29.05.2012
Справа № 11/2190/763/2012 Головуючий в 1 інст.: Кусік І.В.
Категорія: застосування примусових заходів
виховного характеру Доповідач: Жила І.Е.
іменем України
29 травня 2012 року м.Херсон
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
головуючого судді -Жили І.Е.
суддів -Ковальової Н.М., Калініченка І.С.
з участю прокурора -Пержинського А.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 26.03.12р.,
Цією постановою кримінальна справа з постановою про закриття справи та застосування примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітнього:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. народження, українця, гр-на України, учня 9 класу Музиківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
повернута прокурору Білозерського району Херсонської області для проведення додаткового розслідування.
Свою постанову суд мотивував тим, що при проведенні досудового слідства були допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону. Так, всупереч ст.ст.7-3, 64 КПК України слідчим не встановлено, яке саме суспільно небезпечне діяння вчинено неповнолітнім ОСОБА_1, відсутня кваліфікація його дій, згідно положень КК України (фабула статті); посилання слідчого на ст.128 ч.1 КК України є такими, що не відповідають вимогам КК та КПК України. При цьому, вказані недоліки неможливо усунути в судовому засіданні, а для встановлення ряду обставин необхідне проведення ряду слідчих дій.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує на передчасність, безпідставність та незаконність постанови суду. Так, відповідно до ст.246 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування здійснюється суддею у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. У постанові суду вказано, що посилання слідчого на ст.128 ч.1 КК України не відповідає вимогам КПК та КК України. Але дане порушення є технічною помилкою, яку можливо було усунути під час судового засідання шляхом внесення змін в обвинувачення. Крім того, у постанові вказані відомості, які не відповідають дійсності про те, що захисник заявила про неможливість розгляду справи по суті, хоча захисник ОСОБА_2 заявила, що вказані порушення не є суттєвими та наполягала на призначення розгляду справи по суті. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Вислухавши суддю-доповідача, думку прокурора про підтримання апеляції, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та про необхідність скасування постанови суду з направленням справи на новий судовий розгляд, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про необхідність повернення справи прокурору через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду -є обґрунтованими.
У порушення вимог ст.ст.7-3 ч.2, 64 п.1 КПК України досудовим слідством не встановлені всі обставини вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння. Так, в постанові слідчого про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (а.с.86-88), не вказано, під ознаки якого злочину (його стаття та юридична кваліфікація) підпадає суспільно небезпечне діяння, що вчинене ОСОБА_1 Вказуючи, що неповнолітній діяв зі злочинною самовпевненістю, слідчий не зазначив, в чому полягала ця самовпевненість.
Вказані порушення являються безумовними підставами для повернення справи прокурору, а тому доводи апелянта, які це заперечують -не ґрунтуються на законі.
Крім того, порушуючи справу за частиною першою ст.128 КК України (а.с.1) слідчий не врахував, що вказаний кримінальний закон не має частин, а тому посилання на частину першу є недоречним.
Доводи апеляції прокурора про невірне відображення у постанові суду позиції захисника ОСОБА_2, яка за твердженням апелянта наполягала на призначенні справи до розгляду -є безпідставним. Так, згідно з протоколом попереднього судового засіданні, захисник ОСОБА_2 вказувала про неможливість на той час розглядати справу по суті (а.с.99). Зауважень на протокол судового засідання не надходило.
Разом з тим, доводи прокурора про необґрунтованість повернення справи на додаткове розслідування -заслуговує на увагу. Так, згідно зі ст.447 ч.2 КПК України, справу, що надійшла до суду в порядку ст.7-3 КПК України, суддя в разі незгоди з рішенням прийнятим слідчим або прокурором -повертає прокурору мотивованою постановою. Отже, враховуючи, що справа до суду надійшла не з обвинувальним висновком, а з постановою слідчого, яка винесена на стадії досудового слідства, тому її не можна повертати на додаткове розслідування. В цьому випадку справа повертається прокурору, який має прийняти заходи щодо організації досудового слідства.
Таким чином, постанова суду підлягає зміні, з виключенням з її мотивувальної та резолютивної частин вказівок суду про додаткове розслідування.
В решті постанова має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 26.03.12р. щодо ОСОБА_1 -змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови слова: «для проведення додаткового розслідування».
Виключити з резолютивної частини постанови слова: «для організації додаткового розслідування».
В решті постанову суду залишити без змін.
Головуючий :
Судді :