Справа: № 02/2а-1596/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
"27" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та забезпечити виплату щорічної допомоги на оздоровлення,
У січні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення встановивши її розмір на рівні п'яти мінімальних заробітних плат, що передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року позов задоволено, визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації щодо нарахування у 2010 році щорічної допомоги на оздоровлення, зобов'язано Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат зобов'язано здійснити ці виплати.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
З доповіді судді -доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін -не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорії).
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Така редакція існує після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI.
Отже, положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»містить пряму вказівку, що під час визначення розміру допомоги на оздоровлення за основу її обчислення як розрахункова величина береться мінімальна заробітна плата.
Проте, Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації всупереч ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в нарахувало, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснив виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів вважає такі дії щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог -законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові та не можуть бути підставами для її скасування.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат залишити без задоволення, постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.