31.05.2012 0535/1958/2012
Справа №2-335
2012 рік
30 травня 2012 року Новоазовський районний суд Донецької області у складі:
судді Кацаренко І.О.
при секретарі Андріановій Т.І.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представників відповідачів ОСОБА_6,ОСОБА_7.,
третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новоазовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовпастранс» (далі -ТОВ «Азовпастранс»), Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі -Страхова компанія), третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач 03 квітня 2012 року звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів.
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 10 січня 2012 року приблизно об 11.30 год. він їхав як пасажир у маршрутному автобусі «Богдан»державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4, який здійснював маршрут по проспекту Ілліча у м.Маріуполі Донецької області. Зазначений транспортний засіб належить відповідачу по справі -ТОВ «Азовпастранс», з яким водій ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах.
Водій ОСОБА_4 під час руху транспортного засобу не обрав безпечну швидкість і безпечну дистанцію, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення маршрутного автобусу під його керуванням з автомобілем «MAZDA»державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_5.
Постановою Іллічівського райсуду м.Маріуполя Донецької області ОСОБА_4 визнаний винним за ст.124 КУпАП за скоєння ДТП, яка мала місце 10 січня 2012 року, був притягнутий до адмінвідповідальності.
В результаті ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_4, він, позивач, отримав тілесні ушкодження, у зв'язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні у міськлікарні №4 м.Маріуполя з 10 по 18 січня 2012 року включно, на даний час продовжує лікування амбулаторно.
Він зазнав матеріальних затрат на придбання медичних препаратів, ліків, проведення обстеження під час лікування на суму 833,95 грн., які просив стягнути з відповідача ТОВ «Азовпастранс»з посиланням на ст.ст.22,1188,1172 ЦК України, оскільки саме їх працівником -водієм ОСОБА_4 -була скоєна ДТП, в результаті якої він, ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження.
Просив також з посиланням на ст.1167 ЦК України стягнути з ТОВ «Азовпастранс»на його, позивача, користь, 8 тис. грн. моральної шкоди, яка полягає у сильному стресі, якого він зазнався в результаті ДТП; фізичному болі в результаті отриманих тілесних ушкоджень; тривалому курсі лікування; порушенні нормального ритму життя; погіршенням стану його здоров'я, що потягло зниження життєвої активності і загальної працездатності.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні 30.05.2012 року уточнив свої позовні вимоги, просив заявлені ним у первинній позовній заяві суми стягнути з відповідача -Страхової компанії, оскільки під час судового розгляду виявилося, що пасажирський автобус, яким керував ОСОБА_4 10.01.2012 року під час ДТП, застрахований у ВАТ «НАСК «Оранта». Просив задовольнити його позов з зазначених у позовній заяві первинній підстав. При цьому суду пояснив, що в результаті ДТП, яка сталася 10 січня 2012 року з вини ОСОБА_4, він отримав тілесні ушкодження у вигляді ушибу лівої половини грудної клітини. Проходив лікування у міськлікарні №4 м.Маріуполя стаціонарно з 10 по 18 січня 2012 року включно, отримував лікування у вигляді уколів, вживання ліків за приписом лікаря.
Представник відповідача ТОВ «Азовпастранс» ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності на а.с.16, у судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнав частково, а саме щодо відшкодування на його користь суми матеріальної шкоди 833,95 грн., оскільки він дійсно потерпів від наслідків ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_4 10.01.2012 року. У стягненні на його користь суми моральної шкоди просив відмовити позивачу, оскільки, скоріше за все, він під час руху «маршрутки» 10.01.2012 року проігнорував вимоги п.5.2 ПДД України, бо не тримався за поручні, хоча у пасажирських мікроавтобусах їх пасажирської компанії розміщені оголошення про це.
Представник Страхової компанії ОСОБА_7., яка діє на підставі довіреності на а.с.22, у судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнала частково: матеріальної шкоди -в розмірі 55 грн. щодо понесених ним витрат на придбання рентгенівських знімків, оскільки лише ці витрати підтверджені відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди позивач не довів належним чином, тому просила відмовити йому в цій частині позовних вимог. Якщо ж суд дійде висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в частині відшкодування на його користь моральної шкоди, просила суд зважити на те, що, по-перше, сума моральної шкоди безпідставно ним завищена, по-друге, Страхова компанія може відповідати за відшкодування моральної шкоди лише в межах передбаченого страховим полісом ліміту відповідальності, в даному випадку -не більше 2500 грн..
Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні просив задовольнити позов ОСОБА_1 частково -матеріальну шкоду стягнути в тій частині, яка доведена документально, у стягненні моральної шкоди просив ОСОБА_1 відмовити. При цьому не заперечував у своїх поясненнях суду, що дійсно з його вини сталася ДТП 10.01.2012 року, в результаті якої постраждав позивач. Про те, що саме ОСОБА_1 постраждав внаслідок ДТП, йому стало відомо від працівника ДАІ наступного дня. Він приходив у лікарню до ОСОБА_1, проте у розмові з сином позивача не дійшов згоди щодо розміру суми на придбання ліків і реабілітацію постраждалого.
Суд, вислухав у судовому засіданні позивача, представників відповідачів, третю особу, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Так, у судовому засіданні з копії постанови Іллічівського райсуду м.Маріуполя Донецької області від 02.02.2012 року (а.с.7) судом встановлено, що за порушення вимог п.2.3 «б», 12.1,13.1 ПДД України під час керування 10 січня 2012 року об 11.30 годині автобусом «Богдан»реєстраційний номер НОМЕР_3 по пр..Ілліча в напрямку пр.Карпова у м.Маріуполі водій автобуса ОСОБА_4 визнаний винним за ст..124 КУпАП і притягнутий до адмінвідповідальності у вигляді штрафу на користь держави. Постанова набрала законної сили 13.02.2012 року.
З пояснень у судовому засіданні представника ТОВ «Азовпастранс»судом встановлено, і це не заперечувалося іншими особами, які беруть участь у справі, що транспортний засіб, яким 10.01.2012 року керував ОСОБА_4, належить ТОВ «Азловпастранс».
На підставі копії страхового полісу серії АА №5737296 від 30.05.2011 року на а.с.17 судом встановлено, що ТОВ «Азовпастранс»застрахувало свою цивільно-правову відповідальність у ВАТ НАСК «Оранта», строк дії страховки 12 місяців з 31.05.2011 року по 30.05.2012 року включно з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 100000 гривень (на одного потерпілого), за шкоду, заподіяну майну -50000 гривень (на одного потерпілого), франшиза на суму 510 гривень.
З пояснень у судовому засіданні позивача і копії витягу з історії хвороби №11 на а.с.8 судом встановлено у судовому засіданні, що позивач з 10 по 18 січня 2012 року перебував на стацлікуванні у травматологічному відділенні міськлікарні №4 м.Маріуполя. Діагноз первинний і діагноз при виписуванні: ушиб лівої половини грудної клітини. Супутний діагноз: ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба П ст.. З зазначеного витягу вбачається, що «травма спричинена в результаті ДТП -ОСОБА_1, будучи пасажиром маршрутки, отримав травму у салоні автобусу при падінні. Звернувся в ургентну лікарню, направлений у стаціонар».
З копій фіскальних чеків і товарних чеків на а.с.9 судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав в аптеці певні медичні препарати і ліки, а також рентгенплівку на загальну суму 833,95 грн.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року №1961-1У (далі -Закон №1961-1У), шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.
Відповідно до ст.24 Закону №1961-1У, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.
У відповідності до ст.22 Закону №1961-1У, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої ст.23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше 5 відсотків ліміту, визначеного пунктом 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеного судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Проаналізувавши надані позивачами докази по справі, суд приходить до висновку, що розмір понесеної та документально підтвердженої матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров'ю позивачу внаслідок ДТП, становить 748,55 грн., який складається з витрат на придбання лікарських препаратів на суму 663,55 грн. і діагностикою на суму 55 грн.. (а.с.9). Суд, враховуючи основний і супутний діагнози ОСОБА_1 при перебуванні на лікуванні і виписці з лікарні, вважає, що була необхідність у придбанні не лише знеболюючих і відхаркуючи препаратів, але і антибіотиків і серцевих препаратів. Суд виключає з витрат на придбання ліків і медпрепаратів лише з позначкою «Прочие»у фіскальному чеку за 10.01.2012 року.
Оскільки ТОВ «Азовпастранс»застрахувало свою цивільно-правову відповідальність, на підставі ст.988 ЦК України, ст.22 Закону №1961-1У вказані матеріальні збитки підлягають стягненню зі Страхової компанії.
Заперечення представника Страхової компанії проти доведеності цих сум документально в цій частині позову суд вважає недоцільними, оскільки, на думку суду, позивачем доведені ці витрати копіями фіскальних чеків, витягом з історії хвороби медичного закладу на зазначених вище аркушах цивільної справи.
З урахуванням принципів розумності та справедливості, тривалості фізичного болю та моральних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з заподіянням його здоров'ю шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди 10 січня 2012 року, а також характеру завданих тілесних ушкоджень, віку потерпілого, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди підлягаючими задоволенню частково, а саме на суму 1200 гривень, і вважає необхідним відповідно до п.22.3 ст. 22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»стягнути цю суму з Страхової компанії.
Також відповідно з вимогами ст.88 ЦПК України і Закону України «Про судовий збір»зі Страхової компанії на користь держави суд стягує судового збору 214,60 грн. за позовні вимоги майнового характеру, а також 15,30 грн. судового збору за позовні вимоги немайнового характеру виходячи з пропорційності задоволених вимог в цій частині, а всього стягує судового збору 229,90 грн..
Керуючись ст.ст.10,60,61,88,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.988,1187,1194-1195,1202 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановами Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (з внесеними змінами й доповненнями до неї) і №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(з внесеними змінами й доповненнями до неї), суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовпастранс», Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково, стягнувши з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди 748 грн. 55 коп., моральної шкоди 1200 грн., а всього стягнути 1948 (одну тисячу дев'ятсот сорок вісім) грн. 55 коп..
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на користь держави судового збору 229 грн. 90 коп..
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Новоазовський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя