29.05.2012 0535/2009/2012
№ 2-344/12
29 травня 2012 року Новоазовський районний суд Донецької області
в складі: судді-Бєльченко Л.А
при секретарі- Лавріненко М.М.,
з уч. позивача- ОСОБА_4.,
відповідачів- ОСОБА_5.,ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача- ОСОБА_6.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоазовські цивільну справу
за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди,
06.04.2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначаючи, що 29.02.2012 року від співробітників сектору СДСБЕЗ Новоазовського РВ ГУМВС України він дізнався, що за дорученням прокуратури Новоазовського району проводиться перевірка за зверненням від 20.12.2011 року, адресованим Генеральному прокурору України, авторами якого були в тому числі і відповідачі по справі. В даному звернені останні поширюють недостовірну інформацію про те, що він, ОСОБА_4, Виноградненський сільській голова , нібито отримує за захоронення померлих на цвинтарі села хабарі в розмірі від 800 до 4500 гривень. В ході проведення перевірки факти, викладені у звернення, не знайшли підтвердження. Проте його діловій репутації було завдано непоправну моральну шкоду, чим порушені його немайнові права, завдано шкоду його честі та гідності.
Посилаючись на вимоги ст.. 277 ЦК України позивач просив суд зобов*язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію, порушену шляхом викладання у письмовій формі у заяві від 20.12.2001 року, адресовану Генеральному прокурору України, тим же шляхом, яким вона була розповсюджена. На відшкодування моральної шкоди позивач просив стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 4500 гривень з кожного та відшкодувати судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідачі по справі позовні вимоги не визнали.
Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_5 пояснила, що дійсно 20.12.2011 року мешканці села Виноградне Новоазовського району, в тому числи і вона, звернулися зі зверненням до Генерального прокурора України з метою проведення перевірки щодо отримання Виноградненським сільським головою хабарів за захоронення на цвинтарі села громадян, які не є мешканцями цього села. Відповідач вважає, що немайнових прав позивача вона не порушувала, недостовірну інформацію не розповсюджувала, а звернення до правоохоронного органу є її конституційним правом. Просила відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_6, заперечуючи проти позову, дали суду аналогічні пояснення. Просили відмовити у задоволені позову.
Суд, вислухав сторін, дослідивши матеріал 28 пр-12 про відмову у порушенні кримінальної справи за зверненням Рибіної та жителів с. Виноградне щодо незаконного поховання осіб на цвинтарі села Виноградне та про отримання хабарів сільським головою ОСОБА_7, прийшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20.12.2011 року мешканці села Виноградне Новоазовського району Донецької області, в тому числі і відповідачі ( всього двадцять один підпис), звернулись із зверненням на адресу Генеральної прокуратури України. В даному звернені викладені обставини щодо незаконного захоронення на цвинтарі села осіб, які не були мешканцями цього села. Автори звернення також зазначали, що захоронення проводиться з дозволу сільського голови, ОСОБА_7, нібито за отримання ним хабарів. Тому просили перевірити ці факти та повідомити їх про результати перевірки.
За результатами перевірки слідчим прокуратури Новоазовського району 16.05.2012 року винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину,передбачених ст.. 364, 365, 368 КК України.
Зазначене підтверджується матеріалами перевірки 28 пр-12, оглянутими в судовому
засіданні.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов*язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов*язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь та ділову репутацію.
Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім*ї.
Відповідно до ст.. 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно із роз*ясненнями, які містяться в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи », відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов*язані розглядати звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до вказаних органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки в такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст.. 40 Конституції , а не поширення недостовірної інформації.
Крім того, у своєму рішенні від 10.04.2003 року № 8-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, «що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення за змістом частини першої статті 7 Цивільного кодексу України ( мається на увазі ЦК 1963 року) не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи правоохоронного органу».
З огляду на зазначене, суд вважає, що звернення відповідачів до правоохоронного органу - Генеральної прокуратури України з метою проведення перевірки щодо законності захоронення осіб, які не були мешканцями села на цвинтарі села Виноградне, не може вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність позивача або такі, що порушують його немайнові права.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивачеві.
Керуючись ст.ст.10, 11,58, 60, 209, 213-215 ЦПК України , ст.ст. 23, 277, 280 ЦК України, Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи »суд-
Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області через Новоазовський районний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення
рішення.
Суддя- Бєльченко Л.А.