Дата документу Справа №
Справа № 22-2893 2012 рік Головуючий у 1 інстанції
Кущ Т.М.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
24 травня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Кримської О.М.
Глазкової О.Г.
При секретарі: Остащенко О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Розівського районного суду Запорізької області від 4 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою посилаючись на те, що 2 квітня 2008 року між сторонами по справі було укладено договір оренди земельної ділянки за номером на схемі паювання 78 площею 5,69 га., розташованої на території Солодководненської сільської ради Розівського району Запорізької області, з терміном дії договору до 31 грудня 2013 року. В жовтні 2011 року відповідач, власник земельної ділянки, самовільно провів оранку грунту на орендованій ним земельній ділянці, перешкоджаючи йому користуватися цією земельною ділянкою.
Просив суд, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з боку відповідача, зобов'язавши його не чинити перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою.
Рішенням Розівського районного суду Запорізької області від 4 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач свої вимоги не довів.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки за номером на схемі паювання 78, площею 5,69 га., розташованої на території Солодководненської сільської ради Розівського району Запорізької області. Земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту ІІ-ЗП № 023338.
2 квітня 2008 року між сторонами по справі було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки з терміном його дії до 31 грудня 2013 року.
Згідно п.п.9.2.2 п.9 Договору орендодавець відповідач по справі зобов'язався не вчиняти дій, які перешкоджали б орендарю позивачу користуватися орендованою земельною ділянкою, а пп.. 9.3.5 п.9 договору передбачено право орендаря вимагати усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою.
Судом також встановлено, що у жовтні 2011 року, всупереч волі позивача, проведено оранку грунту на земельній ділянці, з приводу чого позивач звернувся до правоохоронних органів.
Постановою посадової особи органу дізнання Розівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та у якій зазначено, що оранку земельної ділянки здійснили ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Таким чином, суд зробив обґрунтований висновок про те, що позивачем не доведено факт того, що відповідач чинив які-небудь перешкоди позивачу у користуванні орендованої ним земельної ділянки і постановив правильне рішення про відмову у задоволенні позову.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що відповідач двічі звертався до позивача з заявою про розірвання договору оренди, не свідчить про те, що ОСОБА_4 своїми діями перешкоджав позивачу користуватися орендованою земельною ділянкою. Більш того, ніяких доказів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції.
Нових доводів чи доказів не досліджених судом першої інстанції позивачем до апеляційної скарги не дадано.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Розівського районного суду Запорізької області від 4 квітня 2012 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: