Ухвала від 20.04.2012 по справі 2а-2134/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2134/11 Головуючий у 1-й інстанції: Синиця Л.П.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

УХВАЛА

Іменем України

"20" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Бистрик Г.М.

Ісаєнко Ю.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови та зобов'язання здійснити перерахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Городищенського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області (далі -УПФУ в Городищенському районі) про визнання неправомірною відмови та зобов'язання здійснити перерахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити такі виплати з 28.09.2010 по день прийняття рішення у справі.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року позовні вимоги за 28.09.2010 залишити без розгляду.

Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року позов було задоволено, визнано неправомірними дії УПФУ в Городищенському районі щодо відмови позивачу в перерахунку і виплаті підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язано здійснити такі виплати починаючи з 29.09.2010 по 05.05.2011, з урахуванням проведених виплат.

На вказану постанову УПФУ в Городищенському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись порушення судом норм матеріального права.

Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення в матеріалах справи.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому УПФУ в Городищенському районі є належним відповідачем по справі.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зазначена редакція ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни»чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року змін, внесених підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 N 107-VI.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу підвищення до пенсії в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року, що є неправомірним.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів вважає, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.

Крім того, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому при розрахунку підвищення до пенсії як дитині війни, підлягає застосуванню розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу УПФУ в Городищенському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 05 травня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Ісаєнко Ю.А.

Попередній документ
24346913
Наступний документ
24346915
Інформація про рішення:
№ рішення: 24346914
№ справи: 2а-2134/11
Дата рішення: 20.04.2012
Дата публікації: 01.06.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: