11.2
Ухвала
про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі
"24" травня 2012 р.№ 2а/1270/3958/2012
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області про зобов'язанні вчинити певні дії,
22 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області про зобов'язанні вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначено, що 11.02.2012 року позивач звернулася до Генеральної прокуратури України зі скаргою щодо бездіяльності і приховування злочину прокурором м. Кіровська Луганської області, також зі скаргою від 11.02.2012 року позивач звернулася і до Прокуратури Луганської області. Листом Генеральної прокуратури №19-р від 24.02.2012 року позивач була повідомлена, що її звернення спрямовано за належністю для організації перевірки і прийняття рішення до відповідача. В свою чергу, Прокуратура Луганської області листом №04/2-р-12 від 28.02.2012 року повідомила позивача про направлення її звернення для організації перевірки до прокурора м. Кіровська. Листом №04/2-р-12 від 03.02.2012 відповідач повідомив позивачку про направлення її скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та з інших питань до прокурора м. Кіровська.
Позивач вважає, що відповідач у порушення ст. 40 Конституції України не виконав свій обов'язок щодо розгляду її скарги, не надав їй належної відповіді та не повідомив її про міри прокурорського реагування. На підставі викладеного, позивач просить суд зобов'язати відповідача розглянути її скаргу та надати обґрунтовану повну письмову відповідь згідно з чинним законодавством про результати розгляду скарги від 11.02.2012 року.
На підставі ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Розглянувши зазначений адміністративний позов, підстав для відкриття провадження в адміністративній справі суд не вбачає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на основі делегованих повноважень.
Відповідно до вимог частини 2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Однак, органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно з підпунктом 2 ч.3 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як вбачається з позовних вимог позивачем оскаржуються дії та бездіяльність відповідача стосовно неприйняття відповідних рішень та заходів щодо скарги позивача поданої в порядку, визначеному ст. 99-1 КПК України.
Повноваження прокурора з нагляду за дотриманням законодавства органами дізнання і досудового слідства та порядок оскарження дій прокурора і слідчого регламентуються главами 21, 22 КПК України.
При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
З урахуванням викладених норм та рішення Конституційного суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001 року, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду ( судді) щодо порушення, розслідування розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу -підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
У зв'язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кримінально-процесуального кодексу України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації. Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, службі у справах дітей, трудовому колективу або власнику підприємства, установи, організації чи уповноваженому ним органу для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення (частина 2 статті 99 КПК України).
Статтею 99-1 Кримінально-процесуального кодексу України встановлено, що постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови. Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу (ч.2 ст.99-1 КПК України). Постанова судді про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови в апеляційному порядку (ч.3 ст.99-1 КПК України).
Відповідно до статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до статті 236-1 Кримінально-процесуального кодексу України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
Статтею 236-2 Кримінально-процесуального кодексу України встановлено, що скарга на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи розглядається суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу, одноособово не пізніше десяти днів з дня її надходження до суду. Суддя витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду. В разі необхідності суддя заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу. При розгляді скарги ведеться протокол судового засідання. Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень: 1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; 2) залишає скаргу без задоволення. На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Копія постанови судді надсилається особі, яка винесла постанову, що була оскаржена, прокуророві та особі, яка подавала скаргу.
Таким чином, суддя вважає за необхідне зазначити, що діяльність органів прокуратури щодо проведення додаткових перевірок, не є управлінською діяльністю, бо вчиняється в межах кримінально-процесуального законодавства. Оскарження постанов прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи відбувається за правилами та в порядку, передбаченому Кримінально-процесуального кодексу України.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме - зобов'язати відповідача розглянути її скаргу та надати обґрунтовану повну письмову відповідь згідно з чинним законодавством про результати розгляду скарги від 11.02.2012 року, вчинення зазначених дій регламентовано нормами КПК України, що в свою чергу виключає можливість розгляду поданого позову в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що правовідносини, які склались між сторонами, не є публічно-правовими, а є кримінально-правовими, оскільки витікають з кримінального та кримінального процесуального законодавства, а тому не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Отже, з системного аналізу зазначеного вище вбачається, що оскаржені дії відповідача належить вирішувати в порядку, встановленому кримінально-процесуальним кодексом України
Згідно зі ст. 109 ч.1 п.1 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного, провадження за вказаною позовною заявою не може бути відкрито.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 21, 107, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Луганської області про зобов'язанні вчинити певні дії у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьої статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П. Островська