2522/86/2012
Іменем України
29.05.2012 року Талалаївський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
за участю секретаря Зірки В.П.
прокурора Хомазюка О.В.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, одруженого, освіта середня, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -
в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
06 вересня 2011 року близько 19-ї год. ОСОБА_2 на вулиці с. Українське Талалаївського району умисно наніс ОСОБА_1 два удари кулаком правої руки в область нижньої щелепи та два удари долонею правої руки в область обличчя. В результаті цього потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи в стадії консолідації по 42 та 38 зубу, остеомієліт, атипове видалення 38 зуба, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я терміном більше 21 дня.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому не визнав і суду показав, що 06 вересня 2011 року він в обідній час пішов до магазину в с. Українське, де випивши пляшку пива, поїхав на свою фазенду навпроти господарства сім'ї ОСОБА_3 в с. Українське, де йому мали косити сіно, але воно не було скошене, тому підсудний поїхав по селу шукати трактора. Близько 20-ї год. він знову повернувся на фазенду, вийшов на вулицю, де побачив, що на лівій частині дороги стояла кінна гребка з конем. Під'їхавши велосипедом ближче, підсудний побачив, що між гребкою та конем лежав ОСОБА_1. Підсудний дістав його з-під гребки. Після цього ОСОБА_1 почав говорити ОСОБА_2 навіщо він його вдарив, при цьому почав відходити від гребки. Надалі після розмови підсудний сів на велосипед та поїхав додому. По дорозі ОСОБА_2 зустрів ОСОБА_4 яка запитала про ОСОБА_1, на що він їй відповів, що той їде слідом. Після розмови з ОСОБА_4 підсудний приїхав до власного господарства і перебуваючи надворі, почув розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які проходили мимо, в ході якої ОСОБА_1 говорив ОСОБА_4, що ОСОБА_2 його побив. Почувши це, підсудний почав кричати в їх адресу, що він його не бив та, взявши велосипед, близько 21-ї год. поїхав вслід за ОСОБА_1, щоб розповісти його сестрі ОСОБА_5, що він не бив ОСОБА_1. Приїхавши до господарства ОСОБА_5, підсудний почув, як ОСОБА_1 розповідає своїй сестрі про отримані тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_2 зайшов до господарства та повідомив ОСОБА_5, що це все неправда, і він її брата не бив, та поїхав додому.
Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, його вина у вчиненні даного злочину знайшла своє підтвердження зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами:
- показами потерпілого ОСОБА_1А, який в судовому засіданні показав, що ще в серпні 2011 року ОСОБА_2, перебуваючи в нетверезому стані, наніс йому декілька ударів кулаком в обличчя та ногою в бік за те, що потерпілий спитав у нього про те, чи не бачив він велосипеда його товариша, який напередодні був у нього дома, та погрозив, що ще його спіймає та без свідків наб'є.
06 вересня 2011 року близько 17-ї год. потерпілий пішов до свекрухи своєї сестри ОСОБА_5 ОСОБА_4 та взяв в неї коня, а в сестри взяв гребку. Взявши коня з гребкою, пішов до господарства ОСОБА_6, де пробув близько години. Після цього, близько 18.30, повертаючись до господарства своєї сестри ОСОБА_5, по вул. Братів Вишнівських біля господарства ОСОБА_3 зустрів ОСОБА_2, який перебував в нетверезому стані, почав погрожувати йому та ображати нецензурними словами. Тоді потерпілий зупинив коня та пішов до будинку ОСОБА_3, де на той час була ОСОБА_7, щоб перечекати, коли ОСОБА_2 піде з вулиці. В будинку ОСОБА_7 пробув близько 10-15 хвилин, вийшов з господарства, сів на коня та продовжив рух. Проїхавши близько 15 метрів, знову зустрів ОСОБА_2, який чекав його на узбіччі дороги. Підсудний підбіг до нього, схватив за одяг та скинув з гребки, та завдав йому два удари правою рукою в область нижньої щелепи, після другого удару відчув різкій біль та на декілька секунд втратив свідомість. Прийшовши до тями, потерпілий вирвався від ОСОБА_2, який ще хотів його вдарити, сів на гребку та поїхав до своєї сестри. ОСОБА_2 взяв свій велосипед та поїхав ним. Приїхавши, випряг коня та покликав сестру. Вона прийшла та запитала, що трапилось, на що він розповів їй про те як ОСОБА_2 його побив. В ході розмови до господарства сестри зайшов ОСОБА_2, потерпілий залишився в будинку, а сестра ОСОБА_5 пішла до ОСОБА_2. Потерпілий чув як ОСОБА_2 погрожує його сестрі, а саме говорив, що зробить йому так, що він буде їздить в інвалідному візку, а сестрі говорив, що виживе її з села, та пішов з двору. Після цього потерпілий пішов додому. Наступного дня відчув різкий біль в області нижньої щелепи, не міг нею рухати, розповів матері про те, що сталося та поїхав з нею в лікарню в Талалаївку, де йому дали направлення до Чернігівської обласної лікарні. З 09 вересня 2011 року потерпілий перебував на лікуванні в Чернігові. По справі потерпілим заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних та моральних збитків в сумі 10 000 гривень, які він підтримав у судовому засіданні.
- показами свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні показала, що 06 вересня 2011 року у вечірній час до неї прийшов її брат ОСОБА_1 з конем, якого взяв в ОСОБА_4, та попросив в неї гребку, щоб позгрібати бур'ян на присадибній ділянці в ОСОБА_6 Свідок дала гребку, після чого він поїхав до господарства ОСОБА_6. Близько 20-ї год. свідок була вдома, коли до неї приїхав її брат ОСОБА_1, який заїхав конем до її господарства та почав кликати. Підійшовши до нього, свідок побачила, що брат був побитий, і сказав, що його побив ОСОБА_2 та вибив зуби. Дерез деякий час до господарства забіг ОСОБА_2, який перебував у нетверезому стані, та почав кричати, що він не бив ОСОБА_1, а лише витягнув з-під гребки, так як того поніс кінь. Свідок сказала підсудному, що викличе міліцію, але він погрозив свідку та пішов. Свідок намагалась по мобільному телефону викликати міліцію, але в неї не вийшло, стаціонарного телефона у них немає. Побачивши це, ОСОБА_2 повернувся та почав ображати її нецензурними словами, при цьому сказавши їй, що якщо повідомить в міліцію, то він спалить її будинок, а брат ОСОБА_1 буде їздити в інвалідному візку. Наступного дня ОСОБА_1 поїхав в Талалаївку в лікарню.
- показами свідка ОСОБА_4, яка в судовому засіданні яка показала, що 06 вересня 2011 року після обіду до її господарства прийшов ОСОБА_1 та взяв в неї коня, щоб позгрібати бур'ян в ОСОБА_6. Близько 19-ї год. свідок з велосипедом пішла шукати ОСОБА_1, бо було вже пізно. Пройшовши близько 200 метрів, свідок зустріла ОСОБА_2, який їхав на велосипеді та сказав їй, що витягнув ОСОБА_1 з-під гребки. На запитання свідка, де ОСОБА_1, ОСОБА_2 повідомив, що він їде позаду. Надалі пройшовши незначну відстань, свідок побачила ОСОБА_1, який їхав її конем з гребкою і, під'їхавши, повідомив, що в нього повибивані зуби та дуже болить нижня щелепа та розповів, що його побив ОСОБА_2. Надалі ОСОБА_1 поїхав до своєї сестри ОСОБА_5 Якби її кінь поніс ОСОБА_1, тоді в потерпілого були б значні ушкодження.
- показами свідка ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що 20.03.2012 року близько 15-ї год. він був запрошений працівниками міліції понятим при проведенні відтворення з ОСОБА_1 Потерпілий в присутності свідка добровільно розповів, що 06 вересня 2011 року їдучи від ОСОБА_6, він зупинився біля господарства свідка, вказав на місце, куди він проїхав гребкою та де саме його зупинив ОСОБА_2. Також потерпілий розповів та показав як ОСОБА_2 скинув його з гребки та де саме та як завдав йому тілесних ушкоджень.
- показами свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні в присутності своєї матері показала, що 06 вересня 2011 року близько 18-ї год. перебувала поряд зі своїм господарством в с. Українське, де сиділа на лавочці та розмовляла по телефону і бачила, як по вулиці Братів Вишнівських їхав ОСОБА_1 конем з кінною гребкою та зупинився біля господарства ОСОБА_3, пішов до нього та перебував там близько 10 хвилин. Через деякий час свідок почула крики, вийшла на середину вулиці і де побачила розмову між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які голосно розмовляли за якийсь велосипед. Надалі розмова переросла в сварку, в ході якої вони ображали один одного нецензурними словами і ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 кулаком правої руки в обличчя, ОСОБА_1 відійшов, а ОСОБА_2 ще вдарив ОСОБА_1 долонею, потім штовхнув. Після сварки ОСОБА_2 взяв велосипед та поїхав по вул. Братів Вишнівських в напрямку власного дому, а ОСОБА_1 сів на гребку та поїхав додому. Хоча від свідка до місця події була значна відстань, але їй було все добре видно, так як листя з дерев вже поопадало.
- показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні показав, що він був запрошений працівниками міліції в якості понятого при проведенні відтворення з ОСОБА_8, яка в присутності свідка розповіла як 06 вересня 2011 року бачила бійку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та вказала де саме відбулась бійка та як саме ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1
- даними судово-медичної експертизи № 847 від 27.12.2011року, згідно з якою у ОСОБА_1 мали місце наступні ушкодження - застарілий нелікований двобічний перелом нижньої щелепи в стадії консолідації по 42, 38 зубу, остеомієліт, атипове видалення 38 зуба. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості і по давності можуть відповідати 06.09.2011 року. Вірогідно, що удари були нанесені спереду назад та зліва направо з середньою силою. Маловірогідно, що дані тілесні ушкодження могли виникнути при падінні з висоти власного зросту, від удару копита коня чи від наїзду кінної гребки. Дані тілесні ушкодження могли виникнути в результаті ударів кулаками або ногами сторонньої особи в область голови (а.с. 32-35);
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з потерпілим від 20.03.2012 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 в присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_3 вказав звідки він рухався конем з гребкою, де його зупинив ОСОБА_2 та як завдав тілесних ушкоджень ( а.с.- 58-62);
- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з свідком ОСОБА_8 від 20.03.2012 року, згідно якого свідок в присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_3 розповіла про всі обставини події, свідком якої вона була 06.09.2011 року, вказала місце, де ОСОБА_2 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (а.с.- 63-65).
Суд вважає правдивими показання потерпілого та свідків і не має підстав піддавати їх сумніву, вони є послідовними, не змінювалися, а щодо показань підсудного ОСОБА_2 про те, що він не наносив удари потерпілому, суд оцінює їх критично, оскільки вони не узгоджуються з матеріалами справи та вважає їх даними з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як вони спростовуються зібраними та перевіреними в судовому засіданні належними і допустимими доказами. Щодо заявленого підсудним в судових дебатах клопотання про виклик додаткового свідка, суд вважає його спрямованим на затягування розгляду справи, оскільки підсудний на досудовому слідстві знайомився з матеріалами справи і мав можливість заявити подібне клопотання.
Тому, оцінюючи зібрані та перевірені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_2 в скоєному доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 122 КК України, так як він своїми умисними діям наніс потерпілому ОСОБА_1 умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, які спричинили тривалий розлад здоров'я. Призначаючи покарання підсудному суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Згідно ст. 12 КК України злочин, за яким кваліфіковано дії підсудного, відноситься до злочину середньої тяжкості.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено. За місцем проживання підсудний характеризується позитивно.
Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудному, є рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, обставин справи, думки потерпілого, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, що дасть можливість йому оцінити свої дії та стати на шлях виправлення, і яке на думку суду буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.
По справі прокурором заявлені цивільні позови про стягнення з підсудного 1431 грн. 15 коп. та 4310 грн. 87 коп. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину. Відповідно до положень ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, стягуються судом при постановленні вироку за позовами, зокрема і прокурора, в порядку, передбаченому ст. 28 КПК та частинами 2 і 3 ст. 93 КПК. Згідно довідки КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» на лікування в стоматологічному відділенні лікарні ОСОБА_1 з 13.10.2011 року по 20.10.2011 року закладом витрачено 1431 грн.15 коп. (а.с.101-102). Згідно довідки Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні на лікування хворого ОСОБА_1 з 09.09.2011 року по 13.10.2011 року витрачено 4310 грн. 87 коп. (а.с.103). З огляду на викладене, позови прокурора Талалаївського району в інтересах держави в особі КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» та Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні підлягають до задоволення в повному обсязі і на підставі ст. 1206 ЦК України підлягають до зарахування на рахунок обласного бюджету.
Крім того, по справі потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних і моральних збитків від злочину по 5000 грн. на загальну суму 10 000 грн. Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд виходить з наступного.
Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК. Зокрема, ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Потерпілий не довів у судовому засіданні належними та допустимими доказами обґрунтування завданої йому матеріальної шкоди в розмірі 5000 гривень, зокрема, фіскальні чеки на придбання медичних препаратів не узгоджені з призначеннями лікаря, проїзні документи не підтверджені необхідністю проїзду по даних маршрутах. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди необхідно відмовити повністю.
Вирішуючи позов про стягнення моральної шкоди, суд керується роз'ясненнями, які містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно яких розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних моральних і фізичних страждань. Суд, у відповідності до ст. 23 ЦК України, враховує характер і тривалість фізичних і духовних страждань, доводи позову, ступінь вини підсудного, істотність вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого, вимоги розумності та справедливості і вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди частково, і визначити розмір відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди потерпілому ОСОБА_1 у розмірі 1000 грн., що на думку суду, відповідає тим моральним стражданням та пригніченню, які він переніс, та відповідає тяжкості скоєного злочину та його наслідкам. Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов'язки, а саме:
- не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання ;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції;
Стягнути із ОСОБА_2 на користь обласного бюджету 1431 (одну тисячу чотириста тридцять одну) гривню 15 коп. та 4310 (чотири тисячі триста десять) гривень 87 коп. на відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, проведеними КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» та Чернігівською обласною психоневрологічною лікарнею.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень у відшкодування моральної шкоди.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу зашити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд протягом 15 (п'ятнадцяти ) діб з моменту його проголошення.
Суддя Л.В.Тіщенко