Справа: № 2а/1017/5353/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
"27" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області на постанову Миронівського районного суду Київської області від 04 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення,
У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови в перерахуванні щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, який передбачений ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними, зобов'язати Вишгородської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок суми щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2010 рік, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.
Постановою Миронівського районного суду Київської області від 04 травня 2011 року позов задоволено частково, визнані протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у нарахування допомоги на оздоровлення та зобов'язано здійснити нарахування та виплату недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
З доповіді судді -доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін -не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є громадянином, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році (2 категорія).
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році виплачується у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Така редакція існує після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI.
Отже, положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»містять пряму вказівку, що під час визначення розміру такої допомоги за основу її обчислення як розрахункова величина береться мінімальна заробітна плата.
Проте, відповідач всупереч ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»нараховувало та виплатило у 2010 році позивачу допомогу у меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів вважає такі дії щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог -законним і обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на одноразову щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові та не можуть бути підставами для її скасування.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області залишити без задоволення, постанову Миронівського районного суду Київської області від 04 травня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту п?остановлення, є остаточн?ою та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.