"22" травня 2012 р.Справа № 5024/49/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ярош А.І.,
суддів Журавльова О.О., Михайлова М.В.,
при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Херсонської області від 05 березня 2012 року
у справі №5024/49/2012
за позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця"
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2
про стягнення 46 365,00 грн.,
Державне підприємство „Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 46 365,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що внаслідок перевірки на станції Джанкой Придніпровської залізниці виявлено, що фактична вага перевищує вагу, вказану у накладних, що тягне за собою відповідальність, передбачену ст.118 Статуту залізниць України.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 05 березня 2012 року у справі №5024/49/2012 (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ДП „Придніпровська залізниця" 46 365,00 грн. штрафу та 1411,50 грн. судового збору.
Приймаючи рішення, суд дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем порушено вимоги ст.32 Статуту залізниць, відповідно до якої вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що відповідно до висновку проведеної ПП „Оптіма" експертизи будівельного піску, що перевозився, під час перевезення встановлено суттєве збільшення вологості та зміну насипної щільності піску. На думку апелянта, ним було правильно зазначено вагу вантажу при відправці, що виключає відповідальність перевізника.
Окрім того, у разі відхилення судом доводів скаржника щодо відсутності провини у збільшенні ваги вантажу, апелянт просив зменшити розмір нарахованого штрафу до 10% від заявленої суми, посилаючись на неспіврозмірність штрафу із реальними обставинами справи, оскільки порушення не завдали жодних збитків залізниці.
Апелянт в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги. Клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги апелянт не заявляв, про причини неявки в судове засідання не повідомив, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Оскільки Фізична особа підприємець ОСОБА_2 не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому, враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо двомісячного строку для розгляду апеляційних скарг з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, судова колегія розглянула апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 за відсутністю апелянта або його представника.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 жовтня 2011 року зі станції Цюрупинськ Одеської залізниці на станцію призначення Керч-Південна Придніпровської залізниці Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за накладною №40083834 відправив вантаж -пісок будівельний, у 7 відкритих вагонах №65943649, № 64572555, №65740425, №66696527, 67614032, 64372980, 67890301.Вантаж завантажувався силами відправника -ОСОБА_2, яким в транспортних документах зазначена маса вантажу 480 000 кг. Маса вантажу визначена на бункерних вагах.
24 жовтня 2011 р. на станції Джанкой Придніпровської залізниці здійснено переваження та виявлено перевищення маси вантажу, вказаної у накладній, а саме:
за комерційним актом АА№037697/15 від 24.10.11р. у вагоні №65943649 вага нетто, зазначена у накладній -69 000 кг., фактично виявилось нетто 78550 кг (брутто -101550 кг), що більше даних у накладній на 9550 кг (а.с.11);
за комерційним актом АА№037698/16 від 24.10.11р. у вагоні № 64572555 вага нетто, зазначена у накладній -64000 кг, фактично виявилось нетто 68250 кг (брутто 90950 кг), що більше даних у накладній на 4250 кг (а.с.12);
за комерційним актом АА№037699/17 від 24.10.11р. у вагоні №65740425 вага нетто, зазначена у накладній -69000 кг, фактично виявилось нетто 73550 кг (брутто 96250), що більше даних у накладній на 4550 кг (а.с.13);
за комерційним актом АА№037700/18 від 24.10.11р. у вагоні №66696527 вага нетто, зазначена у накладній -69000 кг, фактично виявилось нетто 75000 (брутто 97200) що більше даних у накладній на 6000 кг (а.с.14).
При цьому, всіма комерційними актами встановлено, що завантаження у вагоні холмоподібне, нижче бортів 70-80 см, течі вантажу та поглиблень немає. Двері цільнометалеві, люки щільно зачинені на запірні механізми, вагони в технічному відношенні справні.
Залишок вантажу було перевантажено в окремий вагон на станції Джанкой у кількості 24200 кг в окремий вагон №66787169, що підтверджується накладною №46322061 від 27.10.11р.
У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній №40083834 маси вантажу, залізницею на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України був нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 46365,00 грн., а саме провізна плата вагонів №65943649 (2326,00 грн. х 5) + № 64572555 (2295,00 грн. х 5) + №65740425 (2326,00 грн. х 5) + №66696527 (2326,00 грн. х 5), що стало підставою для звернення ДП „Придніпровська залізниця" до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 46365,00 грн. штрафу, який нарахований за неправильно вказану у накладній масу вантажу.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.
Згідно з ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 122 названого Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
В даному випадку вантажовідправник неправильно зазначив масу вантажу в залізничній накладній №40083834, про що станцією Джанкой Придніпровської залізниці були складені вищевказані комерційні акти від 24.10.2011р. АА№037697/15, АА№037698/16, АА№037699/17, АА№037700/18.
Таким чином, апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ДП „Придніпровська залізниця" про стягнення штрафу є правомірними та підлягають задоволенню.
При цьому, апеляційний господарський суд погоджується з розрахунком штрафу, який наданий представником позивача до суду першої інстанції, оскільки він зроблений відповідно до приписів ст.118 Статуту залізниць України та вимог чинного законодавства. Згідно з вказаним розрахунком сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, склала 46365,00 грн.
Водночас, судова колегія відхиляє доводи апелянта про висновок експертизи, проведеної Керченським підприємством Торгово-промисловою палатою Криму від 01.11.2011р.
Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судова колегія зазначає, що експертизу проведено через 7 днів після виявлення перевищення маси вантажу та складення комерційних актів, при цьому - у відсутність представника залізниці. Відтак, вказаний висновок експертизи не може прийматись як належний доказ по справі
Що ж стосується прохання скаржника зменшити суму нарахованого штрафу, то судова колегія зазначає наступне.
Дійсно, відповідно до п.6.4 Роз'яснень ВГСУ від 29.09.2008р. № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.
При цьому, суд зауважує, що згідно п.22 Листу ВГСУ від 29.11.2007р. № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства", встановлювати конкретний відсоток для зменшення штрафу або для його стягнення (наприклад 2 %), суд не має права, оскільки тим самим змінюється розмір штрафу, встановлений Статутом залізниць України.
Окрім того, пунктом 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновків про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта щодо зменшення розміру штрафу, оскільки ним не зазначено жодної підстави згідно чинного законодавства в обґрунтування своїх доводів, не доведено належними доказами свого тяжкого фінансового становища, та не спростовано заперечення позивача щодо зменшення розміру стягнутого штрафу.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, оскільки підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 05 березня 2012 року по справі №5024/49/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 24.05.2012 р.
Головуючий суддя Судді А.І. Ярош М.В. Михайлов О.О. Журавльов