Справа № 401/1933/12
(2/401/2410/12)
Іменем України
24.05.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді: Руденко В.В.
при секретарі: Чорнойван О.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська відповідача було звільнено від кримінальної відповідальності у відповідності до Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року. Під час розгляду кримінальної справи, було встановлено що відповідач, здійснюючи свій злочинний намір, 4.04.2011 року, знаходячись на території домоволодіння № 24 по вул. Мінусинській, 24 в м. Дніпропетровську, підійшов до належного йому сараю, де взяв держак, підбіг до ОСОБА_1 та наніс йому один удар в область лівої руки, після чого наніс удар в область голови, тим самим наніс останньому згідно висновку судово-медичної експертизи № 3692-е від 09.11.2011 року тілесні ушкодження середньої тяжкості. Позивач у наслідок отриманих травм, повинен був проходити лікування, у зв'язку з чим було витрачено грошей на загальну суму 6066,83 гривень, яка складається : 995,33 гривень - медикаменти та медичні послуги; 4500,00 гривень - медичні послуги (операція) за договором; 571,50 гривень - послуги пасажирського транспорту. Також позивач вважає, що в результаті протиправних дій відповідача йому було завдано моральну шкоду, яку оцінює в 7766,83 гривні. У зв'язку зі зверненням до адвоката за юридичною допомогою, ним було витрачено 1700 гривень. Просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 5166,83 грн., моральну шкоду в розмірі 7766,83 грн., судові витрати в розмірі 155,33 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1700 грн.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити в повному обсязі, надали суду пояснення аналогічні викладеним в позові.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить власноручний підпис відповідача на судовому повідомленні, про причини своєї неявки суду не повідомив, тому суд вважає можливим зі згоди позивача провести заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач 04 квітня 2011 року приблизно 14-00 години, разом з дружиною ОСОБА_3 знаходився на території городу, розташованого по вул. Мінусинській, 24 в м. Дніпропетровську, де між ним та позивачем виник конфлікт через місце розташування паркану. В ході даного конфлікту на ґрунті неприязнених стосунків з позивачем у відповідача виник злочинний намір, направлений на завдання тілесних ушкоджень позивачу. Здійснюючи свій злочинний намір, у то й же день, відповідач, продовжуючи знаходитись на території домоволодіння № 24 по вул. Мінусинській, 24 в м. Дніпропетровську, підійшов до належного йому сараю, де взяв держак, підбіг до позивача та наніс йому один удар в область лівої руки, після чого наніс один удар вказаним предметом в область голови, тим самим наніс останньому згідно висновку судово-медичної експертизи № 3692-е від 09.11.2011 року тілесні ушкодження середньої тяжкості. Дані обставини підтверджуються постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2011 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України закрито на підставі Закону України «Про амністію»від 08 липня 2011 року.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок по кримінальній справі, або постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, які вступили в законну силу, обов'язкові для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій осіб, стосовно якого винесені вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії і чи скоєні вони даною особою.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1195 Цивільного кодексу України визначено що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено 4500 грн. за проведення операції (відкрита репозиція,МОС), що підтверджується договором про надання медичних послуг № 3392/ЭТМ/11 від 28.04.2011 року та квитанцією по сплаті цих послуг. А також позивачем витрачено 620 грн. 45 коп. на клінічні лабораторні дослідження, на придбання медичних препаратів у вигляді рентгенівської плівки та перев'язочних матеріалів, та оплату висновку судово-медичної експертизи. Дані витрати позивача підтверджені фіскальними чеками. Інші витрати по придбанню ліків, на які посилається позивач, суду належними та допустимими доказами не доведені, оскільки суду не надані медичні рекомендації лікарських установ щодо проведення лікування саме ліками, які були придбані позивачем. Крім того, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення транспортних послуг, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів тому, що саме він користувався зазначеними послугами та в яких цілях.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Суд, враховуючи тяжкість отриманих тілесних ушкоджень, а також фізичні страждання позивача через ушкодження здоров'я, вважає, що з відповідача належить стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., що буде, на думку суду, відповідати принципам розумності та справедливості. В іншій частині позовних вимог позивача слід відмовити, оскільки суд вважає, що вони є завищеними та необґрунтованими, виходячи з дійсних обставин справи, які були встановлені судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 429,20 грн., що складаються з судового збору. В іншій частині судові витрати у вигляді правової допомоги стягненню з відповідача не підлягають, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів їх понесення відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 23,1166,1167,1195 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 5120,45 гривень, моральної шкоди у розмірі 5000 грн.,а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 429,20 грн., а всього 10549 (десять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) гривень 65 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя