Справа № 1817/1977/12
21 травня 2012 р. Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка -Соіна О.О., з участю прокурора Мокренко Ю.М., потерпілої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Печище Сумського району, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:
- 26.05.2006 Сумським районним судом за ст. 162 ч.1, 185 ч.3, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 10.06.2008 постановою Ковпаківського районного суду від 02.06.2008, на не відбутий строк 9 місяців, 15 днів;
- 09.04.2012 Сумським районним судом за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 місяців арешту
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,
Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин при слідуючих обставинах.
На початку грудня 2011 року (точної дати встановити не представилось можливим) в вечірній час ОСОБА_2, разом з раніш знайомими йому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебував на літньому майданчику бару, розташованого по вул. Леніна в с. Терешківка Сумського району, при цьому ОСОБА_2 помітив у ОСОБА_1 мобільний телефон. Відпочивши в барі, всі разом вирушили до будинку культури, при цьому йшли таким чином, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 йшли попереду, а ОСОБА_2 на відстані 3-4 метрів позаду них. Дорогою, ОСОБА_2 помітив, як з кишені куртки ОСОБА_1 випав мобільний телефон та достовірно знаючи, що він належить останній, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, повторно, вирішив викрасти його.
Впевнившись, що його дії будуть не помітні для ОСОБА_1 та сторонніх осіб, ОСОБА_2 підняв телефон та поклав його до своєї кишені, тобто таємно викрав мобільний телефон С3560»з сім-карткою МТС, на рахунку якої на той час грошей не було, поклав його до кишені одягу, після чого приєднався до ОСОБА_1 та ОСОБА_3
Невдовзі після цього ОСОБА_2 з викраденим покинув місце відпочинку.
Згідно висновку товарознавчої експерти № 633 від 05.04.2012 вартість мобільного телефону С3560», становить 721,1 грн. Вартість сім-картки згідно довідки ФОП «ОСОБА_4.»становить 10 грн.
Викраденим мобільним телефоном ОСОБА_2 в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 731,1 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю та суду пояснив, що на початку грудня 2011 року, точної дати він не пам'ятає, по вул. Леніна в с. Терешківка зустрів своїх знайомих - ОСОБА_1 та ОСОБА_3, після чого разом з вказаними дівчатами пішли до приміщення бару, що розташовується по вул. Леніна в с. Терешківка Сумського району, де він придбав пиво та інші напої, після чого разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 пішли на літню площадку, що розташовується поруч з баром, де сіли за столик та стали розпивати напої.
В ході спільного розпиття напоїв, він побачив у ОСОБА_1 мобільний телефон рожевого кольору, вона дістала його з кишені, розмовляла по ньому, після чого поклала на стіл. Розпивши придбані напої, вони разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вирішили піти на дискотеку, яка відбувалась в будинку культури. Вони разом встали з-за столу, ОСОБА_1 взяла з столу телефон, поклала його собі в кишеню та стали йти в напрямку будинку культури, при цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 йшли попереду, а він позаду них на відстані близько 3-4 м. Коли вони йшли з літньої площадки, то він побачив як з кишені куртки у ОСОБА_1 випав належний їй мобільний телефон та впав на землю, однак вона сама цього не помітила. Побачивши телефон, він відразу підняв його та поклав собі до кишені курки. При цьому, йому було достовірно відомо, що вказаний телефон належить саме ОСОБА_1, так як раніше бачив його у неї, однак наміру повертати ОСОБА_1 телефон не мав, так як він йому сподобався, відтак вирішив залишити його собі.
Коли прийшли до будинку культури, то пробувши там близько півгодини, він пішов додому.
Приблизно через два місяці після того, він дістав телефон, витіг з нього сім-картку мобільного оператора «МТС»з мобільним номером -НОМЕР_1. В подальшому телефон та картку зберігав у себе, ними не користувався.
19.02.2012 року він знаходився у м. Суми у свого знайомого ОСОБА_5, сім-картка з телефону ОСОБА_1 на той час знаходилась у нього і він вирішив її віддати ОСОБА_5, при цьому, пояснив, що вказаною карткою не користувався протягом 3-х місяців, однак звідки у нього вказана сім-картка не пояснював. Пізніше, ОСОБА_5 в його присутності подарував вказану вище сім-картку ОСОБА_6, так як у нього на той час не було картки і він в подальшому став нею користуватись. Про походження даної сім-карки він ОСОБА_6 нічого не пояснював.
29.03.2012 до нього додому приїхали працівники міліції та стали запитувати про мобільний телефон ОСОБА_1, після чого він зізнався їм в тому, що викрав його та добровільно віддав його працівникам міліції, при цьому пояснив, що вказаним телефоном не користувався, наміру продавати його не мав.
У вчиненому щиро кається.
Крім повного визнання своєї вини самим підсудним його вина в інкримінованому йому злочині доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 03.08.2011 року мати придбала їй мобільний телефон G С3560»рожевого кольору за 968 грн. З того часу вона постійно користувалась телефоном, в телефоні малась сім-картка мобільного оператора «МТС»з мобільним номером -НОМЕР_1.
На початку грудня 2011 року, точної дати не пам'ятає, вона разом зі своєю подругою - ОСОБА_3, пішли в с. Терешківка на дискотеку, де на вул. Леніна зазначеного села зустріли спільного знайомого -ОСОБА_2, після чого разом з ним пішли до приміщення бару, що розташовується по вул. Леніна. На той час мобільний телефон знаходився у неї. В барі ОСОБА_2 придбав пиво та інші напої і вони разом пішли до літньої площадки, що розташовується поруч з баром, де стали розпивати куплені напої. Коли сиділи за столиком на літній площадці, то вона діставала телефон та розмовляла по ньому, при цьому це відбувалось в присутності ОСОБА_2, після чого поклала його на стіл. Просидівши так ще деякий час, вони всі разом вирішили піти на дискотеку, яка відбувалась в приміщенні будинку культури. Вставши із-за столу, вона взяла мобільний телефон та поклала його до правої кишені своєї курки та рушили в бік будинку культури, при цьому вони з ОСОБА_3 йшли попереду, а ОСОБА_2 дещо позаду них. Прийшовши до будинку культури, вони всі разом ще якийсь час пробули на дискотеці. Десь близько 23.00 год. вона зібралась та пішла додому, а по дорозі додому виявила, що з кишені куртки зник її мобільний телефон, але спочатку вона не придала цьому значення, бо гадала, що можливо її телефон залишився у ОСОБА_3. Наступного дня, вранці вона пішла до ОСОБА_3 додому і запитала про телефон, на що остання відповіла, що вона його не бачила. Після цього, вона вирішила, що втратила телефон з власної необережності, про що того ж дня сказала матері. Після цього, мама неодноразово набирала її мобільний номер, однак він був вимкнений, а десь у березні, мама знову зателефонувала на її номер, при цьому слухавку взяв незнайомий чоловік. Після цього, мама з приводу зникнення телефону звернулась в міліцію. Також потерпіла повідомила, що на той час, коли телефон востаннє був у неї, то грошей на рахунку не було.
Пізніше від працівників міліції їй стало відомо, що її телефон був знайдений у ОСОБА_2, а сім-картка у його знайомого.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що 03.08.2011 року в магазин «Алло»в м. Суми в кредит придбала своїй доньці -ОСОБА_1, мобільний телефон «SAMSYNG С3560»рожевого кольору. При цьому вартість вказаного телефону на той час становила - 968 грн. З того часу донька стала користуватись вказаним телефон постійно, в телефоні у неї малась сім-картка мобільного оператора «МТС»з мобільним номером -НОМЕР_1.
Десь на початку грудня 2011 року, точної дати не пам'ятає, донька пішла в сусіднє с. Терешківка на дискотеку, при цьому телефон був у неї при собі. Того вечора вона повернулась з дискотеки, однак нічого не розповідала. Наступного дня, вона зателефонувала на мобільний доньці, однак він був вимкнений. Прийшовши додому, запитала у доньки, що з телефоном, на що вона зізналась, що напередодні ввечері, коли вона ходила на дискотеку, вона згубила телефон, або ж у неї хтось витіг його з кишені, конкретніше вона пояснити не змогла. Після цього, протягом якось часу вона набирала мобільний номер доньки, однак він був вимкнений.
Відразу в міліцію не звернулись, бо вважали, що донька втратила телефон через власну необережність. Однак десь наприкінці березня 2012 року, вона випадково набрала мобільний номер доньки, при цьому на дзвінок відповів чоловічий голос, так вона зрозуміла, що телефон хтось знайшов і вирішили звернутись до міліції.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що у грудні 2011 року, вона разом з своєю подругою ОСОБА_1 пішли в с. Терешківка на дискотеку. У вказаному селі зустріли спільного знайомого -ОСОБА_2 та спільно з ним відпочивали поблизу бару, розташованого по вул. Леніна в с. Терешківка. Коли відпочивали у вказаному місці, то ОСОБА_1 розмовляла по своєму мобільному телефону, гралась ним. Потім вирішили разом піти на дискотеку, при цьому ОСОБА_1 поклала телефон у кишені своєї куртки, і вони вдвох пішли до клубу, а ОСОБА_2 в цей час йшов десь позаду. Прийшовши на дискотеку, ОСОБА_1 через якийсь час пішла додому, ОСОБА_2 вона також після того не бачила. Наступного дня від ОСОБА_1 дізналась, що напередодні у неї при невідомих обставинах зник мобільний телефон. Після цього вона зателефонувала до ОСОБА_2 і запитала чи невідомо йому де дівся телефон ОСОБА_1, у відповідь на це останній відповів, що це їхні проблеми, і щоб вони самі займалися пошуками телефону.
Крім того вина підсудного стверджується:
- висновком товарознавчої експертизи № 633 від 05.04.2012, згідно якого вартість викраденого мобільного телефону становить 721,1 грн. (а.с. 35-38);
- довідкою ФОП «ОСОБА_4.», згідно якої вартість сім-картки МТС становить 10 грн. (а.с. 40);
- протоколом виїмки від 11.04.2012, в ході якої у гр. ОСОБА_6 було проведено виїмку сім-карки мобільного оператора «МТС»з мобільним номером НОМЕР_1 (а.с. 54);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події, під час чого ОСОБА_2 уточнив свої свідчення на місцевості, та вказав де саме в у ОСОБА_1 випав з кишені мобільний телефон та він його в подальшому підняв та поклав до своєї кишені. (а.с. 65-72).
Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.
Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 185 ч. 2 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно.
При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, негативну характеристику на нього, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині.
Те, що підсудний щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, суд визнає пом'якшуючою його покарання обставиною.
А те, що підсудний вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння та має рецидив злочину -обтяжуючими його покарання обставинами.
За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе шляхом призначення йому арешту.
Оскільки підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин до постановлення вироку Сумським районним судом Сумської області від 12.04.2012 року, то остаточне покарання йому повинно бути призначено за правилами ст. 70 ч. 4 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) місяців арешту.
Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, до даного покарання частково приєднати не відбуте покарання, призначене за вироком Сумського районного суду Сумської області від 12 квітня 2012 року у вигляді 2 (двох) місяців арешту і остаточно призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) місяців арешту, рахуючи строк відбуття покарання з дня взяття під варту по даному вироку.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 176,40 гривень, із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 рр 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.
Речові докази: телефон «Самсунг С 3560», що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 -залишити в її розпорядженні, сім картку мобільного оператора «МТС»з мобільним номером НОМЕР_1, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6 -залишити в його розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя Б.М. Клочко