Справа: № 2а-7632/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
"18" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: Міщука М.С. Гром М.Л., Денісова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 (далі - позивач) на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі -ДПІ або відповідач) про визнання протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, -
встановив:
15.09.2010 року ОСОБА_4 звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просила визнати протиправними дії відповідача із проведення перевірки господарської діяльності позивача та визнати протиправними та скасувати рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Обґрунтовуючи позові вимоги позивач зазначає, що відповідачем було проведено планову перевірку господарської діяльності позивача без належних на то підстав та з порушеннями порядку її проведення.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 26 вересня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовив у зв'язку з тим, що відповідач зміг довести правомірність своїх дій.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує, що процедура проведення перевірки була порушена, а саме в направленнях на її проведення не зазначено ні номеру, ні дати наказу, на виконання якого здійснювалися спірні заходи державного контролю. Також в направленнях не було вказано місцезнаходження суб'єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснюється такий захід.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець (далі ФОП) Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією від 15.06.2001 року, про що здійснено запис № 2 074 001 0002 003454.
ДПІ на підставі направлень № 516, №517 було проведено планову перевірку магазину, що належить позивачці, за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності патентів і ліцензій перевірку господарської діяльності позивача, про що складено акт 0343/101323/НОМЕР_1 від 16.08.2010 року.
Перевіркою було встановлено наступні порушення:
- при контрольній закупці товарів: пляшки горілки «Хлібний дар»0,5 літра по ціні 24 грн. та напою сильно газованого «JAFFA»1,5 літра на загальну суму 31 грн. 50 коп. не було застосовано апарат реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО) та не видано відповідного розрахункового документу;
- сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 132 грн.;
- встановлено не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у Книзі обліку розрахункових операцій (далі КОРО) № 1013003727/2, зареєстрованого в ДПІ 24.04.2009 року на підставі фіскальних чеків за № 1299 від 17.07.2010 року, № 1328 від 15.08.2010 року на загальну суму 5 744 грн. 35 грн., а саме не здійснено оприбуткування зазначеної суми в розділі КОРО обліку готівки у сумі фактичних надходжень;
- в магазині реалізуються товари без наявності цінників на 23 найменуваннях;
- проводяться розрахункові операції без використання режиму попереднього програмування наявності найменування цін товарів та обліку кількості, а саме в КОРО не ведеться облік кількості товарів, що знаходяться в реалізації.
За наслідками виявлених порушень відповідачем були складені рішення про застосування до ФОП ОСОБА_4 штрафних (фінансових) санкцій №0003672302 на суму 28 721 грн. 75 коп. та №0003662302 на суму 1 136 грн. від 19.08.2010 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача з проведення перевірки господарської діяльності позивача 16.08.2010 року були правомірними, відповідали вимогам чинного законодавства. Таким чином оскаржувані рішення ДПІ є обґрунтованими і повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
З даним висновком суду першої інстанції колегія погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»вiд 04.12.1990 року № 509-XII (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон України № 509-XII), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Згідно з пунктом 1 статті 11-1 Закону України № 509-XII, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Відповідно до статті 11-2 Закону України, № 509-XII, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводити перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як встановлено судом першої інстанції відповідачем виконано всі вимоги норм зазначеного Закону, що підтверджується наявними у справі документами.
У разі виявлення порушення порядку повідомлення про проведення позапланової виїзної перевірки, про що позивач вказує в своїй апеляційній скарзі, він мав право не допустити інспекторів ДПІ до її проведення.
Крім того, порушення самої процедури проведення перевірки за наявності виявлених порушень податкового чи іншого законодавства у платника, не може бути підставою для визнання такої перевірки недійсною.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 41, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Денісов А.О.