Справа № 1109/5225/12
Номер провадження 2/1109/2557/12
30 травня 2012 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі : головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Матірна Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_6, Товарна біржа "Кіровоградська біржа нерухомості" про визнання договору дійсним та визнання права власності , -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, вказавши третьою особою, без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_6, Товарну біржу "Кіровоградська біржа нерухомості" про визнання договору обміну квартир дійсним та визнання права власності . На обгрунтування вимог зазначала, що 06 січня 1999 року вона в Кіровоградській біржі нерухомості без нотаріального посвідчення зареєструвала договір обміну квартир, реєстраційний номер№003/09 з ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та по дорученню від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також як законний представник ОСОБА_5 . При цьому, всі умови договору ними було виконано і право власності на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано на її ім.»я у Кіровоградському об»єднаному бюро технічної інвентаризації. На даний період вона бажає реалізувати своє право власності на вказану квартиру, але нотаріус відмовляється провести нотаріальне оформлення угоди ставлячи під сумнів дійсність договору обміну квартир від 06.01.1999 року та її право власності.
Посилаючись на вказані обставини , просить суд визнати дійсним договір обміну квартир, укладений між, нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та зареєстрований в Кіровоградській біржі нерухомості 06 січня 1999 року під реєстраційним номером №003/09; визнати за нею , ОСОБА_1 ( іден. номер НОМЕР_1) право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити, на його обґрунтування послався на обставини, які викладені у позовній заяві.
Відповідачі до суду не з»явились, повідомлялись належно, про що свідчить отримана по місцю їх реєстрації телеграма ( а.с. 24 ), заперечень на позов не подали, причини неявки суду не вказали.
Третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідачів - ОСОБА_6, згідно поданої заяви щодо задоволення вимог його дружини ОСОБА_1 не заперечував, зазначив, що дійсно вказана квартира є власністю його дружини , хоча договір був укладений в період їх шлюбу, проте жодних претензій щодо спірної квартири та права власності він не має. Квартиру, яку обміняла його дружина була отримана нею у власність в порядку приватизації і є її особистою приватною власністю, а тому і спірна квартира є її приватною власністю .Справу просив слухати у його відсутності ( а.с.26 ).
Третя особа- Товарна біржа "Кіровоградська біржа нерухомості" , її представник в судове засідання не з»явився, повідомлявся ( а.с.15).
Суд на місці ухвалив: зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Оглянутий оригінал договору обміну квартир від 06 січня 1999 року , укладений між сторонами по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та по дорученню від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також як законний представник ОСОБА_5 підтверджує , що позивач - міняє квартиру АДРЕСА_3 на належну відповідачам квартиру АДРЕСА_2 ( а.с. 6).
Згідно довідки ОКП » КО ОБТІ» від 23.05.2012 року №3-4803 , ОСОБА_1 має зареєстроване право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору міни від 06.01.1999 року, №003/9 ( а.с. 25 ).
Згідно викладених у заяві пояснень третьої особи, зазначена квартира є особистою приватною власністю його дружини , ОСОБА_1, претензій щодо даної квартири та права власності на цю квартиру позивача, він не має .
Відповідно до ст. 715 ЦК України , за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 716 ЦК України , до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Вказана вимога закону була передбачена і ст. 227 ЦК ( в редак. 1963 року).
Як роз'яснив у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов»язковому нотаріальному посвідченню. У зв»язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених ст. 218 та 220 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України , якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору , що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно ст. 205 ЦК України, правочи може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
З»ясовано, що при укладенні договору були дотримані всі істотні умови, які пред"являються до цього виду правочинів . Спорів у сторін стосовно виконання договору, на момент розгляду справи в суді, не існує . Судом не з"ясовано підстав , по яким можливо визнати зазначений правочин недійсним.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового аба майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Судові витрати вважати по фактично понесеним стороною позивача.
На підставі ст.ст. 41, 47, 227 ЦК ( в редак . 1963 року), ст.ст. 220, 392, 657, 715, 716 ЦК України та керуючись ст.ст. 88, 224-226 ЦПК України , суд -
Позов задовольнити .
Визнати дійсним договір обміну квартир, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та зареєстрований в Кіровоградській біржі нерухомості 06 січня 1999 року під реєстраційним номером №003/09.
Визнати за ОСОБА_1 ( іден. номер НОМЕР_1) право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів, з дня отримання його копії.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Бершадська