Справа: № 2а-10819/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
"18" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі -Держфінпослуг або позивач) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(далі -ПАТ «АСК «Інго Україна») до Держфінпослуг, треті особи: ОСОБА_4 та Акціонерний комерційний банк «Укрсоцбанк»про скасування припису, -
встановив:
26 липня 2011 року ПАТ «АСК «Інго Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому просило визнати протиправним припис Держфінпослуг № СК-421/11-576 від 21.06.2011 року про усунення виявлених порушень вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг та скасувати його. Також просило зупинити його дію до прийняття рішення по даній справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідно до наданого ОСОБА_4 рахунку-фактури ДП "Авто Інтернешнл" вартість відновлювального ремонту пошкодженого автотранспортного засобу складає 170 975 грн. 87 коп., що є більше ніж 75 % страхової суми визначеної в договорі добровільного страхування. Автомобіль був визначений повністю загиблим, з урахуванням чого було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 101 481 грн. 96 коп., яка обчислена відповідно до пункту 14.9 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «АСК «ІНГО Україна», зареєстрованих Держфінпослуг 16.11.2007 року.
Теж зазначає, що від дати виплати страхового відшкодування до відкриття відповідачем провадження у справі про порушення вимог законодавства про фінансові послуги сплинуло понад один рік часу, тому справу не може бути розпочато, а наявна справа підлягає закриттю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2011 року позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного рогозову щодо зупинення дію оскаржуваного припису.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22 листопада 2011 року позов ПАТ «АСК «Інго Україна»задовольнив.
В апеляційній скарзі Держфінпослуг зазначає, що відповідно до звіту фізичної оособи-підприємця ОСОБА_5 № 345 від 04.07.2008 року вартість відновлювального ремонту з ПДВ складає 143 303 грн. 03 коп., що є 70,1% від страхової суми. Таким чином пошкоджений автомобіль не є конструктивно загиблим, а отже відшкодування сум відновлювального ремонту має бути вирахувана за загальними правилами.
Щодо пропуску строку застосування відповідачем заходів впливу до позивача слід зауважити, що обов'язок здійснити страхову виплату страховиком згідно з договором страхування не зник протягом усього часу до усунення порушення. Тобто виявлене порушення не є простим, тобто таким, яке закінчене з моменту здійснення виплати, а триваючим, оскільки установлений законом обов'язок нікуди не зникає доки не буде виконаний, а отже днем вчинення правопорушення є також день його фіксування у акті порушення № 446/42/6 від 31.05.2011 року.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 31 травня 2011 року відповідачем була проведена позапланова інспекція ПАТ «ІНГО Україна», про що складено акт № 466/42/6 (а.с.23), в якому встановлено, що позивач здійснив розрахунок страхового відшкодування не у відповідності із договором страхування, а саме.
09 червня 2008 року між ПАТ "АСК "ІНГО Україна" (страховик), ОСОБА_4 (страхувальник) та АКБ "Укрсоцбанк" (вигодонабувач), укладено договір №240561087 страхування наземних транспортних засобів щодо автомобіля Mazda 6, рік випуску 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі по тексту договір страхування).
Застрахований транспортний засіб - автомобіль Mazda 6 пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; дана подія визнана страховим випадком та позивачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.
Для отримання страхового відшкодування страхувальником надано рахунок-фактуру ДП "АВТО Інтернешнл" від 23 червня 2008 року №129467_РФ_00057964, відповідно до якого вартість відновлювальних робіт застрахованого автомобіля складає 170 975 грн. 87 коп.
Виходячи з даних вказаного рахунка-фактури ДП "АВТО Інтернешнл", позивач встановив повну загибель застрахованого автомобіля Mazda 6, про що складено страховий акт №36715 при конструктивній загибелі від 20 жовтня 2008 року.
З огляду на повну загибель застрахованого автомобіля позивач згідно з платіжним дорученням від 10 листопада 2008 року №10789 сплатив ОСОБА_4 на рахунок вигодонабувача суму страхове відшкодування у розмірі 101 481 грн. 96 коп.
За наслідками встановленого в акті перевірки Держфінпослуг виписало Припис № СК-421/11-576 від 21.06.2011 року (а.с.32), яким зобов'язало позивача усунути виявлені порушення вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг, повідомити про виконання вимог цього припису та подати підтверджуючі документи у термін до 29 липня 2011 року; вжити заходів для недопущення аналогічних порушень при подальшому здійсненні діяльності у сфері страхування.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Держфінпослуг не доведено правомірність спірного припису з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки розмір страхового відшкодування (розмір збитку) може визначатись страховиком на вибір - або на підставі акта автотоварознавчого дослідження, або на підставі оригіналу рахунку за ремонт транспортного засобу.
З даним висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року (далі -Закон № 85/96-ВР) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком..
Відповідно до частинами 1 та 3 статті 16 Закону № 85/96-ВР договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Згідно з підпунктом 4.4.4 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «АСК «ІНГО Україна», зареєстрованих Держфінпослуг 19 липня 2011 року (далі - Правила) добровільного страхування наземного транспорту, затверджених головою правління ПАТ "АСК "ІНГО Україна" 19 липня 2007 року (далі Правила страхування), якщо інше не обумовлене договором страхування, страховик відшкодовує у межах страхової суми збиток, що виник внаслідок страхового випадку, а саме витрати на відновлювальний ремонт, спричинений страховим випадком, з урахуванням застосованої технології, цін на запасні частини, матеріали та роботи.
Згідно з пунктом 14.4 Правил страхування розмір збитку визначається на підставі акта товарознавчого дослідження чи експертизи або безпосередньо страховиком по відповідним каталогам цін і трудомісткості, а також з урахуванням цін на запасні частини і трудомісткість, що діють на сервісних центрах чи СТО. Аналогічні умови містяться також у пункті 6.2 договору страхування.
Таким чином наведена норма Правил надає страховику можливість здійснювати вибір на підставі яких документів визначати розмір збитків нанесені застрахованому майну.
Залишивши за собою таке право, позивач при визначені розміру необхідного для відновлення пошкодженого автомобіля Mazda 6 використав надані третьою особою рахунок-фактуру ДП "АВТО Інтернешнл" всього на суму 170975 грн. 87 коп., встановивши при цьому повну загибель.
Згідно із пункту 6.5 договору та пунктом 14.10 Правил під повною загибеллю розуміють випадки, коли вартість відновленого ремонту транспортного засобу (включаючи вартість транспортування до місця ремонту) складає більше ніж 75 % страхової суми.
Так страхова сума на перший період страхування складає 201 900 грн., а вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля відповідно до вказаного рахунку-фактури -170 975 грн. 87 коп., що відповідно є 84,86% страхової суми на момент страхування.
Відповідно до пункту 14.9 Правил при повній загибелі (конструктивній або фактичній) страхове відшкодування сплачується в межах страхової суми з врахуванням зносу за період дії даного договору страхування, франшизи та дійсної ринкової вартості залишків пошкодженого транспортного засобу.
З урахуванням зазначеного позивачем було прийнято правильне рішення, що автомобіль Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 є повністю загиблим, а отже виплата страхового відшкодування можлива лише часткова у сумі 101 481 грн. 96 коп. згідно страхового акту № 36715 (а.с.145), яка була здійсненна.
Також колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив відсутність з боку позивача порушень умов договору страхування чи Правил страхування, оскільки відповідач не зміг довести нездійснення позивачем страхової виплати чи виплати страхового відшкодування у порушенням встановлених строків або не у повному розмірі чи не виконання передбачених обов'язків страховика, чи здійснення розрахунку страхового відшкодування з порушенням договору страхування або Правил страхування.
Щодо доводів апелянта про те, що порушення вчинене позивачем не є простим, тобто таким, яке закінчене з моменту здійснення виплати, а триваючим, оскільки установлений законом обов'язок нікуди не зникає доки не буде виконаний, а отже днем вчинення правопорушення є також день його фіксування у акті порушення № 446/42/6 від 31.05.2011 року слід вказати таке.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4.2 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року №125, справу не може бути розпочато, а наявна в провадженні справа підлягає закриттю в разі якщо з дня вчинення порушення минув один рік або більше.
Надаючи оцінку даній нормі, колегія суддів вважає, що початок перебігу річного строку необхідно обраховувати не з моменту виявляння такого порушення, а з моменту його вчинення.
Оскільки провадження у справі про порушення вимог законодавства про фінансові послуги стосовно ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" розпочате 31травня 2011 року, тобто після спливу майже, трьох років, то суд першої інстанції вірно визначив, що припис Держфінпослуг від 21 червня 2011 року №СК-421/11-576 є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, апеляційна скарга не спростовує висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Денісов А.О.