ун. № 2608/7980/11
пр. № 2/2608/2243/12
31 травня 2012 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді П»ятничук І.В.,
при секретарі Ковтун Р.Г., Іванові К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»
про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та повернення сплачених платежів, суд, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ТОВ «Авто просто» про визнання недійсною угоди, укладеної між сторонами, повернення сплачених платежів в розмірі 47508 грн. 80 коп.
В обгрунтування заявлених позовних вимог вказуючи, що 07.10.2010 р. між ним - позивачем та відповідачем була укладена Угода № 0328637 з додатками до неї, згідно з умовами якої він -ОСОБА_1 є споживачем послуг які надаються відповідачем, на підставі даної угоди позивач повинен був щомісячно сплачувати відповідні платежі, а відповідач за умови виконання забов'язання передбачених Угодою надає гарантію учаснику системи на отримання автомобіля марки «КІА Саrеns»вартістю 180800 грн. Продавець -консультант під час укладання угоди не дозволив винести договір за межі точки продажів, не дав можливості ознайомитись з даним договором разом з юристом, з врахуванням того, що сам позивач погано розуміє українську мову, роз»яснив умови договору і запевнив в тому, що він -ОСОБА_1 отримає автомобіль на протязі місяця після сплати першого внеску, в розмірі 6508 грн. 80 коп., який був оплачений ним 07.10.2010 р. А вже після отримання автомобіля, позивач щомісячно буде сплачувати за нього суму коштів в розмірі 3000 грн., на протязі восьми років. При підписанні угоди позивач сплатив перший внесок відповідачу у розмірі 6508 грн. 80 коп. Загалом, позивачем були перераховані кошти на виконання умови Угоди в розмірі 47508 грн. 80 коп. Коли ж пройшов майже місяць з дня укладання угоди він -позивач знову звернувся до продавця - консультанта TOB «АВТО ПРОСТО »з питанням, коли фактично отримає обіцяний автомобіль, адже місячний термін давно минув, на що йому відповіли, що конкретної дати отримання позивачем автомобіля не існує, вважає, дана угода повинна бути визнана недійсною від повідно до ст.ст. 229, 230, 234 ЦК України та ч.5 ( б) ст.18 Законоу україни «Про захист прав споживачів», оскільки при укладанні даної угоди він -позивч не усвідомлював ( помилявся щодо) полорження істотних умов спірного правочину, своїми діями відповідач -ТОВ «АВТО ПРОСТО»ввів його в оману щодо істотних умов угоди, зокрема щодо реальних тремінів отримання автомобіля, кількості учасників групи, порядку її формування, кількості автомобілів тощо, тобто відповідачем укладено дану угоду без наміру створення правових наслідків, тобто без наміру надати позивачеві реальні послуги щодо придбання автомобіля, також вказував на те, що відповідачем ведеться нечесна підприємницька діляність, укладена угода є несправедливою стосовно позивача як споживача, сплачені позивачем кошти отримані безпідставно, шляхом включення в договір декларативної умови, яка не має під собою реального виконання відповідачем будь-яких обов»язків забезпечених оплатою. Враховуючи наведене, для захисту своїх прав та інтересів він-позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду своїх представників з належним чином оформленими повноваженнями, тому суд вважає можливим розгляд справи в його відсутності.
Представник позивача ОСОБА_3, підтримала заявлені позовні вимоги і просила їх задовольнити, вказуючи суду на те, що була разом з позивачем в момент укладання даної угоди, підтвердила, що продавець-консультант роз»яснював позивачу, що автомобіль можна буде отримати через місяць після сплати першого платежу, вказувала, що договір позивачу надали після його підписання, до підписання примірник договору не надавався, що позбавило їх можливості вивчення договору та консультації щодо нього з юристом, після їх неодноразових звернень до відповідача їм щомісяця обіцяли надати автомобіль, однак і по даний час автомобіль ними не отримано.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та доповненнях до неї, наголошував, на тому, що відповідачем ведеться нечесна підприємницька діяльність, оскільки як в інтернеті так і в інших засобах інформації які були вивчені позивачем до звернення, ведеться мова про отримання автомобіля протягом місяця з дня першої оплати, при укладанні угоди і в самій угоді та додатках до неї жодним чином не висвітлено питання зокрема щодо реальних тремінів отримання автомобіля, кількості учасників групи, порядку її формування, кількості автомобілів тощо, вважав що є всі підстави для визнання даної угоди недійсною та стягнення сплачених платежів на користь позивача.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити з наступних підстав, вказував, що дана угода укладена в рамках створеної в Україні системи продажу автомобілів АВТО ТАК. Вказана система відома під назвою «придбання в групах»в багатьох країнах світу. Подібна система полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості, наприклад - автомобіль, і які стають учасниками системи. Система встановлює відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом декількох років. При виконанні договорів з учасниками, укладеними в рамках системи АВТО ТАК, відповідач надає учасникам послуги, що направлені на придбання автомобіля на основі системи АВТО ТАК. Ці послуги полягають в формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів а також інших послуг, передбачених Угодою. Відповідно до ст. 1 предметом угоди №0328673 між TOB «АВТО ПРОСТО»та позивачем є виключно надання послуг. Укладена між TOB «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_1 угода складається з основного тексту угоди, додатку № 1 та додатку № 2 (Правила функціонування системи придбання в групах «АВТО ТАК») та додатку №4. Відповідно до ст. 10 Угоди «підписання цієї Угоди, а також Додатків до неї, є свідченням факту ознайомлення, розуміння Сторонами та згоди Сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди та додатків до неї. Сама угода та додаток №2 до неї містять описання послуг, що надаються TOB «АВТО ПРОСТО». Описання послуг приведено детально щоб виключити необхідність їх усного тлумачення та уникнення подальших непорозумінь між сторонами з приводу трактування умов угоди. Усі внески сплачуються учасниками системи у відділеннях ощадного банку на території України та акумулюються на розрахунковому рахунку TOB «АВТО ПРОСТО». Так, позивачем на виконання умов угоди було сплачено перший та місячний внесок на загальну суму 47508 гривні 80 коп. Інших платежів від позивача не надходило. Посилання позивача на неотримання ним під час підписання угоди необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації жодним чином, або підприємницька практика відповідача спонукала дати згоду на здійснення правочину, який в іншому випадку позивач не здійснив, не підтверджено доказами. Враховуючи наведене, просив в задоовленні рпозовних вимог відмовити.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_2, оцінивши та дослідивши письмові докази в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 жовтня 2010 р. між позивачем та відповідачем була укладена угода № 0328673, Додаток № 1 та Додаток № 2 та Додаток № 4 до неї, предметом якої є надання позивачу послуг системи АВТО ТАК, спрямованих на придбання автомобіля. Відповідач є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів Учасниками через систему придбання в групах АВТО ТАК, яке гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним всіх зобов'язань передбачених угодою. ( а.с. 4-9).
Позивачем на виконання умов угоди сплачено перший внесок у розмірі 6508 грн. 80 коп. грн., та один місячні внески на суму 41000 грн. Загалом, позивачем були перераховані кошти на виконання умови Угоди в розмірі 47508 грн. 80 коп. ( а.с. 10-13).
Як вказували представники позивача в судовому засіданні примірник угоди було отримано позивачем безпосередньо після підписання угоди, тобто позивач мав можливість ознайомитись з даною угодою та додатках до неї, щоб відповідно до п.13.8 ч.13 додатку № 2 до Угоди виявити бажання розірвати Угоду та відмовитись від подальшої участі в системі АВТО ТАК протягом 7 календарних днів від дати її підписання, тоді такому учаснику повертається вся сума коштів, внесена ним на рахунок ТОВ «АВТО ПРОСТО».
Як вбачається з матеріалів справи позивач неодразово здійснював платежі, тобто виконував умови угоди, що ще раз підтверджує, що підписання угоди її умови та зміст повністю влаштовували позивача були йому добре відомі та він вважав їх вигідними для себе.
Відповідно до угоди та додатків до неї учасник має можливість самостійно регулювати строк отримання ним автомобіля в залежності від своїх фінансових можливостей. Учасник вправі прискорити отримання автомобіля шляхом механізму накопичення внесків, сплачуючи авансові внески або приймаючи участь в пропозиції авансових внесків. Відтак, строк отримання автомобіля певним учасником системи АВТО ТАК залежить від його «фінансової активності». Якнайменший строк отримання автомобіля - перший місяць, в якому здійснюється розподіл автомобіля, найбільший - останній місяць існування групи.
Згідно ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.
Укладена між TOB «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_1 угода складається з основного тексту угоди, додатку № 1 та додатку № 2 (Правила функціонування системи придбання в групах АВТО ТАК) та додатку №4. Відповідно до ст. 10 угоди «підписання цієї Угоди, а також Додатків до неї, є свідченням факту ознайомлення, розуміння Сторонами та згоди Сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди та додатків до неї. Сама угода та додаток №2 до неї містять описання послуг, що надаються TOB «АВТО ПРОСТО», а тому посилання позивача на те, що йому була надана недостовірна і неповна інформація є безпідставними.
Крім того, положення ст. 15 вказаного Закону, яка стосується права споживача на інформацію про продукцію не розповсюджуються на відносини, що виникли між сторонами стосовно укладення договору про надання послуг.
Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними (ст. 19 Закону).
Позивачем суду не надано жодних доказів того, що угода укладена з використанням нечесної підприємницької практики.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України).
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦПК України).
Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. (ч. 1 ст. 230 ЦК України).
Так, в останньому абзаці угоди вказано: «Учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника АВТО ПРОСТО, уважно прочитав та зрозумів Угоду та Додатки до неї, що засвідчує своїм підписом», а в останньому абзаці додатку №2 до угоди зазначено: «Учасник своїм підписом засвідчує факт ознайомлення та згоду з умовами угоди, підтверджує свої права та обов'язки за угодою, підтверджує здатність набувати прав та обов'язків за угодою».
Таким чином, враховуючи, що позивачем на виконання умов угоди було сплачено перший платіж, та неодноразово сплачувались повні місячні внески, то підстав вважати укладення угоди позивачем, що не відповідало його волевиявленню не має.
Крім того, жодних доказів того, що угода укладена позивачем під впливом обману суду надано не було.
Пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_2, які вказували суду на те, що були присутніми з позивачем під час укладання даної угоди підтверджують і те, що продавцем -консультантом роз»яснювалось позивачу що автомобіль він отримає через місяць піля першого платежу, а також вказували, що примірник угоди та додатків до неї надавався позивачу, те, що позивач не читав її перед укладанням, не є підставою для визнання угоди недійсною.
Також, суд враховує, що відповідно до п. 13.8 додатку №2 до угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з Угодою та прийняти її чи відмовитися від участі в системі АВТО ТАК. При цьому, у випадку розірвання угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ «АВТО ПРОСТО», чим позивач не скористався.
Отже, враховуючи встановлені обставини будь-яких підстав для визнання угоди недійною не має, а тому і підстав для застосування наслідків недійсності її не вбачається.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 215, 627, 901, 1167 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1-11, 60, 61, 88, 169, 209, 212-215, ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та повернення сплачених платежів -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: