Справа: № 2-а-2225/11 Головуючий у 1-й інстанції: Василишин В.О.;
Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
"20" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Бистрик Г.М.
Ісаєнко Ю.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Бровари Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м.Бровари Київської області про визнання неправомірною відмови та зобов'язання здійснити перерахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-
ОСОБА_3 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Бровари Київської області (далі -УПФУ в м.Бровари) про визнання неправомірною відмови та зобов'язання здійснити перерахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити такі виплати з 01.01.2006 по день прийняття рішення у справі.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2011 року позовні вимоги з 01.01.2006 по 20.08.2010 залишено без розгляду.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2011 року позов було задоволено частково, визнано неправомірними дії УПФУ в м.Бровари щодо відмови позивачу в перерахунку і виплаті підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язано здійснити такі виплати з 21.08.2010 по 30.03.2011.
На вказану постанову УПФУ в м.Бровари подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись порушення судом норм матеріального права.
Дана справа відноситься до категорії справ щодо яких застосовується скорочене провадження згідно з вимогами ст. 183-2 КАС України, а тому, за правилами ст. 197 КАС України, підлягає розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення в матеріалах справи.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому УПФУ в м.Бровари є належним відповідачем по справі.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зазначена редакція ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни»чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року змін, внесених підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 N 107-VI.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу підвищення до пенсії в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року, що є неправомірним.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів вважає, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
Крім того, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому при розрахунку підвищення до пенсії як дитині війни, підлягає застосуванню розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу УПФУ в м.Бровари необхідно залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2011 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Бровари Київської області залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Бистрик Г.М.
Ісаєнко Ю.А.