Категорія №10.1
Іменем України
23 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3519/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Ушакова Т.С.,
при секретарі судового засідання - Разіній Н.В.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 720,80 грн.,-
04 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 720,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.04.2011 суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 надано звіт до УПФУ в м. Алчевську з нарахування встановленого розміру страхових внесків на загальну суму 1 846,80 грн. Платником страхових внесків за період з 01.04.2011 по 12.04.2011 зараховано внесків на суму 126 грн. Загальна сума недоїмки по внескам за період з 01.09.2010 по 31.12.2010, яка несплачена станом на 12.04.2012, становить 1 720,80 грн. УПФУ в м. Алчевську направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу № Ф-221 від 05.04.2011 на суму 1 720,80 грн. Вказана вимога відповідачем не оскаржувалась.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку судового розгляду справи подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 (далі - Закон №1058) (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідач є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області.
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):
- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;
- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;
- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;
- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;
- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;
- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здано звіт до УПФУ в м.Алчевську Луганської області за 2010 рік, згідно якого заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік складає 1 846,80 грн. Згідно картки особового рахунку відповідача та відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачем сплачено 126 грн.
Таким чином, несплаченою залишається сума страхових внесків у розмірі 1 720,80 грн.
Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ф-221 від 05.04.2011 на суму 1 720,80 грн., конверт з якою повернувся до УПФУ м. Алчевську із позначкою «за закінченням терміну зберігання».
До цього часу в добровільному порядку заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 720,80 грн. відповідачем не погашено.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується у зв'язку з тим, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено 28 травня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 720,80 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 720,80 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 80 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 травня 2012 року.
СуддяТ.С. Ушаков