31.05.2012 Справа №2а-716/11р.
Іменем України
17 лютого 2011 року м. Дніпропетровськ
Суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Решетнік М.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС Роти №3 ОДЗЗ сержанта міліції ОСОБА_2 «про скасування постанови», -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АР№282217 від 25 вересня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на порушення норм чинного законодавства України при її складанні, а саме в постанові зазначено, що 25 вересня 2010року близько 13год.03хв. керуючи автомобілем «Daimler Benz»державний номерний знак «АЕ 0982 EI», рухаючись на 390км а/д Харків -Сімферополь в м.Дніпропетровську, на ділянці дороги, на якій швидкість руху обмежена до 90км/код. рухався зі швидкістю 112км/год., чим перевищив швидкість на 22км/год., за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 255грн. Оспорюючи складену постанову зазначає, що в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, оскільки він рухався в щільному потоці транспорту зі швидкістю 100км./год., а тому зафіксована швидкість може належати іншому транспортному засобу. Вважає, що ним не було допущено ніяких порушень ПДР України.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи в його відсутність в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 вересня 2010 року ІДПС Роти №3 ОДЗЗ сержантом міліції ОСОБА_2 було винесено постанову у відношенні позивача, згідно якої позивач 25 вересня 2010року близько 13год.03хв. керуючи автомобілем «Daimler Benz»державний номерний знак «АЕ 0982 EI», рухаючись на 390км а/д Харків -Сімферополь в м.Дніпропетровську, на ділянці дороги, на якій швидкість руху обмежена до 90км/код. рухався зі швидкістю 112км/год., чим перевищив швидкість на 22км/год. (а.с.6).
Цією постановою від 25 вересня 2010 року на ОСОБА_1 за вказане адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а згідно зі ст..252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу ст..245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Оспорюючи постанову, як і дії відповідача, ОСОБА_1 стверджує, що рухався в щільному потоці транспорту зі швидкістю 100км./год., а тому зафіксована швидкість може належати іншому транспортному засобу, що не тягне за собою адміністративної відповідальності.
Диспозиція ст..122 ч.1 КУпАП вказує, що адміністративна відповідальність настає коли перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів допущено більш як на двадцять кілометрів на годину.
Незважаючи на те, що згідно ст.251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідач належних доказів заперечень на адміністративний позов ОСОБА_1 не надав, зазначене в протоколі та оскарженій постанові правопорушення, тобто перевищення позивачем допущенної швидкості руху, жодними доказами не підтверджено, свідків зазначеному у протоколі не відмічено, як і того, чи належним чином виміряна швидкість руху автомобіля під керуванням позивача, тобто, чи придатний (сертифікований) прилад, яким вимірювалась швидкість, а ОСОБА_1 скоєння ним правопорушення оспорював, про що безпосередньо зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення, вказуючи, що рухався зі швидкістю 100км./год. Вищевказане свідчить про недоведеність вчинення позивачем 25 вересня 2010 року о 13 годині 03 хвилин адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.122 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів на спростування вищевикладеному, як і твердженням позивача, відповідач суду не надав.
Таким чином винесення відповідачем відносно позивача постанови підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі, на підставі ст..ст.247,284 КпАП України, підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 159, 161-163 КАСУ, суд -
Постанову ІДПС Роти №3 ОДЗЗ сержанта міліції ОСОБА_2 від 25 вересня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України -скасувати, а провадження в адміністративній справі (протокол серії АР1№051260) - закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя