24.05.2012
Справа № 22-ц/2190/1603/2012 Головуючий в І інстанції: Скригун В.В.
Категорія: 46 Доповідач: Стародубець М.П.
2012 року травня місяця «24»дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого -Стародубця М.П.
суддів - Воронцової Л.П.,
Ігнатенко П.Я.
при секретарі -Красношапка О.Ю.
з участю адвокатів -ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 03 квітня 2012 року в справі
за позовом
ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення моральної шкоди,
за зустрічним позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини, -
В січні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
В обґрунтування позову вказує на те, що вона разом з відповідачем, з якими вони в період з 03 вересня 2004 року по 26 травня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, є батьками малолітньої дитини, дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з нею у м. Херсоні в будинку знайомих, навчалася в Херсонській спеціалізованій школі № 52. Відповідач участі у вихованні дочки не приймав, але дитина їздила в гості до його матері - своєї бабці -в смт Каланчак, позивачка не перешкоджала спілкуванню дитини з родиною батька.
В грудні 2011 року ОСОБА_4, не попередивши позивачку, самовільно забрав дитину за місцем свого проживання до смт Каланчак, повернути її за попереднім місцем проживання у добровільному порядку відмовився.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_5 просила суд відібрати у відповідача доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повернути її за попереднім місцем проживання до неї, а також стягнути з ОСОБА_4 завдану їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 10 000 грн.
В ході судового розгляду справи позивачка доповнила свої позовні вимоги, додатково просила суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 з нею, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття
ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6 з ним, зазначаючи, що мати дитини - позивачка за первісним позовом, належним вихованням та утриманням дитини не займається, веде аморальний спосіб життя, часто залишає дитину без нагляду.
Рішенням суду від 03 квітня 2012 року постановлено: позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Відібрати у ОСОБА_4 доньку ОСОБА_6 та повернути її ОСОБА_5.
Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_6 з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_4 лени Іванівни аліменти на утримання неповнолітньої дини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн. щомісяця до її повноліття, починаючи з 03 квітня 2012 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 5000 гривень в ранок завданої моральної шкоди.
Рішення в частині відібрання дитини та повернення її ОСОБА_5 та стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір в сумі 94,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 та задовольнити зустрічні позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить її відхилити, а рішення суду, як законне й обґрунтоване, залишити без змін.
Заслухавши доповідача, і осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що з вересня 2004 року по 26 травня 2009 року сторони перебували у шлюбі. Вони є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з матір'ю.
14 грудня 2011 року відповідач забрав неповнолітню доньку та перевіз її за місцем свого проживання.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що батько дитини -відповідач у справі самочинно змінив місце проживання доньки, тому за правилами ст. 162 СК України підставно ухвалив відібрати її та повернути матері, з якою визначив місце її проживання, стягнув з нього аліменти на утримання дитини та застосував передбачені ч.2 вказаної норми матеріального права санкції у вигляді відшкодування моральної шкоди, розмір якої визначив з урахуванням душевних страждань матері, дотримання вимоги розумності і справедливості.
Колегія суддів погоджується з цими висновками суду, вважає їх правильними та законними.
Переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції не встановив підстав для зміни рішення суду в частині визначення місця проживання дитини.
На думку колегії суддів, позитивне ставлення батька до доньки не повинно порушувати права останньої на спілкування з матір'ю та обмежувати одного з батьків у реалізації своїх прав і виконанні певних обов'язків.
Зібрані у справі докази засвідчують належне виконання позивачкою своїх обов'язків щодо дитини.
При вирішенні цього питання суди керувалися інтересами дитини, враховуючи ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, до дитини, особисту прихильність дитини кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші істотні обставини у їх сукупності.
Викладені в апеляційній скарзі доводи факт самочинної зміни місця проживання дитини не спростовують, доказів про те, що мати була поставлена до відому про зміну місця проживання доньки та фактичне її перебування не встановлено як судом першої, так і апеляційної інстанції. Згода малолітньої на це, але без відома та згоди того з батьків, з ким вона проживала, вказаний вище факт не спростовує. За законом згоди малолітньої на це недостатньо.
Місцевий суд оцінив належність, допустимість і достовірність наданих сторонами за правилами ст. 10 ЦПК України доказів, а також достатність та взаємний зв'язок їх у сукупності.
Доводи апелянта щодо неправильної оцінки судом зібраних у справі доказів та невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Суд з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку, та постановив законне й справедливе рішення.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 03 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: