Справа № 1/0550/418/12р.
( 1-48/2011р.)
29 травня 2012 року. Харцизький міський суд Донецької області у складі:
головуючої - судді Саєнко Е.Б., при секретарі -Романенко Н.В.,
за участю прокурора - Ільєнка С.Д.,захисника -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харцизьку клопотання захисника ОСОБА_1 про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується у спричиненні ОСОБА_3 умисного тяжкого тілесного ушкодження за наступними обставинами:
8 вересня 2009 року, приблизно о 17 годин, ОСОБА_2 сумісно з ОСОБА_3 знаходилися у гостях за адресою: АДРЕСА_1.
На ґрунті раптово виниклих особистий неприязних стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка. В ході сварки, прибуваючи у вищевказаній квартирі, ОСОБА_2 діючи умисно, із почуття образи, з метою заподіяння тілесних ушкоджень , наніс ОСОБА_3 удар долонею по її обличчю і удар кулаком в праву область голови.
В результаті умисних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 були спричинені : закрита черепа - мозкова травма: забив головного мозку середньої ступеню тяжкості з вдавленням, під гострою субдуральною гематомою в тім*янно - потиличній області справа, об*ємом 110 мл. крові, що відноситься до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню , небезпечних для життя.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування з підстав того, що органом досудового слідства не виконані у повному обсязі вимоги Апеляційного суду Донецької області, зазначені в ухвалі даного суду від 17 січня 2011 року , якою скасований вирок Харцизького міського суду Донецької області від 30.06.2011 року по кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та справа направлена прокурору на додаткове розслідування.
Своє клопотання захисник мотивував тим, що по справі не встановлена дата скоєння злочину, не перевірені доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про його виїзд в м. Київ - 12.09.2009 р. По справі порушені процесуальні строки, а саме у супровідному листі на резолюції начальника СВ ОСОБА_4 є виправлення місяця з «2»на «3», тому що вважає, що справа не могла йти з прокуратури м. Харцизьку до міліції 37 днів. Вимоги ст.218 КПК України були по справі проведені 26.04.2012 р., по спливу двох місяців , без продовження процесуальних строків. Також, в матеріалах кримінальної справи є два висновки судово-медичної експертизи, які є взаємовиключними, але слідчий , не провів повторну експертизу в СМЄ в обласному бюро судово-медичних експертиз.
Вважає, що органом слідства допущена суттєва неповнота при розслідуванні, у зв*язку з чим, неможливе розглядати дану справу у судовому засіданні.
Прокурор Ільєнко С.Д. у судовому засіданні просив відмовити у задоволені клопотання захисника,так як вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Підсудний ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання захисника, просив його задовольнити.
Вислухавши клопотання захисника ОСОБА_1, міркування прокурора і підсудного, вважає, що воно підлягає задоволенню у зв*язку з тим, що при проваджені досудового слідства не були виконані у повному обсязі вимоги зазначені в ухвалі Апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2011 року з наступних підстав:
Згідно до ст..281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до п.8 роз*яснень Постанови Пленуму Верховного Суд України № 11.02.2005 р. № 2 « Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», вбачається, що повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства . Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи ( не були допитані певні свідки; не витребувані й не досліджені документи, речові докази та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з*ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, тощо).
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2012 року ( а.с.310-312) обвинувальний вирок у відношенні ОСОБА_2 за ст..121 ч.1 КК України від 30 червня 2011 року був скасовано та направлено справу на додаткове розслідування, в якій перелічені недоліки слідства, а саме:
- достовірно не встановлений час вчинення злочину, якщо ним рахувати день коли стався конфлікт між потерпілим та засудженим, залишилося неперевіреним, де була потерпіла протягом з 8 до 15 вересня 2009 року;
- не перевірені версії щодо можливість спричинення потерпілій тілесних ушкоджень іншими особами або внаслідок необережності її самої при падінні з висоти власного росту;
- неспростовні доводи засудженого про його непричетність до спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 64 КК України, при проваджені досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суду підлягає доказуванню, серед іншого, -подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину)
При допиті у якості свідка - ОСОБА_5Є.( водій швидкої допомоги( а.с.71)) показав, що 15.09.2009 р. при огляді фельдшером ОСОБА_6 потерпілої у кВ. 19,буд.8. по вул. Ярославського у м. Іловайську , він бачив у ОСОБА_3 в області лівого ока велику гематому.
Свідок ОСОБА_6О.( фельдшер ) (а.с. 342) на досудовому слідства показала, що при огляді ОСОБА_3 15.09.2009 р. вона встановила, що у потерпілій мається гематома в районі лівого ока та у верхній треті нижніх кінцівок, що зафіксувала у карті виклику бригади швидкої допомоги.
При наявності зазначених показань свідків, органом досудового слідство не взято до уваги , що у описової частини акту судово-медичного дослідження № 182 від 30.10.2009 р. ( яку у подальшому експерти брали за основу при проведені судово-медичних експертиз ) вказано, що з історії хвороби ОСОБА_3 вбачається, що у неї при огляді виявлений - птоз верхнього віка праворуч, праве глазне яблуко вивернуто к назовні , парез правої руки.
Наявність даних тілесних ушкоджень у потерпілій органом досудового слідства перевірена поверхово, слідчий лише обмежився довідкою станції швидкої допомоги( а.с.345) , згідно якої вбачається , що карта виїзду швидкої допомоги зберігається один рік з посиланням на наказ МЗУ № 197 від 05.08.1999 р., при цьому не долучив цей підзаконний нормативний акт до матеріалів справи.
Незважаючи на неодноразову зміну показань потерпілої щодо обставин та механізму нанесення їй тілесного ушкодження , як у ході досудового слідства, так і в суді , органом досудового слідства не було проведено відтворення обстановки та обставин події з підсудним та потерпілою.
Як на протязі досудового слідства так і у суді ОСОБА_2 зазначав, що він наніс один удар долонею лівої руки по обличчю потерпілій. Залишилося неперевіреним чи є підсудний лівшею.
В ході проведення додаткового розслідування, слідчим була призначена по справі додаткова судово-медична експертиза від 11.04.2012г.( а.с.340) з урахування показань свідка ОСОБА_7 та проведеним за його участю відтворення обстановки та обставин події, згідно висновку , якої встановлена неможливість спричинення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 за обставинами зазначеними ОСОБА_7
Відповідно до ч.5 ст.75 КПК України, якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові.
Згідно до п.10 роз*ясень Постанови Пленуму Верховного суду України в ухвалі ( за аналогією у постанові слідчого) про призначення додаткової експертизи необхідно зазначати , які висновки експерта вважаються неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об*єктів або щодо інших обставин справи, суд( слідчий) призначає нову експертизу, яка не є додатковою.
Але по показанням свідка ОСОБА_7 по справі судово-медична експертиза не призначалася.
Згідно висновку судово -медичної експертизи від 17.05.2010 р.( а.с. 75), вбачається, у категорійній формі не виключена можливість отримання виявленого тяжкого тілесне ушкодження у потерпілій , строком утворення до 3-х неділь, при падінні нею з висоти власного росту або з піднесеної поверхні з ударом о плоску поверхню, але не виключає можливості її утворення від нанесення ударів рукою по голові. Після спричиненого тілесного ушкодження потерпіла могла самостійно рухатися.
Тобто експерт виключив можливість спричинення даного тілесного ушкодження від одного удару кулаком по голові, як встановлено слідством.
Свідок ОСОБА_8 ( а.с.260) у суді своїми показами підтвердила свій висновок.
Таким чином, органом досудового слідства не встановлено механізму спричинення тілесного ушкодження потерпілій, про що зазначав прокурор у своєї апеляції на вирок суду, а також достатньо не перевірена версія підсудного , щодо спричинення потерпілій тілесного ушкодження іншими особами у період з 12.09.2009 р. ( коли ОСОБА_2 виїжджав, за його показаннями, у м. Київ на заробітки ) , також де перебувала та з ким спілкувалася потерпіла протягом з 9 до 15 вересня 2009 року, якщо орган досудового слідства вважає днем вчинення злочину 8 вересня 2009 року.
В ході додаткового розслідування органом досудового слідства не проводився взагалі допит підсудного ОСОБА_2 по обставинам виїзду його 12.09.2009 р. до м. Києва,( що було підтверджено показаннями свідка ОСОБА_9), а обмежився лише запитом та отриманою відповіддю начальника вокзалу Іловайськ про те, що з 17.11.2007 р. продаж квитків здійснюється без пред*явлення документу , що посвідчує особу. В свою чергу, ОСОБА_2 зазначав , що у Київ він поїхав на заробітки . Також, не була додаткова допитана потерпіла ОСОБА_3 щодо обставин події її неодноразового падіння , вказаними свідком ОСОБА_7 , а також не була присутню при проведені відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_7.
Пояснення ОСОБА_2 стосовно нанесення потерпілій удару долонею лівої руки по її обличчю, органом досудового слідства не спростовані та не взяті до уваги, так як дане питання у потерпілої, свідків по справі не вияснялося. В свою чергу в обвинувальному висновку не зазначено якою рукою ОСОБА_2 наносив потерпілій удар по обличчю та удар по голові, а також не зазначена особа у гостях якої 8 вересня 2009 року перебували ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Суд, вважає , що при проведенні додаткового розслідування, органом досудового слідства допущена неповнота досудового слідства та у відповідності до ст.275 КПК України, вона не може бути усунена судом, у зв*язку з чим, дана кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
В ході проведення додаткового розслідування необхідно виконати у повному обсязі вимоги зазначені в ухвалі Апеляційного суду Донецької області від 17.01.2012 р., а також:
- ретельно допросити ОСОБА_2, потерпілу , свідків щодо механізму спричинення тілесного ушкодження потерпілій;
- провести відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного, потерпілої, свідка ОСОБА_7 та судово-медичного експерту;
- провести по справі комісійну судово-медичну експертизу.
Та з урахуванням добитих доказів досудовим слідством і у відповідності до ст..22 КПК України, слід повно, всебічно та об*єктивно дослідити всі докази по справі, дати юридичну оцінку діям підсудного та інших осіб, встановити механізм спричинення тяжкого тілесного ушкодження у потерпілої та пред*явити конкретне обвинувачення.
Керуючись ст.281 КПК України, суд-
Повернути кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, - прокурору м. Харцизьку Донецькій області для організації додаткового розслідування.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом семі діб з дня проголошення постанови суду, шляхом подання апеляції.
Суддя: