивали, після повернення додому посварилися та деякий час мешкали окремо. В липні 2009 року вони помирилися і знову стали мешкати разом. В серпні 2009 року вони припинили відносини. На фотографіях, які надала позивачка до суду, дійсно зображений він разом з дитиною позивачки, її та своїми родичами. Він не вважає себе батьком дитини ОСОБА_1 Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона є подругою та сусідкою позивачки. Вважає, що ОСОБА_2 є батьком дитини позивачки, оскільки сторони мешкали разом. Вона часто зустрічалась з ними в цей період. Дитина дуже схожа на батька, та на його сина від першого шлюбу. Мати ОСОБА_2 вважає ОСОБА_3 своєю онукою. У вересні 2011 року ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 та дітьми відпочивали у Криму. ОСОБА_4 допомагав позивачці, оскільки ОСОБА_2 її залишив вагітну. З ОСОБА_4 ОСОБА_1 зустрічалась раніше, ще до того, як у неї виникли стосунки з ОСОБА_2, але вона не хотіла народжувати від нього дитину, оскільки він хворіє на сахарний діабет.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона раніше мешкала разом з ОСОБА_2 близько 12 років, у них є син, якому сповнилось 12 років. На теперішній час вона стосунки з відповідачем не підтримує. На розгляді у суді знаходиться її заява про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання їхньої дитини. Їй відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2008 по 2009 рік мешкали однією сім,єю, забирали її сина на вихідні. Разом з ними вона відпускала сина на відпочинок у м. Батайськ Росія та у м. Алушта Крим. Її син називав ОСОБА_3 своєю сестрою.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 06.04.2010 р. ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_7. Відомості про батька зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
На підставі висновків судово-медичної експертизи № 01/6-853 від 04.05.2012 р. встановлено, що можливий час зачаття дитини ОСОБА_1 може бути з 30.06 по 14.07.2009 року.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК України згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведення мотивів їх прийняття чи відхилення.
Відповідно ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
На підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 31.01.2012 р. за заявою позивачки по справі призначено судово-медичну (імунологічну) експертизу.
Відповідно листів імунологічного відділення КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи»від 24.02.2012 р. та 23.03.2012 р. ОСОБА_2 для проведення експертизи не з,явився.
Згідно листа № 01/01-1070 від 07.05.2012 р. Комунального закладу охорони здоров,я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи»копію ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 31.01.2012 р. повернуто без виконання.
На підставі ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Оцінюючи докази, які було встановлено у судовому засіданні на підставі пояснень ОСОБА_1, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об,єктивному та безпосередньому дослідженні вказаних доказів, з урахуванням положень ч. 1 ст. 146 ЦПК України, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає, задоволенню, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що сторони тривалий час, а саме з жовтня 2008 р. по серпень 2009 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, вказаний період припадає на час зачаття дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно висновків медичної експертизи № 01/6-853 від 04.05.2012 р.
Крім того, відповідач забирав позивачку разом з дитиною з пологового будинку, неодноразово відвідував дитину після її народження, проводив відпочинок разом з позивачкою та її дитиною, що підтверджується фотографіями, що знаходиться у матеріалах справи, та не оспорюється відповідачем.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що у суду є віс підстави для визнання ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_1 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. 128 СК України, ст.ст. 57, 60, 88, ч. 1 ст. 146, ст. ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області виключити запис про ОСОБА_7 як батька дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, із актового запису № 55 від 06.04.2010 року, зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області в Книзі реєстрації народжень та внести у зазначений актовий запис відомості про ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України як батька дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 128 (сто двадцять вісім) грн. 50 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя