"22" травня 2012 р. Справа № 5023/10314/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Деркач Ю.О.,
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1 (копія дов.№426 від 08.02.2011р.),
відповідача -не з'явився,
1-ї третьої особи -не з'явився,
2-ї третьої особи -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "ПУМБ" (вх.№1366Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 20 березня 2012 року по справі №5023/10314/11 (головуючий суддя Доленчук Д.О., суддя Жигалкін І.П., суддя Шатерніков М.І.),
за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", м.Донецьк,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"м. Харків,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м.Харків,
ОСОБА_2, м.Харків,
про визнання недійсним звіту про оцінку майна, -
Рішенням господарського суду Харківської області від 20 березня 2012 року по справі №5023/10314/11 (головуючий суддя Доленчук Д.О., суддя Жигалкін І.П., суддя Шатерніков М.І.) задоволено заяву позивача про поновлення строку на подання позову про визнання недійсним оцінки майна. Відновлено позивачу строк на подання позову про визнання недійсним звіту оцінки майна. В задоволенні позову відмовлено повністю (а.с.150 -а.с.154, том1).
Позивач з рішенням суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2012 року по справі №5023/10314/11 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до ТОВ "Альянс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3, задовольнити у повному обсязі. При цьому апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції при не відповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення по справі, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні 22.05.2012 року апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив Харківський апеляційний господарський суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки належним чином суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи ухвалою суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 17.04.2012р.
Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 22.05.2012р. була направлена відповідачу та третім особам рекомендованою поштою.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначена ухвала направлена на адресу ТОВ «Альянс»повернулась до суду з позначкою «Укрпошти»«За зазначеною адресою не проживає». Направлена на адресу ОСОБА_3 дана ухвала повернулась до суду «за закінченням терміну зберігання», а Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції отримав ухвалу суду від 17.04.2012р. про прийняття апеляційної скарги до провадження 19.04.2012р., що вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду апеляційної скарги, та оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження явку представників судом обов'язковою визнано не було.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача (апелянта), перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є вимога позивача визнати недійсним звіт про оцінку майна.
Матеріально-правовою підставою даного позову позивач обрав ч.4 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження".
Господарський суд Харківської області, приймаючи оскаржуване рішення, а саме, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що висновком рецензенту ФОП ОСОБА_4 по рецензуванню звіту про оцінку майна було встановлено, що звіт про оцінку ТОВ "Альянс" у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має незначні недоліки, що не вплинули на остаточний результат оцінки, та він може бути використаний для цілей, встановлених завданням на оцінку, а звітом про оцінку рухомого майна виконаного ФОП ОСОБА_5 не спростовуються результати оцінки ТОВ "Альянс" та він не є обов'язковим для суду.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною 4 статті 58 вищенаведеного Закону передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна; витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки; у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця (суб'єкту оціночної діяльності).
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця (суб'єкту оціночної діяльності), оскільки відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно зі статтею12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, органом державної влади або органом місцевого самоврядування.
А відтак, оспорювана оцінка майна, оформлена звітом про оцінку майна не є актом державного чи іншого органу та не може бути предметом самостійного оскарження в господарському суді. Зазначений документ не є нормативним правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права та обов'язки позивача та йому не адресований.
Таким чином, звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
З огляду на вказані приписи та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України та за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які можу заявляти особа в суді.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З урахування цього в пункті 10 частини 2 статті16 ЦК України формулюється загальне правило про можливість пред'явлення на захист порушеного цивільного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. А також у вказаній статті зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Одним з таких способів, як вказано у пункті 10 частини 2 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Визнання вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК.
Отже, позовні заяви про визнання недійсним звіту про оцінку майна не підлягають розгляду в господарських судах, оскільки оскарження даного звіту не в порядку передбаченому статтею 121 -2 ГПК, неможливе.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції помилково відніс до юрисдикції господарських судів спір про визнання недійсним звіту про оцінку майна.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми процесуального права.
За таких підстав, рішення господарського суду Харківської області у даній справи винесено з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, провадження у справі припиненню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, п. 3 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2012р. по справі №5023/10314/11 скасувати.
Провадження у справі припинити.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 травня 2012 року.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Хачатрян В.С.