Справа: № 2а-5707/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
"17" квітня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам», товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Деві» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, -
У квітні 2011 року Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам», товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Деві»про зупинення видаткових операцій на рахунку Договір про спільну діяльність між ТОВ «Мульті-Керам»та ТОВ «Мак Девід».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року подання задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачами не було допущено податкового керуючого для здійснення опису майна платника податків -договору про спільну діяльність між ТОВ «Мульті-Керав»та ТОВ «Мак Девід»у податкову заставу, то наявні всі правові підстави для зупинення видаткових операцій на рахунку зазначеного договору.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні подання відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає про неповне з'ясування судом всіх фактичних обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення. Наголошує на тому, що зазначений спір є спором про право, а тому не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Звертає увагу суду, що на момент подачі апеляційної скарги Відповідачем-1 сплачено податковий борг у повному обсязі.
У судовому засіданні повноважний представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав.
Позивач та Відповідач-2 у судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Мульті-Керам»та ТОВ «Мак Девід»було укладено договір про спільну діяльність, який перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва як платник податків за реєстраційним номером 551064183. Судом також вірно встановлено, що відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання зазначеного договору є Відповідач-1.
Судом першої інстанції також було встановлено наявність у платника податку - договору про спільну діяльність -узгодженого податкового боргу у розмірі 1 190,00 грн. У зв'язку з чим на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 15 квітня 2011 року №31 податковим керуючим здійснено виїзд за адресою зазначеного договору, однак останньому було відмовлено в допуску до опису майна у податкову заставу, про що складено відповідний акт від 15 квітня 2011 року №1.
На підставі викладеного, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів п. 87.1 ст. 87, п.п. 88.1, 88.2 ст. 88, п.п. 89.1-89.4 Податкового кодексу України, дійшов до висновку, що у податкового органу були всі правові підстави для звернення до суду із поданням про зупинення видаткових операцій на рахунку договору про спільну діяльність, а тому останнє є обґрунтованим та підлягає задоволенню. При цьому суд зауважив, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Судом також було встановлено, що згідно довідки про стан розрахунків з бюджетом та облікової картки станом на 21 квітня 2011 року договір про спільну діяльність має податковий борг з податку на прибуток у розмірі 2 210,00 грн.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Приписи ч. 3 ст. 2 КАС України визначають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Задовольняючи подання податкового органу, суд першої інстанції встановив, що станом на 21 квітня 2011 року договір про спільну діяльність мав податковий борг з податку на прибуток у розмірі 2 210,00 грн.
Разом з тим, суд не врахував, що відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно статті 89 ПК України у випадку несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, виникає право податкової застави.
Приписи пп.89.1.2 ст.89.1 ст.89 Податкового кодексу України визначають, що право податкової застави виникає у разі, зокрема, несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України).
Разом з тим, Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності у Відповідача-1 податкового боргу, а відтак і права ДПІ у Святошинському районі м. Києва на звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків.
Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України).
Згідно п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення не були вручені ТОВ «Мульті-Керам»через помилку, допущену Позивачем при відправленні вказаних повідомлень-рішень, що унеможливило отримання Відповідачем-1 такого поштового відправлення та стало підставою його повернення у зв'язку з невідповідностю назви адресата Правилам надання послуг поштового зв'язку.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки в силу положень ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу, наявність якого у Відповідача-1 станом на 15 квітня 2011 року податковим органом не доведено, твердження суду першої інстанції про обґрунтованість подання було передчасним та не відповідало фактичним обставинам справи.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Святошинському районі м.Києва від 15 квітня 2011 року № 339; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Святошинському районі м.Києва про опис майна ТОВ «Мульті-Керам» від 15 квітня 2011 року №31; визнано протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м.Києва, спрямовані на опис майна ТОВ «Мульті-Керам»на виконання рішення про опис майна від 15 квітня 2011 року №31. Тим самим в судовому порядку скасовані підстави для звернення податкового органу до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків та підтверджено висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість зазначеного подання.
Водночас, колегія суддів також погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що податковим органом не було пропущено строк звернення до суду з поданням. Суд вірно встановив, що заявник направив подання про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків поштою 15 квітня 2011 року, тобто звернувся до адміністративного суду в день встановлення обставин, що зумовили звернення до суду, а отже, в межах двадцяти чотирьох годин у відповідності до ч. 2 ст. 183-3 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, що, у свою чергу, спричинило прийняття невірного рішення.
Відповідно до пп. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -задовольнити, а постанову суду -скасувати.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-3, 195, 198, 202, 205, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»-задовольнити повністю.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам», товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Деві»про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.