Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 ц -3007/ 12 Головуючий у 1 інстанції: Васецька В.В.
Суддя-доповідач: Каракуша К.В.
24 травня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Спас О.В.,
суддів: Бабак А.М.,
Каракуші К.В.,
при секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до філії -Запорізьке обласне управління Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк», Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк», філії Запорізького обласного відділення №1007/0201 Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк»про зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до філії -Запорізьке обласне управління Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк», Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк», філії Запорізького обласного відділення №1007/0201 Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк»про зобов'язання вчинити певні дії.
У позовній заяві зазначав, що він має майнові права на грошовий вклад, наявність якого підтверджується ощадними книжками з рахунками НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
30.09.2010 року він звернувся до відповідача з вимогою про видачу грошей по вкладах на ощадних книжках з рахунками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Посилаючись на ті обставини, що відповідач гроші не повернув, просив суд визнати за ним право на отримання грошей по вкладах в колишньому Ощадному банку СРСР, які підтверджуються ощадними книжками з рахунками 3 НОМЕР_1 та № НОМЕР_2; зобов'язати відповідачів припинити дії, що порушують його право власності на використання грошей, зобов'язати відповідачів виконати обов'язок в натурі, а саме виплатити солідарно грошові кошти із вкладів, стягнути з відповідачів солідарно судові витрати на правову допомогу 350 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати, ухвалити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача задоволені бути не можуть, бо грошові внески позивач робив в установах Ощадбанку СРСР, а не України.
Спір вирішено за Законом України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" .
На підставі зазначеного Закону встановлюються зобов'язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери.
Стаття 7 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10.10.2001р. №13-рп/2001 п передбачає повернення вкладів поетапно, залежно від суми вкладу, в межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік, а не одночасно і повністю, як того вимагав позивач.
Доводи апеляційної скарги про порушення права на вільне володіння своїм майном не можуть бути прийняті до уваги.
Вказаним законом Держава встановила порядок і запровадила компенсаційні рахунки на захист інтересів своїх громадян, які є об'єктом права приватної власності громадян, при цьому обмежила право володіння, користування та розпорядження цим майном, що не суперечить вимогам Конституції України , а тому немає підстав вважати, що права позивача порушені вказаним ним у позові відповідачем. Держава з власної волі взяла на себе зобов'язання відшкодувати громадянам ці витрати і тому мала право, на те щоб передбачити порядок виплати цієї компенсації.
Право держави обмежити володіння, користування та розпорядження майном визначено і Першим протоколом до Конвенції про захист прав та основних свобод 1950 року. Кожна фізична або юридична особа, зазначається в цьому документі, має право мирно володіти своїм майном. Проте держава має право "вводити в дію такі закони, які на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користування майном відповідно до загальних інтересів…" (ст.1).
Ці обставини знайшли своє підтвердження і в рішенні Конституційного суду України від 10.10.2001 року та остаточному рішення Європейського суду з прав людини Ради Європи щодо неприйнятності заяв громадян України проти України від 2.07.2002 року.
Позивач не може претендувати на негайну виплату коштів з компенсаційних рахунків в обсязі йому необхідному, оскільки це не передбачено законодавством України. А в разі невиконання Ощадбанком, де відкритий компенсаційний рахунок, відповідних постанов Уряду про повернення частин коштів з компенсаційних рахунків, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду за захистом своїх прав.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: