Справа: № 2а-/2506/1244/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бечко Є.М.;
Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
"17" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Бистрик Г.М.
Усенко В.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Чернігова про визнання протиправними дій та зобов'язання перерахування та виплати основної та додаткової пенсії, -
ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Чернігова (далі -УПФУ у Деснянському районі) про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування та виплати основної пенсії із розрахунку не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов'язання здійснити такі виплати з 01.01.2009.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 березня 2011 року позов задоволено, визнано протиправними дії УПФУ у Деснянському районі щодо не нездійснення нарахування і виплати позивачу основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов'язано здійснити такі виплати з 01.01.2009 по 28.03.2011, з урахуванням проведених виплат.
На вказану постанову УПФУ у Деснянському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Частиною першою статті 183-2 КАС України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження, а тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою статті 183-2 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, позивач належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1 категорії у зв'язку з чим є інвалідом 3 групи.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 54 вказаного Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсійні виплати здійснювались позивачу в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року № 530.
З огляду на загальні засади приорітетності законів над підзаконними актами Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року № 530, а тому відповідач неправомірно здійснював пенсійні виплати позивачу в меншому розмірі ніж це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, колегія суддів зазначає, що віповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в чинній редакції на час звернення до суду з позовом), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України (в чинній редакції на час ухвалення оскаржуваної постанови), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 100 КАС України, такої ухвали судом першої інстанції не було постановлено, крім того позивач не звертався до суду із заявою про поновлення строку, а тому питання про поновлення процесуальних строків судом першої інстанції є не вирішеним.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах річного строку на звернення до суду, а саме з 16.06.2009.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу УПФУ у Деснянському районі необхідно задовольнити частково, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 березня 2011 року -змінити: в абзацах 2 та 3 резолютивної частини постанови слова «з 01.01.2009 по 28.03.2011» змінити на «з 16.06.2009», в решті постанову - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Чернігова -задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 березня 2011 року -змінити: в абзацах 2 та 3 резолютивної частини постанови слова «з 01.01.2009 по 28.03.2011»змінити на «з 16.06.2009».
В решті постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 березня 2011 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Бистрик Г.М.
Усенко В.Г.