15.05.2012 513/1263/12
Справа № 2а/0513/94/2012
15 травня 2012 року м.Димитров
Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Мітюхіній О.В.,
за участю представників відповідачів Бондарєвої Л.М., Шалати А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_3 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції Донецької області Сідак О.В., управління Пенсійного фонду України в м.Димитров Донецької області, відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконними дій, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов,язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів державного виконавця відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції Донецької області Сідак О.В., управління Пенсійного фонду України в м.Димитров Донецької області (далі за текстом УПФУ), відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції Донецької області (далі за текстом ВДВС) про визнання незаконними дій, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов,язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого вказав, що за постановою Димитровського міського суду Донецької області від 08.08.2011 року по справі № 2а-5201/11 було визнано протиправною бездіяльність УПФУ щодо ненарахування та невиплати йому щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 11.01.2011 року по 31.05.2011 року та було зобов'язано УПФУ здійснити йому нарахування цього підвищення за вказаний період і провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум. Постанова підлягає негайному виконанню. 29.08.2011 року він звернувся до УПФУ з заявою про негайне виконання судового рішення. Листом від 06.09.2011 року УПФУ повідомило, що йому буде виплачено 827,88 грн. додатковою відомістю 23.10.2011 року. Оскільки цю суму йому не було виплачено, 01.12.2011 року він звернувся до Димитровського міського суду за виконавчим листом, який йому було направлено 12.12.2011 року. 19.12.2011 року цей лист разом з заявою було подано до ВДВС. Не отримуючи тривалий час постанови про відкриття виконавчого провадження, він звернувся з заявою, а згодом зі скаргою, до управляння державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області. На його звернення щодо невиконання рішення суду УПФУ повідомило, що відсутнє фінансування, з чим він не погоджується. 01.03.2012 року на електронну пошту він отримав дві копії постанови ВДВС: про відкриття виконавчого провадження та про закінчення виконавчого провадження. При цьому перша постанова була винесена старшим державним виконавцем ОСОБА_6, а друга -державним виконавцем Сідак О.В., яка не мала ніякого відношення до цієї справи. Закінчуючи виконавче провадження, Сідак О.В. керувалась п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», згідно за яким повернення виконавчого документу до суду чи іншого органу, який його видав, здійснюється у випадку, передбаченому ч.3 ст.75 цього Закону. Дана норма Закону передбачає, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону та вносить подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу. Всупереч цим вимогам Сідак О.В. необґрунтовано визначила, що виконати рішення без участі боржника неможливо, не наклала штраф на боржника, не було внесено подання про притягнення боржника до відповідальності, а також не було повідомлено про це йому. Адже фінансовий стан боржника задовільний, відсутні відомості про визнання боржника банкрутом. Отже, було порушено його право на своєчасне виконання судового рішення. Державний виконавець не вживав заходів щодо його примусового виконання, діяв незаконно и неупереджено. Крім цього УПФУ також безпідставно не виконує рішення суду, яке набрало законної сили. Тому позивач просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Сідак О.В. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 30470152 від 22.02.2012 року, скасувати цю постанову, визнати незаконними дії УПФУ щодо невиконання постанови Димитровського міського суду від 08.08.2011 року у справі № 2а-5201/11 та стягнути судові витрати з відповідачів на його користь.
Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_3 вніс доповнення до позовних вимог, зазначивши, що досліджуючи відомості, які йому надало УПФУ у довідці від 20.02.2012 року про розмір нарахованої йому пенсії, та отриману з Центру поштового зв'язку № 8 інформацію від 14.03.2012 року про отриману ним пенсію, він прийшов до висновку, що УПФУ не доплатило йому 972,56 грн. за період з квітня 2009 року по лютий 2012 року. На його звернення від 16.03.2012 року УПФУ у своєму листі від 26.03.2012 року повідомило, що управління не відмовляється провести виплату недоотриманої пенсії, але при наявності коштів з Державного бюджету України. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки відповідно до ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення»виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу Державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями. Фінансування витрат на виплату пенсій проводиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Тому посилання на недофінансування з бюджету України -необґрунтовані. Відповідно до ст..85 зазначеного Закону виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія. Станом на 01.04.2012 року йому недоплачена нарахована пенсія за січень-травень 2010 року, січень-травень 2011 року на загальну суму 972,56 грн. Ця сума поступово зростає. УПФУ неправомірно та безпідставно не виконує Указ Президента України від 12.05.1996 року № 333/96 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат». Тому позивач просить суд визнати незаконними дії УПФУ щодо неповної виплати йому пенсії за періоди січень-травень 2010 року, січень-травень 2011 року на загальну суму 972,56 грн., зобов'язати УПФУ виплатити йому недоплачену пенсію, заборонити УПФУ сплачувати пенсію у меншому розмірі ніж нарахована пенсія та затримувати її виплату.
Позивач ОСОБА_3 до суду не з,явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово сповістив суд про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача ВДВС, який було притягнуто до участі під час розгляду справи відповідно до ст.181 КАС України, - Шалата А.В. позов не визнав, зазначивши, що виконавче провадження стосовно примусового виконання постанови суду від 08.08.2011 року було передано державному виконавцю Сідак О.В. від ст.державного виконавця ОСОБА_6 за актом прийому-передачі виконавчих проваджень у зв'язку зі звільненням ОСОБА_6 При закінченні провадження штраф на боржника не накладався і до правоохоронних органів подання про притягнення боржника до відповідальності не вносилося.
Державний виконавець Сідак О.В. до суду не з,явилася, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, письмово сповістила суд про розгляд справи у її відсутність.
Представники відповідача УПФУ Єгорова О.Ю., а потім Бондарєва Л.М., позовні вимоги не визнали, пояснивши, що відповідно до ст.72, 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню, вони використовуються на виплату пенсій, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, а їх використання на цілі, не передбачені цим Законом, забороняється. УПФУ в межах своєї компетенції були здійснені нарахування відповідно до рішення суду від 08.08.2011 року у справі № 2а-5201/11 ОСОБА_3 за період з 11.01.2011 року по 31.05.2011 року в сумі 827,88 грн. Однак, з Держбюджету України не надійшли додаткові кошти в обсягах, що можуть забезпечити фінансування донарахованих за рішеннями судів сум, оскільки вони перевищують розмірі, встановлені нормативними актами. Фінансування за рахунок коштів Державного бюджету здійснюється щомісячно згідно помісячного розпису у межах асигнувань, затверджених бюджетом головного управління н 2011 рік. Окремого фінансування по категоріях виплат за рахунок Державного бюджету, у тому числі на виплату пенсій, доплат, призначених згідно за Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не здійснюється. Оскільки Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 не передбачені видатки на виплату пенсій у розмірах, що встановлені за рішенням суду, виплата цих пенсій проводиться у розмірах, передбачених та профінансованих за рахунок Державного бюджету України.
Заслухавши представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що за постановою Димтировського міського суду Донецької області від 08.08.2011 року у справі № 2а-5201/11 визнано протиправною бездіяльність УПФУ щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 11.01.2011 року по 31.05.2011 року та зобов'язано УПФУ здійснити позивачеві нарахування цього підвищення за вказаний період і провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум (а.с.19-20).
29.08.2011 року ОСОБА_3 звернувся до УПФУ з заявою про негайне виконання постанови суду від 08.08.2011 року (а.с.18).
На звернення позивача від 31.08.2011 року щодо виконання постанови суду від 08.08.2011 року УПФУ своїм листом повідомляє, що нарахування надбавки згідно рішення суду за вказаний період проведено 31.08.2011 року, до виплати підлягає сума 827,88 грн., яка буде виплачена у плановий період в жовтні 2011 року додатковою відомістю 23.10.2011 року, що також підтверджується протоколом УПФУ від 02.09.2011 року про індивідуальний перерахунок позивача, довідкою від 13.04.2012 року про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії (а.с.17).
01.12.2011 року ОСОБА_3 звернувся до Димитровського міського суду за виконавчим листом у справі № 2а-5201/11, який йому було направлено 09.12.2011 року (а.с.15, 16).
19.12.2011 року даний виконавчий лист разом з заявою подано позивачем до ВДВС для примусового виконання (а.с.14).
24.01.2012 року позивач надав заяву від 23.01.2012 року, а 18.02.2012 року скаргу від 16.02.2012 року до управляння державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо ненаправлення йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження та неінформування його про хід виконавчого провадження (а.с.11, 13).
Згідно за відповіддю управління від 06.02.2012 року позивачу 02.02.2012 року спрямовано копію постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом (а.с.12).
22.12.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження про примусове виконання на підставі виконавчого листа № 2-5201/11, виданого 08.12.2011 року Димитровським міським судом, про зобов'язання УПФУ здійснити нарахування ОСОБА_3 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни і провести відповідні виплати за період з 11.01.2011 року по 31.05.2011 року з урахуванням фактично виплачених сум, про що винесено відповідну постанову № 30470152 (а.с.8).
УПФУ своїм листом від 20.02.2012 року на звернення ОСОБА_3 повідомляє, що виплата нарахованої за рішенням суду доплати позивачу не проводиться через відсутність фінансування (а.с.9, 10).
За постановою від 22.02.2012 року № 30470152 державний виконавець ВДВС Сідак О.В. закінчує виконавче провадження про примусове виконання на підставі виконавчого листа № 2-5201/11, виданого 08.12.2011 року Димитровським міським судом, керуючись п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». З тексту даної постанови вбачається, що нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_3 відповідно до рішення суду проведено, але грошові кошти не перераховані у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету; вчинивши всі виконавчі дії згідно законодавства, виконавчий документ повертається через те, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо (а.с.7).
Відповідно до постанови Димитровського міського суду від 03.02.2012 року, винесеної за адміністративним позовом УПФУ, постанова ст.державного виконавця ВДВС ОСОБА_6 про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2011 року на підставі виконавчого листа № 2-5201/11 скасована.
Згідно за п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документу до суду чи іншого органу, який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст.75 цього Закону. Дана норма Закону передбачає, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону та вносить подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, і повертає виконавчий документ.
Представник ВДВС суду пояснив, що вимоги ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» при закінченні виконавчого провадження Сідак О.В. не були виконані. Доказів у спростування цих пояснення суду не надано.
Оскільки Сідак О.В. при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження не було виконано вимоги законодавства, суд вважає, що її дії не відповідали закону, тому постанова № 30470152 від 22.02.2012 року підлягає скасуванню.
Спірна постанова підлягає скасуванню і через те, що на час її винесення постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2011 року на підставі виконавчого листа № 2-5201/11 вже була скасована за рішенням суду від 03.02.2012 року. Відсутність підтвердження факту відкриття провадження, не тягне за собою його закриття.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-1У (далі за текстом Закон № 2195-1У) визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії.
Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Статтею 7 Закону № 2195-1У передбачено, що фінансове забезпечення зазначених соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно за ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
За приписами ч.2 ст.72, ст.73 Закону України «Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування»кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання забороняється на цілі, не передбачені цим Законом.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491-УІ встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону № 2195-1У застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання Закону України від 14.06.2011 року № 3491-УІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06.07.2011 року № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", встановивши розмір виплати державної соціальної підтримки дітей війни у сумі 49,8 гривні.
Згідно за даними про фінансування по УПФУ, за інформацією про потребу в коштах на виплату пенсій та про фінансування по УПФУ за жовтень 2011 року фактично профінансовано на 1584806,28 грн. менше від загальної потреби, що майже у десятеро перевищує суму, зазначену у додатковій відомості за жовтень 2011 року.
Отже, з урахуванням наведеного, суд не вважає дії УПФУ щодо невиконання постанови суду від 08.08.2011 року у справі № 2а-5201/11 та неповної виплати пенсії позивачу за січень-травень 2011 року незаконними. Як наслідок цих дій, вимоги позивача про заборони та зобов'язання УПФУ здійснити певні дії щодо виплати недоплаченої пенсії суд вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Здійснивши ОСОБА_3 нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни, за вказаний у постанові суду період, а саме: з 11.01.2011 року по 31.05.2011 року, в сумі 827,88 грн., УПФУ частково виконало судове рішення. Виплата нарахованої суми проводиться УПФУ у порядку і розмірах, передбачених та профінансованих за рахунок Державного бюджету України відповідно до наведеного законодавства. Як вже було зазначено вище, фінансове забезпечення спірного підвищення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і воно не може розцінюватись як пенсія або її складова частина, тому посилання позивача щодо виконання рішення суду за рахунок коштів Пенсійного фонду України не ґрунтується на законі.
Решта суми, яку позивач з,ясував, як невиплачену йому за січень-травень 2010 року, та про яку він заявив у своїх доповненнях до позову після початку розгляду справи по суті, не є предметом даного спору.
Позивач просить покласти на відповідачів судові витрати, здійснені ним по оплаті судового збору у сумі 32,19 грн. (а.с.3).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб,єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Отже, з Державного бюджету на користь позивача необхідно присудити судовий збір у сумі 32 грн. 19 коп.
На підставі вищевикладеного, Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 87, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_3 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції Донецької області Сідак О.В., управління Пенсійного фонду України в м.Димитров Донецької області, відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконними дій, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов,язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції Донецької області Сідак О.В., пов'язані з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження № 30470152 від 22.02.2012 року, неправомірними.
Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції Донецької області про закінчення виконавчого провадження № 30470152 від 22.02.2012 року.
Присудити ОСОБА_3 за рахунок Державного бюджету судовий збір у сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі, якщо постанову було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови
Повний текст рішення виготовлено 21.05.2012 року.
Суддя Ж.Є.Редько