Категорія №8.1.5
Іменем України
21 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3331/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,
при секретарі: Захаровій Ю.О.,
за участю сторін:
представника позивача - Ленінської МДПІ у м. Луганську
Державної податкової служби: ОСОБА_1 (довіреність № 27/10 від 29.03.2012, дійсна до 29.03.2013 не з'явився,
представника відповідача -
ТОВ «Східекспреспроект»: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 14.05.2012, дійсна до 14.05.2013,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, -
26 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» про стягнення про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 4688,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.11.2009 за № 13821070006011601 та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.
Станом на квітень 2012 року відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 4688,53 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з вказаного податку, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість. Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було направлено податкову вимогу від 21.10.2011 № 2425, що не була виконана.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» з рахунків платника податків у банках суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4688,53 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги, надав в заперечення та пояснив, що згідно платіжного доручення № 276 від 19.10.2011 було сплачено суму ПДВ нараховані по декларації № 9009335469 від 20.10.2011 в розмірі 1000,00 грн. за вересень 2011 року по строку сплати до 30.10.2011, згідно платіжного доручення № 301 від 29.11.2011 було сплачено 1000,00 грн. за жовтень 2011 року по строку сплати до 30.11.2011, згідно платіжного доручення № 345 від 24.02.2012 сплачено 650,00 грн. за січень 2012 року по строку сплати до 29.02.2012, згідно платіжного доручення № 357 від 30.03.2012 було сплачено 650,00 грн. за лютий 2012 року по строку сплати до 30.03.2012. Тому відповідач вважає, що позивачем неправомірно нарахована заборгованість з ПДВ в сумі 3004,00 грн. Просив в задоволенні позовних вимоги відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.11.2009 за № 13821070006011601 (а. с. 7), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Луганській області № 288126 від 15.12.2009 (а. с. 7). Перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби з 23.11.2006 (а. с. 20).
Станом на квітень 2012 року відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 4688,53 грн., що підтверджується довідкою розрахунків з бюджетом (а. с. 22), розрахунком суми податкового боргу (а. с. 24) та зворотнім боком облікової картки платника (а. с. 32-37), наданої представником позивача до матеріалів адміністративного позову. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з вказаного податку, що підтверджується:
- податковою декларацією № 9009335469 від 20.10.2011 - податкове зобов'язання, яке підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 1054,00 грн. по терміну сплати до 30.10.2011 (а. с. 8-10);
- податковою декларацією № 9011760842 від 21.11.2011 - податкове зобов'язання, яке підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 650,00 грн. по терміну сплати до 30.11.2011 (а. с. 11-13);
- податковою декларацією № 9006221843 від 17.02.2012 - податкове зобов'язання, яке підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 650,00 грн. по терміну сплати до 01.03.2012 (а. с. 17-19);
- податковою декларацією № 90011983662 від 16.03.2012 - податкове зобов'язання, яке підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 650,00 грн. по терміну сплати до 30.03.2012 (а. с. 14-16);
- внаслідок нарахованої штрафної санкції контролюючим органом по податковому повідомленню - рішенню № 0008321600/0 від 30.08.2011 (а. с. 21) в сумі 12025,00 грн. - основний борг, 3006,00 грн. - штрафні санкції, яке було винесено на підставі акту перевірки від 12.08.2011 № 1516/16-34720881 (а. с. 20).
Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було направлено податкову вимогу від 21.10.2011 № 2425 (а. с. 25), що була отримана відповідачем 02.12.2011, про що свідчить підпис в поштовому повідомленні (а. с. 25).
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до ст. 180 Податкового Кодексу України, платниками податку є:
1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:
особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;
особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;
4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів;
6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України) , незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;
7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку
Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідач - ТОВ «Східекспреспроект» є платником податку на додану вартість, що підтверджується поданими деклараціями із вказаного податку (а. с. 8-19).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг (недоїмка) - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)
Згідно ст. 15 Податкового кодексу України платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.
Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до розрахунку суми податкового боргу та зворотного боку облікової картки платника, що були надані позивачем до матеріалів адміністративної справи, за ТОВ «Східекспреспроект» рахується податковий борг в сумі 4688,53 грн.
Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було направлено податкову вимогу від 21.10.2011 № 2425, що була отримана відповідачем 02.12.2011.
Зазначена вимога не була виконана, у встановленому законом порядку не оскаржувалась. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.
Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.
Суд не приймає до уваги докази відповідача щодо часткової сплати податкового боргу, оскільки його доводи спростовуються даними облікової картки платника, з якої вбачається, що всі платежі були зараховані за призначенням.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до зазначених вище матеріалів справи, якими підтверджується наявність податкового боргу з податку на додану вартість, відповідач до теперішнього часу не сплатив зазначений податок у розмірі 4688,53 грн.
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східекспреспроект» (юридична адреса: 91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 25/24, код ЄДРПОУ 34720881, р/р 26004060719693, МФО 304795, Луганс. ф-я ПАТКБ «Приватбанк» м. Луганськ, р/р 26008263535700, МФО 351005, АТ «УкрСиббанК», р/р 26058060688338, МФО 304795, Луг. ф-я ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луганськ) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 4688,53 грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень п'ятдесят три копійки).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 25 травня 2012 року.
СуддяВ.В. Матвєєва