Справа № 2-206/12
Провадження № 2/1001/206/12
26 квітня 2012 року Баришівський районний суд Київської області в складі
головуючого судді Литвиненко О.Л.
секретаря Лунгул Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору недійсним.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 08 серпня 2007р. між ним та ВАТ «Комерційний Банк «Надра» було укладено кредитний договір «Автопакет» №88/П/29/2007-840 від 8.08.2007 року за умовами якого ВАТ «Комерційний Банк «Надра» надав ОСОБА_1 споживчий кредит в сумі 15 480, 00 доларів США 00 центів до 07.08.2012 року з відсотковою ставкою в розмірі 12,9 % на рік. Еквівалент у гривнях згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.08.2007р. становить 78 174,00 гривень. (15 480, 00 доларів США х 5.05 грн. = 78 174,00 гривень). Такий спосіб отримання кредиту (в доларах США) для розрахунку ЗАО «Маяк Авто» позивачу було рекомендовано працівниками ВАТ «Комерційний Банк «Надра», мотивуючи тим, що ресурси в доларах США коштують дешевше, аніж кредитні ресурси в українській гривні. На забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань передбачених вищевказаним договором, ОСОБА_1 передає в заставу автомобіль, що набувається ним по договору-купівлі продажу автотранспортного засобу №327/7 від 31.07.2007 року укладеного між ОСОБА_1 та ЗАО «Маяк Авто». За домовленістю сторін вартість автомобіля складає 86 881 (вісімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня) гривня, що в еквіваленті при перерахуванні на долари США по офіційному курсу НБУ на день прийняття автотранспортного засобу у заставу складав 17 200, 00 доларів США. Аналізуючи норми чинного законодавства позивач вважає, що даний договір суперечить законодавству України. Просить суд визнати недійсним кредитний договір «Автопакет» № 88/П/29/2007-8 від 08.08.2007 року укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товаристві «Комерційний банк «Надра» (Відкритим акціонерним товаристві «Комерційний Банк «Надра»).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від ОСОБА_1 надійшла заява в про розгляд справи у його відсутність. Свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність позивача по справі.
Представник відповідача по справі ПАТ «Комерційний банк «Надра» у судове засідання не з'явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від представника відповідача ПАТ «Комерційний банк «Надра» надійшла заява з проханням слухати справу у відсутність їх представника, проти задоволення позовних вимог заперечують в повному обсязі, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника відповідача по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Стаття 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
На підставі ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Вимоги позову про визнання недійсними кредитного договору«Автопакет» №88/П/29/2007-840 від 8.08.2007 року не підлягають до задоволення, оскільки підстав для визнання даного кредитного договору недійсними не має, мотивуючи наступним.
Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину сторонами однією із сторін, зокрема, вимоги про те, що зміст правочину не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Предметом кредитного договору, є грошові кошти (кредит). У ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" зазначено, що фінансовим кредитом є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти. У ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" наведено поняття банківського кредиту. Воно визначається як будь - яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, буд - яке продовження строку погашення строку, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Банк надає грошові кошти, що не належать йому на праві власності, це кошти, що залучені банком від його клієнтів. Більш того банківський кредит обтяжений правами вимоги з боку клієнтів банку (у випадку його ліквідації ці вимоги включаються до ліквідаційної маси). Основними ознаками кредиту є строковість, платність і зворотність. Кредитний договір є консесуальним. Він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами. Кредитний договір є двостороннім, оскільки він встановлює права і обов'язки як для кредитодавця, так і для позичальника, та відплатним. Позичальник зобов'язаний сплатити за користуванням кредитом проценти, розмір яких встановлюється сторонами у договорі. При укладанні кредитодавець приймає на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту і несе зобов'язання по своєчасному його поверненню та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України: "Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди".
Згідно з пунктом 15 Положення Національного Банку України про кредитування, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.09.1995 року № 246 (далі - Положення), кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником у письмовій формі.
Укладений договір «Автопакет» №88/П/29/2007-840 від 8.08.2007 року не суперечать нормам чинного законодавства та виражає волевиявлення учасників правочину є вільним і відповідає їх внутрішній волі та спрямований на реальне настання правових наслідків. При укладенні та підписанні вказаного договору сторонами досягнуто всіх істотних умов договору, що засвідчено підписами сторін. Крім того, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом лише після виникнення заборгованості по кредитному договору, а до банку з заявою про те, що має фінансові труднощі не звертався. Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів про наявність підстав для визнання даних договорів недійсними.
Умови, що передують укладенню кредитного договору, визначені ч. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" ' загальновідомою інформацією, яка доносилася до споживачів кредитних коштів за допомогою реклами, ЗМІ, інтернет-ресурсів.
Gозивачу було надано всю необхідну інформацію перед підписанням кредитного договору, і підтвердженням цього є підпис ОСОБА_1 в "Анкеті - заяві позичальника".
Тобто перед підписанням кредитного договору ОСОБА_1 було надано всю інформацію про умови кредитування і він підтвердив цей факт своїм підписом на заяві позичальника на отримання кредиту, а потім і в кредитному договорі. Також позивач міг в будь-який час звернутись до інших фахівців в сфері кредитування, якщо інформація надана працівниками банку не була достатньою для прийняття рішення позичальником, проте жодних зауважень, щодо умов кредитування, наданої інформації від ОСОБА_1 не надходило, як власне і пропозицій, щодо зміни умов кредитування.
З урахуванням ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто, ОСОБА_1 перед укладенням кредитного договору був ознайомлена із загальними умовами кредитування, погодився на них, наслідком чого, після попереднього ознайомлення позивачем із письмовим проектом кредитного договору, стало його укладення. Щодо відповідність Кредитного договору ЗУ "Про захист прав споживачів".
в анкеті-заяві ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що знайомий з умовами кредитування за програмою "Автопакет".
Ст. 524 Цивільного кодексу України вимагає визначення договірного зобов'язання у гривні. Сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно ст. 92 Конституції України, виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;
Згідно ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Статті 47 та 45 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.
Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії. А саме дане положення закріплено п. З, ч. 1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" де зазначається, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Пунктом 2 статті 5 Декрету Кабінету міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлюється, що Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
На сьогоднішній день законодавець не визначив термінів і сум надання та одержання кредитів в іноземній валюті.
Тому при розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті судам слід враховувати, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України".
Пунктом 1.5. Положення "Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу" (затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.2004 за № 483) використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Тому надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України жодної з сторін договору.
ПАТ "КБ "НАДРА" 23.08.2002 року надано НБУ банківську ліцензію № 21 (Додаток № 2), згідно якої має право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п. 5-11 ч. 2 ст. 47 ЗУ "Про банки та банківську діяльність".
Встановлені судом обставини підтверджуються:
- копією паспорту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1;
- копією договору «Автопакет» №88/П/29/2007-840 від 08.08.2007 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1;
- іншими матеріалами справи.
За даних обставин позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 15, 30, 62, 209 - 213 ЦПК України, ст. ст. 192, 203, 524, 533, 627, 638 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст. 2, 45, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів",суд
В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору недійсним відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Баришівського районного суду О. Л. Литвиненко