Справа: № 2а-14744/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"10" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі: Воронець Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання встановити статус інваліда війни, а також видати посвідчення інваліда війни.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильскої катастрофи 1 категорії.
Згідно довідки до акту огляду Київської міської спеціалізованої радіологічної медико-соціальної експертної комісії серії № 002832 від 20 грудня 2007 року позивачу встановлено другу групу інвалідності, причиною настання якої зазначено роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо надання статусу інваліда війни як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.
Разом із тим, листом від 14.07.2011 року № 5489/37-01/22 позивачу було відмовлено, оскільки з наданих документів не вбачається документального підтвердження факту залучення до формувань Цивільної оборони згідно з наказом чи розпорядженням, а також відсутні документи про створення такого формування.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що відмова відповідача у наданні позивачу статусу інваліда війни є незаконною, оскільки факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованих формувань Цивільної оборони доведений в судовому засіданні та підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Положення про Цивільну оборону СРСР, яке було затверджене 18.03.1976 Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111, а також наказу начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 № 90, всі працівники підприємства, в тому числі і позивач, були зараховані до складу невоєнізованих формувань Цивільної оборони.
В зв'язку із змінами у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який було доповнено пунктом 9 в частині II статті 7, які набрали чинності 1 січня 2005 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесені до інвалідів війни.
Так, судом першої інстанції встановлено, що з 1 грудня 1977 року по 15 червня 1988 року позивач працювала в Медико-санітарній частині 126, м. Прип'ять, з 15 червня 1988 року по 1 липня 1996 року в Центральній медико-санітарній частині 126 у м. Прип'ять, а з 1 липня 1996 року по теперішній час у Спеціалізованій медико-санітарній частині № 16.
Медико-санітарну частину 126 згідно наказу від 10 червня 1988 року № 40 було реорганізовано в Центральну медико-санітарну частину 126, а наказом № 143 від 21 травня 1996 року Центральну медико-санітарну частину 126 перейменовано в Спеціалізовану медико-санітарну частину № 16.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з копії маршрутного листа, виданого Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації 23 лютого 2011 року, яким підтверджено архівні дані та підпис начальника Медико-санітарної частини 126 на маршрутному листі від 26 квітня 1986 року, позивач 26 квітня 1986 року та 27 квітня 1986 року за наказом начальника Цивільної оборони та згідно наказу Цивільної оборони приймала хворих та уражених з четвертого блоку Чорнобильської АЕС в приймальному відділенні (26 квітня 1986 року позивач перебувала в Медико-санітарній частині 126 у м. Припять 8 годин, а 27 квітня 1986 року 12 годин).
18 травня 2011 року Спеціалізованою медико-санітарною частиною № 16 Міністерства охорони здоров'я України до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації було надіслано лист № 01/03-02-312, яким повідомлено, що в Спеціалізованій медико-санітарній частині № 16 у м. Чорнобиль об'єкта цивільної оборони детально проведено роботу по визначенню колишніх співробітників медико-санітарної частини 126 у м. Прип'ять, які приймали безпосередню участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році. До вказаного листа було додано узагальнений список співробітників МСЧ-126 у м. Прип'ять об'єкту цивільної оборони станом на 20 травня 2011 року, які приймали участь у складі невоєнізованих формувань цивільної оборони в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 року, відповідно до якого, позивач приймала участь у формуваннях цивільної оборони з 26 квітня 1986 року по 27 квітня 1986 року.
Вищезазначене також підтверджується довідою Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації від 20 червня 2011 року № 01-04/1045, в якій зазначено, що позивач в період з 26 по 27 квітня 1986 року приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування медичної служби цивільної оборони Чорнобильського району від медико-санітарної частини № 126 МОЗ, СРСР, м. Прип'ять і була залучена до медичного забезпечення заходів ЦО. Підстави: Положення про Цивільну оборону СРСР, затверджене Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111 -1976 р., накази заступника Міністра оборони СРСР -начальника ЦО СРСР № 90 від 06.06.1975 (Положення про невоєнізовані формування ЦОГ і норми оснащення (табелізації) їх матеріально-технічними засобами) та № 92 від 29.06.1976 р. (Настанова по організації та веденню Цивільної оборони в районі (сільському) на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), розпорядження начальника ЦО СРСР від 26.04.1986, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986, начальника Цивільної оборони Київської області -голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.01.1986 № 01, від 30.04.1986 № 02, від 19.05.1986 № 52 та інші), підтвердження головного управління охорони здоров'я Київської облжержадміністрації (медична служба ЦОГ Київської області) від 02.06.2011 № 1-36-1641, Узагальнений список співробітників МСЧ-126 м. Прип'ять, які приймали участь у складі невоєнізованих формувань цивільної оборони в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році, маршрутний лист, документи і матеріали по ЦО за 1986 рік, які зберігаються в управлінні, інші офіційні документи.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не встановлює виключного переліку доказів, на підставі яких може бути встановлено факт залучення особи до складу формувань Цивільної оборони.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що факт залучення позивача до складу формувань Цивільної оборони може бути підтверджено будь-якими фактичними даними, що містять інформацію про обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що позивач була залучена до складу формувань Цивільної оборони, що підтверджується вищенаведеними документами, стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»належить до інвалідів війни та має право на встановлення статусу інваліда війни.
Відповідно до вимог пункту 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, «Посвідчення інваліда війни»видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.