"22" травня 2012 р.Справа № 6/17-5199-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Бєляновського В.В.
Будішевської Л.О.
при секретарі судового засідання Литовчук Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2 - ФОП;
від відповідача -ОСОБА_3 -по довіреності
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Одеської області від 28 лютого 2012 року
по справі № 6/17-5199-2011
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промтоварний ринок"
про зобов'язання виконати певні дії та продовження терміну дії договору
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
У судових засіданнях 10.04.2012р. та 24.04.2012р. згідно ст.77 ГПК України оголошувались перерви.
У судовому засіданні 22.02.2012р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Встановив:
В грудні 2012 року Фізична особи -підприємець ОСОБА_2 (далі -ФОП ОСОБА_2, позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промтоварний ринок" (далі -ТОВ „Промтоварний ринок", відповідач) про зобов'язання відповідача виконати прийняті на себе зобов'язання за укладеним між сторонами договором НОМЕР_1. від 29.08.2001р. на обслуговування та охорону контейнера на контейнерному комплексі ТОВ „Промтоварний ринок" щодо продовження строку дії даного договору на 10 років з 29.08.2001р., визнати строк дії договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р. продовженим до 29.08.2021р. та за умови виконання зобов'язань за ним визнати можливість його продовження на наступні 10 років; зобов'язати ТОВ „Промтоварний ринок" за власний рахунок повернути належний ФОП ОСОБА_2 контейнер на його попереднє місцезнаходження за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, поновити фундамент та укріпити контейнер для безпеки здійснення підприємницької діяльності, зобов'язання ТОВ „Промтоварний ринок" не чинити перешкод у доступі до контейнера, в здійсненні торгової діяльності.
Позов вмотивований невизнанням з боку ТОВ „Промтоварний ринок" факту пролонгації договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р. на обслуговування та охорону контейнера на контейнерному комплексі ТОВ „Промтоварний ринок", незважаючи на належне виконання ФОП ОСОБА_2 прийнятих на себе за даної угодою зобов'язань, що наділяє позивача правом на пред'явлення вимоги про пролонгацію цього договору на той самий строк та на тих самих умовах, на який його було укладено. Крім того, позивач стверджує, що з боку ТОВ „Промтоварний ринок" були вчинені протиправні дії щодо належного їй контейнеру шляхом самовільного переміщення його на інше місце.
У відзиві на позов ТОВ „Промтоварний ринок" просило у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позовні вимоги не обґрунтовані та не доведені, оскільки питання про пролонгацію договору на обслуговування та охорону контейнера на контейнерному комплексі ТОВ „Промтоварний ринок" повинно вирішуватись за взаємною згодою сторін шляхом їх вільного волевиявлення. Крім того, ФОП ОСОБА_2 не було вчинено необхідних дій направлених на продовження строку дії даного договору.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2012р. у позовних вимогах ФОП ОСОБА_2 відмовлено з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Рішення суду вмотивоване тим, що відповідач в межах місячного строку, встановленого ст.764 ЦК України, заперечував проти продовження користування торговим місцем НОМЕР_1 та повідомив 17.09.2009р. про припинення станом на 01.09.2011р. дії договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р., отже цей договір не можна вважати автоматично продовженим на той же строк. Позивач 13.08.2011р. заявила пропозицію про укладення нового договору на обслуговування та охорону контейнера, а не пропозицію щодо внесення змін до діючого договору стосовно продовження його дії ще на 10 років. Оскільки відповідач не погоджується продовжити дію попереднього договору на новий 10-річний строк, переважне право ФОП ОСОБА_2 на укладення договору найму на новий строк припинилося, оскільки сторони не досягли згоди щодо умов нового договору (ст.777 ЦК України). Позивачем не зазначено, відносно яких осіб вона має переважне право на продовження договору, відсутні інші особи-претенденти на спірне місце для контейнера, тому умови п.5.3. договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р. взагалі не можуть бути застосовані. Незважаючи на самочинне переміщення контейнера в інше місце, відсутні підстави зобов'язання ТОВ „Промтоварний ринок" повернути контейнер НОМЕР_1. на торгове місце НОМЕР_1, оскільки позивачу не належить право користування вказаним місцем. Докази вчинення відповідачем перешкод у доступі до контейнера суду не надані, тому не підлягають задоволенню відповідні позовні вимоги.
Не погодившись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржниця стверджує, що при доведеному та неспростовному факті належного виконання нею зобов'язань за договором НОМЕР_1. вона має законне право на продовження строку його дії на 10 років; відмова у позовних вимогах в цій частині не вмотивована судом; помилковим є висновок суду стосовно змішаної правової природи договору, оскільки ТОВ „Промтоварний ринок" не наділено правом здавати в оренду майно (місце), оскільки не є його власником; відповідно до п.п. 3, 4 п. 35 Правил торгівлі на ринку, ч.1 ст. 901 ГК України відповідач повинен був вирішити питання про продовження строку дії договору на наступні 10 років та не перешкоджати її підприємницької діяльності; відсутні правові підстави для відмови позивачці в продовженні строку дії договору на наступні 10 років; відповідач протиправно самовільно звільнив місце під контейнером та вивіз його з контейнерної площадки, хоча спори про звільнення земельних ділянок повинні вирішуватись в судовому порядку.
Крім того, скаржниця вказує на порушення судом норм процесуального права у зв'язку з нездійсненням розгляду її клопотання про забезпечення позову від 14.02.2012р. та відмовою від постановлення ухвали з цього питання.
ТОВ „Промтоварний ринок" проти задоволення апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
В засіданні апеляційного господарського суду представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору та предмету апеляційного розгляду.
Клопотання ФОП ОСОБА_2 про розгляд її заяви про забезпечення позову від 14.02.2012р. судовою колегією відхилено, оскільки заява була подана до суду першої інстанції, відповідне клопотання в порядку ст.66, 67 ГПК України до господарського суду апеляційної інстанції не подавалось.
Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування частково оскарженого рішення виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_2 є власником 2-х 3-х тонних контейнерів згідно договору дарування від 13.08.2001р., укладеного з ОСОБА_4, посвідченого нотаріально.
Згідно ст.6 ЗУ „Про власність", чинного на час виникнення спірних правовідносин, власник має право використовувати належне йому майно для підприємницької діяльності.
З метою здійснення підприємницької діяльності із використанням набутого на підставі договору дарування, посвідченого 13.08.2001р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 10882, майна ФОП ОСОБА_2 (Власник контейнеру) з ТОВ „Промтоварний ринок" (Промринок) 29.08.2001р. було укладено договір НОМЕР_1. на обслуговування та охорону контейнеру на контейнерному комплексі ТОВ „Промтоварний ринок" (далі по тексту -договір), згідно з п.п. 1.1, 2.1, 2.3 якого Промринок надає Власнику контейнеру місце НОМЕР_1 по вул. Поперечна, 1, для встановлення на контейнерному комплексі промринку трьохфутового контейнеру. До обов'язків Власника контейнеру за даним договором віднесено, зокрема: використання контейнеру для зберігання товару та здійснення торгівельної діяльності. Місце для торгівлі обмежується територією контейнеру та ділянкою перед контейнером до лінії відкритих дверей контейнеру; дотримання встановленого режиму роботи ринку; забезпечення правил пожежної безпеки; утримувати контейнер та прилеглу до нього територію у чистоті, дотримуватись громадського порядку; своєчасно сплачувати послуги ринку. В свою чергу, Промринок зобов'язався: надати Власнику контейнеру на контейнерному комплексі місце для встановлення контейнеру; забезпечити благоустрій контейнерної ділянки, її освітлення, прибирання, дотримання громадського порядку та зовнішньої охорони контейнеру в період від закінчення роботи ринку до початку наступного робочого дня; не чинити перешкод Власнику контейнера у користуванні контейнером, завезенні та вивезенні товару.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору № 618 від 29.08.2001р. власник контейнера оплачує послуги промринку за встановленими тарифами шляхом внесення грошових коштів до каси або у безготівковий спосіб. Оплата здійснюється щомісячно до 10 числа за поточний місяць.
Строк дії даної угоди встановлено тривалістю у десять років з моменту її укладення. При виконанні зобов'язань за договором власник контейнера має переважне право на його продовження на наступні десять років (п.5.3 договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р.).
Позивач стверджує, що протягом строку дії договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р. нею належним чином виконувались прийняті на себе зобов'язання за даною угодою, що ТОВ „Промтоварний ринок" не заперечується. Маючи на меті пролонгацію умов зазначеного договору, ОСОБА_2 звернулась до ТОВ „Промтоварний ринок" із заявою від 12.07.2011р., в якій відповідачу, зокрема, було запропоновано вирішити питання про продовження строку дії договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р. на наступні десять років. На вказану заяву відповідачем було надано відповідь, оформлену листом від 28.07.2011р. за вих. № 774, якою ТОВ „Промтоварний ринок", не висловлюючи заперечень щодо можливості пролонгації договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р., запропонував ОСОБА_2 надати з метою встановлення особи позивача та її дієздатності для ознайомлення оригінали наступних документів: документ, що посвідчує реєстрацію як фізичної особи -підприємця; документ, що відповідно до законодавства посвідчує особу громадянина; документ, що посвідчує присвоєння ідентифікаційного коду фізичній особи; документ, що посвідчує сплату податків фізичною особою -підприємцем; оригінал договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р.
В подальшому, позивачка звернулась до ТОВ „Промтоварний ринок" із заявою від 13.08.2011р. (т.1, а.с. 50 -54), в якій вимогала, зокрема, видати з 29.08.2011р. примірнику договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р., строк дії якого продовжено на десять років, направлення на адресу ОСОБА_2 двох примірників вказаної угоди для ознайомлення та прийняття рішення про складання протоколу розбіжностей, а також про забезпечення охорони та обслуговування належного позивачу контейнеру НОМЕР_1. до вирішення спірних питань, пов'язаних із пролонгацією вищезазначеного договору. При цьому, позивач наголошував на відмові у наданні в розпорядження ТОВ „Промтоварний ринок" запропонованих ним до витребування оригіналів документів та надання їх у тимчасове володіння відповідача начебто з метою оформлення пролонгації договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р.. За наслідком розгляду даної заяви відповідачем було надано відповідь, оформлену листом від 23.08.2011р. за вих. № 871, в якій ТОВ „Промтоварний ринок" мотивувало необхідність витребування вищезазначених документів та запропонувало ОСОБА_2 надати їх копії, які необхідні для прийняття рішення про пролонгацію договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р. ТОВ „Промтоварний ринок" наголосило, що у зв'язку із припиненням строку дії договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р., який не було у встановленому порядку пролонговано, відсутні правові підстави для перебування належного ОСОБА_2 майна на території Ринку.
10.09.2011р. позивачем було подано до канцелярії ТОВ „Промтоварний ринок" заяву, в якій ОСОБА_2 повідомила про внесення плати за послуги відповідача, які є предметом договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р., за період з серпня по вересень 2011р., а також наголошено на небажанні укладати договір про співпрацю на умовах, відмінних від тих, що були передбачені договором від 29.08.2001р. За наслідком розгляду даного звернення, листом від 17.09.2011р. за вих. № 962 відповідачем було повідомлено ОСОБА_2 про відсутність між сторонами по справі договірних відносин через припинення строку дії договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р. та відмову позивача від укладення договору на забезпечення здійснення підприємницької діяльності на території ТОВ „Промтоварний ринок" на запропонованих останнім умовах. Крім того, відповідач наголосив на безпідставності перебування належних ОСОБА_2 контейнерів на території ТОВ „Промтоварний ринок" та запропонував у п'ятнадцятиденний строк з моменту відправлення даного листа укласти договір на обслуговування торговельних місць або самостійно звільнити безпідставно зайняту територію відповідача.
В подальшому, належні позивачці контейнери, що використовувались для здійснення підприємницької діяльності, в тому числі і контейнер НОМЕР_1., були самовільно на підставі наказу №216 від 10.11.2011р. переміщені відповідачем з їх попереднього місцезнаходження на господарські двори ТОВ „Промтоварний ринок", у зв'язку з чим 19.11.2011р. ОСОБА_2 звернулась до відповідача з вимогою про організацію безперешкодного доступу до належного позивачу майна, що знаходилось у переміщених контейнерах, викладену у відповідній заяві. Листом від 24.11.2011р. за вих. № 1254 (т.1, а.с. 77) ТОВ „Промтоварний ринок" повідомило ОСОБА_2, що контейнери, які раніше були розміщені на торгівельних місцях №№ 618, 933 на території КП № 2 ТСК № 1, на теперішній час знаходяться на території господарського двору № 2 ТОВ „Промтоварний ринок" за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Базова, 20. Крім того листом від 14.12.2011р. за вих. № 1321 відповідачем було повторно запропоновано ОСОБА_2 отримати належні її контейнери, які зберігаються на території господарського двору № 2 ТОВ „Промтоварний ринок", а також сплатити послуги відповідача зі зберігання майна.
23.01.2012р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій було висунуто вимогу про продовження строку дії договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р. на наступні десять років та про повернення за рахунок ТОВ „Промтоварний ринок" контейнеру НОМЕР_1. на його попереднє місцезнаходження за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1. До вказаної заяви ОСОБА_2 було додано копії свідоцтва про державну реєстрацію її як суб'єкта підприємницької діяльності, власного паспорту та правовстановлювальних документів на належні їй контейнери. Заява була прийнята відповідачем, що підтверджується відбитком печатки канцелярії ТОВ „Промтоварний ринок" на примірнику даного документу. За наслідком розгляду даної заяви відповідачем було запропоновано позивачу підписати договір про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності НОМЕР_1 від 26.01.2012р., які ОСОБА_2, за її твердженнями, підписати відмовилась, оскільки запропоновані на підписання ТОВ „Промтоварний ринок" у годи суттєво відрізняються за змістом від умов договору НОМЕР_1 від 29.08.2001р. та залишають неврегульованими питання щодо повернення за рахунок відповідача належних ОСОБА_2 контейнерів на їх попереднє місцезнаходження.
Викладені обставини, а саме безпідставна, на думку позивача, відмова ТОВ „Промтоварний ринок" від пролонгації договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р. на той самий строк та на тих самих умовах, на який його було укладено, та вчинення самовільного переміщення належного позивачу майна -контейнеру НОМЕР_1, і зумовили звернення ФОП ОСОБА_2 до суду з позовом.
Вирішуючи спір, місцевий господарський суд виходив з тези про те, що договір НОМЕР_1. від 29.08.2001р. за своєю правовою природою є змішаним договором, позаяк містить умови найму (надання) контейнерного місця НОМЕР_1 позивачу та надання послуг з благоустрою, прибирання, освітлення та охорони контейнера.
Внаслідок такого висновку суд першої інстанції відмовив у позовній вимозі про продовження строку дії договору НОМЕР_1. на наступні 10 років, застосувавши положення чинного на час виникнення спірних відносин ЦК України, які регулюють відносини найму (оренди) майна (ст.ст. 764, 777 ЦК України).
Колегія суддів не погоджується з такою правовою позицією та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК УРСР, чинного на час укладення договору НОМЕР_1. від 29.08.2001р., за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.
Стосовно договору НОМЕР_1. відсутні в визначенні його предмету (п.1.1.) істотні умови, притаманні договору майнового найму, оскільки не зазначено надання будь-якого майна у тимчасове користування за плату. За умовами договору ТОВ „Промтоварний ринок" надає місце НОМЕР_1 для встановлення контейнеру та стягує плату виключно за надані послуги за установленими ринком розцінками, а саме -з забезпечення благоустрою контейнерної площадки, її освітлення, уборку, дотримання громадського порядку та наружну охорону контейнера (пункти 2.3.2, 3.1 договору).
Відповідачем не надані докази передачі в оренду ФОП ОСОБА_2 будь-якого майна, включаючи оренду торгового місця, земельної ділянки, тощо.
Не є договір НОМЕР_1 і договором безоплатного користування майном у розумінні ст. 324 ЦК УРСР, про що свідчить, крім вищевикладеного, і безпосередньо його назва.
Слід також зазначити, що на час укладення договору НОМЕР_1 від 29.08.2001р. діяли Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України №157 від 12.03.1996р., які втратили чинність на підставі наказу №57/188/84/105 від 26.02.2002р.
Правила торгівлі на ринках, чинні до видання наказу №57/188/84/105 від 26.02.2002р., яким затверджені нові Правила торгівлі на ринках, на відміну від останніх не передбачали укладення договору оренди торгового місця з особами, які здійснюють постійну торгівельну діяльність на ринках, встановлювали обов'язок надання торгових місць продавцям та надання послуг господарюючим суб'єктам за окрему плату продавцям.
За таких обставин судова колегія вважає невмотивованим та безпідставним визначення правової природи договору НОМЕР_1 як змішаного, що містить елементи договору оренди майна, та застосування до спірних правовідносин кореспондуючих цьому висновку норм ЦК України -ст.ст. 764, 777 ЦКУ.
Слід зазначити, що питання укладення договору оренди торгового місця сторонами протягом строку дії договору НОМЕР_1 не порушувалось та при виникненні спору в 2011р. позивачці було запропоновано відповідачем укладення договору про надання послуг по здійсненню торгівельної діяльності, предмет якого згідно проекту договору в матеріалах справи також визначається як надання ТОВ „Промтоварний ринок" послуг зі створення умов для торговельної діяльності підприємцям.
На думку та за переконанням колегії суддів договір НОМЕР_1 є договором про надання послуг, правовідносини за якими ЦК УРСР не були унормовані, але виходячи з п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003р. до них застосовуються положення останнього, оскільки ці правовідносини продовжують існування після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Домовленість сторін при укладенні договору НОМЕР_1 полягала у тому, що договір діє 10 років та за умови належного виконання позивачкою своїх зобов'язань остання набуває право на його продовження на наступні 10 років.
Відповідно до п.35 діючих Правил торгівлі на ринках адміністрація ринку зобов'язана: підтримувати територію ринку в належному санітарно-технічному і протипожежному стані, забезпечувати розвиток матеріально-технічної бази ринку, оснащувати його необхідним обладнанням та інвентарем, засобами вимірювальної техніки; дотримуватися затвердженого режиму роботи ринку; справляти ринковий збір, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету в терміни та в обсягах, передбачених чинним законодавством; забезпечувати продавців на ринку торговельними місцями за профілем торгівлі, спеціальним одягом залежно від виду харчової продукції, що реалізується, засобами вимірювальної техніки і торговельним інвентарем, зберігання харчової продукції на складах, у холодильниках та інших приміщеннях ринку відповідно до санітарних норм і правил; забезпечувати безпечний та безперешкодний рух людей та транспортних засобів, здійснювати контроль за додержанням вимог щодо паркування транспортних засобів; узгоджувати свою роботу з установами державної санітарно-епідеміологічної служби, лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, карантинною інспекцією та іншими органами з попередження та недопущення порушень санітарних норм і правил; надавати в користування лабораторіям ветеринарно-санітарної експертизи пристосовані службові приміщення; не допускати до продажу товарів, що заборонені, створювати належні умови для додержання продавцями правил торгівлі, санітарного і протипожежного стану, правильного використання засобів вимірювальної техніки, інвентарю ринку, підвищення рівня культури торгівлі та безпечних умов праці; надавати продавцям і покупцям інформацію щодо вимог цих Правил, Ветеринарно-санітарних правил на ринках, правил протипожежної безпеки, рівня цін тощо (стенди, місцеві газети, радіо, листівки); установити на доступному місці достатню кількість контрольних вагів з відповідними інформаційними табличками та обов'язково зазначити їх місцезнаходження на графічно виконаному плані території ринку; здійснювати контроль за використанням продавцями торговельних місць за призначенням; забезпечувати дотримання продавцями вимог правил торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами.
Пунктом 5.3 договору НОМЕР_1 передбачена можливість його автоматичної пролонгації на наступні 10 років за умови виконання власником контейнера зобов'язань за договором.
Належне виконання ФОП ОСОБА_2 протягом 2001-2011р.р. зобов'язань за договором НОМЕР_1 від 29.08.2001р. ТОВ „Промтоварний ринок" не заперечується та матеріалами справи не спростовується.
На момент виникнення спору між сторонами та заявлення ФОП ОСОБА_2 про продовження строку договору на 10 років на місці НОМЕР_1 на контейнерній площадці ТОВ „Промтоварний ринок" по вул. Поперечній, 1, був встановлений належний позивачці на праві власності контейнер НОМЕР_1, якій вона вправі була використовувати як власник у своїй підприємницькій діяльності, отже за відсутності фактів неналежного виконання ФОП ОСОБА_2 зобов'язань за договором від 29.08.2001р. ТОВ „Промтоварний ринок" не мало законних підстав для відмови у продовженні строку його дії на 10 років на тих самих умовах.
Слід зазначити, що вбачаючи необхідність внесення змін до договору НОМЕР_1 від 29.08.2001р. у зв'язку з певними обставинами, у т.ч. змінами в законодавстві, відповідач мав змогу передати спір, що виник, з приводу внесення таких змін, у т.ч. і шляхом викладення договору в новій редакції, на вирішення суду, але виходячи з визнання факту продовження дії договору на новий строк -на 10 років починаючи з 29.08.2001р.
Натомість, ТОВ „Промтоварний ринок" таким правом не скористалось, а самовільно розпорядилось належним позивачці контейнером НОМЕР_1 шляхом переміщення його з місця НОМЕР_1, чим протиправно створило перешкоди у здійсненні права власності та підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_2
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
В силу положень ст. 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.
У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Таким чином, істотною умовою для здійснення особою самозахисту будь-якого порушеного права є його здійснення в порядку, встановленому законом, без допущення порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, без наміру завдання їй шкоди, встановлення незаконного обмеження у здійсненні певного виду діяльності тощо.
Здійснюючи самозахист своїх прав у спірних правовідносинах, відповідач допустив самовільні дії щодо майна, яке є власністю позивача, без отримання на це згоди останнього, та з метою обмеження у здійсненні ОСОБА_2 підприємницької діяльності із використанням даного майна. Виходячи з положень ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Оскільки з боку ТОВ „Промтоварний ринок" були вчинені дії щодо самовільного переміщення майна, яке є власністю позивача, без отримання на це згоди останнього, колегія суддів дійшла висновку, що вчинений ТОВ „Промтоварний ринок" самозахист цивільних прав, що виникли з договору, шляхом переміщення контейнеру НОМЕР_1, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1, на територію господарського двору № 2 було здійснено в порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника цього майна, тобто всупереч обмежень, встановлених ст.ст. 13, 19 ЦК України для здійснення самозахисту цивільних прав.
З урахуванням висновків суду щодо пролонгації договору НОМЕР_1 від 29.08.2001р. на той самий строк та на тих самих умовах, на яких його було укладено, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п. 2.3 вказаного договору ТОВ „Промтоварний ринок" прийняв на себе обов'язки щодо надання ОСОБА_2 місця НОМЕР_1 на контейнерному комплексі за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, та не чинити перешкод позивачу зокрема у користуванні даним контейнером. З наведеного вбачається, що за умови чинності договору НОМЕР_1 від 29.08.2001р., виходячи з положень даної угоди, яка силу приписів ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629 ЦК України є обов'язковою для виконання сторонами, відповідач не має право на вчинення дій, які обмежують використання належного ОСОБА_2 контейнеру на його місцезнаходженні, визначеному за погодженням сторін.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки на момент самовільного переміщення належного позивачу контейнера на територію господарського двору № 2 договір НОМЕР_1 від 29.08.2001р. був чинним з огляду на його пролонгацію на той самий строк та на тих самих умовах, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що внаслідок вчинення вказаних дій ТОВ „Промтоварний ринок" допустило порушення прийнятих на себе зобов'язань за названою угодою.
Підсумовуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії ТОВ „Промтоварний ринок" щодо переміщення належного ОСОБА_2 контейнеру НОМЕР_1 з його попереднього місцезнаходження за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1, на територію господарського двору № 2, є порушенням прийнятих на себе зобов'язань за договором НОМЕР_1 від 29.08.2001р. та були вчинені всупереч обмежень, визначених законом для здійснення самозахисту цивільних прав.
Згідно з ч. 6 ст. 13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.
З огляду на встановлений судом факт протиправного переміщення відповідачем належного ОСОБА_2 майна, на підставі ст.ст. 11 - 13, 16, 19, 321, 391, 509, 525, 526, 610, 629 ЦК України, ст. 41 Конституції України колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ТОВ „Промтоварний ринок" за власний рахунок повернути належний ОСОБА_2 контейнер на його попереднє місцезнаходження за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1.
Всупереч приписам ст.ст. 32, 33 ГПК України позивачем не було надано суду будь-яких доказів того, що до моменту вчинення відповідачем протиправних дій щодо належного ОСОБА_2 майна, даний контейнер було встановлено на фундаменті та він був укріплений з метою безпечного здійснення підприємницької діяльності, у зв'язку з чим, застосовуючи такий спосіб захисту цивільних прав як відновлення становища, яке існувало до порушення, відсутні підстави покладати на зобов'язану особу вчинення дій, які направлені на покращення такого становища та поліпшення майна позивачки.
За викладених обставин позовні вимоги ОСОБА_2 у названій частині підлягають частковому задоволенню шляхом зобов'язання ТОВ „Промтоварний ринок" за власний рахунок повернути належний ОСОБА_2 3-х футовий контейнер на його попереднє місцезнаходження за адресою: Одеська область, Овідіопольський району, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ „Промтоварний ринок" не чинити перешкод ОСОБА_2 у здійсненні права власності на вказаний контейнер, в тому числі у використанні даного майна у підприємницькій діяльності, колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Положеннями ст. 320 ЦК України встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
В даному випадку, відповідачем були вчинені протиправні дії щодо належного позивачці контейнера, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1. Вказані протиправні дії ТОВ „Промтоварний ринок" з урахуванням положень ст. 386 ЦК України, є достатніми підставами для зобов'язання відповідача не чинити ОСОБА_2 перешкод у здійсненні права власності на вказаний контейнер, в тому числі у використанні даного майна у торговельній діяльності, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладені обставини та висновки, позов ФОП ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню шляхом визнання договору НОМЕР_1 на обслуговування та охорону контейнера на контейнерному комплексі ТОВ „Промтоварний ринок", укладеного 29.08.2001р. між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ „Промтоварний ринок", продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, на які його було укладено (тобто до 29.08.2021р.), зобов'язання ТОВ „Промтоварний ринок" за власний рахунок повернути належний ФОП ОСОБА_2 на праві власності контейнер на його попереднє місцезнаходження за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1; зобов'язання ТОВ „Промтоварний ринок" не чинити перешкоди у доступі ФОП ОСОБА_2 до належного їй на праві власності контейнера НОМЕР_1 при здійсненні торговельної діяльності за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1.
Позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ „Промтоварний ринок" укріпити фундамент та закріпити контейнер на торгівельному майданчику, розташованому за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1, задоволенню не підлягають у зв'язку їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Відповідно оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню частково з прийняттям нового рішення про задоволення позову ФОП ОСОБА_2 частково у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. В іншій частині (відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити фундамент та укріпити його для безпеки здійснення торгової діяльності) оскаржуване рішення слід залишити без змін як обґрунтоване та законне.
Судові витрати, понесені ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та апеляційному господарському суді, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на ТОВ „Промтоварний ринок" пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101- 105 ГПК України,
колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2012р. скасувати
частково, в іншій частині рішення залишити без змін ,виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
„Позов задовольнити частково.
Визнати договір НОМЕР_1 на обслуговування та охорону контейнера на контейнерному комплексі ТОВ „Промтоварний ринок", укладений 29.08.2001р. між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ „Промтоварний ринок", пролонгованим на той самий строк та на тих самих умовах, на які його було укладено.
Зобов'язати ТОВ „Промтоварний ринок" за власний рахунок повернути належний ФОП ОСОБА_2 на праві власності контейнер на його попереднє місцезнаходження за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1.
Зобов'язати ТОВ „Промтоварний ринок" не чинити перешкоди у доступі ФОП ОСОБА_2 до належного їй на праві власності контейнера НОМЕР_1 при здійсненні торговельної діяльності за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, територія ТОВ „Промтоварний ринок", вул. Поперечна, 1, місце НОМЕР_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ТОВ „Промтоварний ринок" на користь ФОП ОСОБА_2 941грн. судового збору".
3. Стягнути з ТОВ „Промтоварний ринок" на користь ФОП ОСОБА_2 536,50грн.
судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя Л.О. Будішевська