донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.05.2012 р. справа №31/186пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівСклярук О.І. Богатиря К.В., Дучал Н.М.
за участю:
прокурора:Пономарьов А.О. посвідчення №3897
представників:
від позивача:не з'явилися
від відповідача:ОСОБА_5 договір №б/н від 23.04.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуМаріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора, м.Маріуполь в інтересах держави особі: Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від22.02.2012р. (повний текст рішення підписаний 27.02.2012р.)
по справі№31/186пн (головуючий суддя: Ушенко Л.В., судді: Левшина Г.В., Попков Д.О.)
за позовом:Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора, м.Маріуполь в інтересах держави особі: Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецької області
до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м.Маріуполь
прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди у сумі 6320,85грн.
Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор, м.Маріуполь в інтересах держави особі: Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м.Маріуполь про зобов'язання відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0313га в м. Маріуполі, по вул. 7 проїзд, 11, та привести її в придатний для використання стан та зобов'язання відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 відшкодувати 6320,85грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки перерахувавши її до місцевого бюджету Маріупольської міської ради Донецької області.
Рішенням господарського суду Донецької області по справі №31/186пн від 22.02.2012р., повний текст якого підписаний 27.02.2012р. (головуючий суддя: Ушенко Л.В., судді: Левшина Г.В., Попков Д.О.), яким в задоволенні позову відмовлено, у зв'язку з недоведеністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор, м.Маріуполь в інтересах держави особі: Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецької області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просив рішення господарського суду Донецької області по справі № 31/186пн від 22.02.2012р. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зокрема, посилається на акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.08.2011р. та від 12.01.2012р. Управління держкомзему у місті Маріуполі Донецької області, протокол про адміністративне правопорушення від 04.08.11р. №000047, постанову про накладення адміністративного стягнення від 12.08.2011р., акт перевірки від 12.09.2011р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2012р. було порушено апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 25.04.2012р.
Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2012р. у зв'язку з відпусткою судді Дучал Н.М. було змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя: Склярук О.І., судді: Богатир К.В., Принцевська Н.М.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2012р. було викликано в судове засідання державних інспекторів відділу державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м.Маріуполі Донецької області Хавалиць І.Х. та Чернова С.В. для дачі пояснень в судовому засіданні щодо обставин складання акту перевірки у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було відкладено.
17.05.2012 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2012р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2012р. у зв'язку з зайнятістю судді Принцевської Н.М. у іншому судовому процесі було змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя: Склярук О.І.; судді: Богатир К.В., Дучал Н.М.
На адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому апеляційну скаргу прокурора підтримуює в повному обсязі та просить її задовольнити.
Від управління Держкомзему у м.Маріуполі Донецької області, через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких повідомлено, що у зв'язку з прийняттям Закону України від 23.02.2012 №4444-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності надані центральному органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2011р. №1300 утворено територіальні органи Державної інспекції сільського господарства, на яких покладено повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011р. №1115 повноваження щодо розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, надані Держсільгоспінспекції. Виходячи з вищевикладеного відділу з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м.Маріуполі Донецької області більше не існує, державний інспектор Чернов С.В. не працює, а Хавалиць І.Х. згідно наказу управління Держкому у м.Маріуполі перебуває у відпустці.
В судове засідання (23.05.2012р.) з'явився прокурор, який підтримав вимоги, викладенні в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду Донецької області по справі № 31/186пн від 22.02.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, в судовому засіданні (23.05.2012р.) повідомив, що на час розгляду апеляційної скарги, на підставі ухвали Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 14.05.2012р. про затвердження мирової угоди в рамках справи за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_7 про поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме нежилої будівлі- сауни загальною площею 255,5 кв.м., літ А-2 з мансандрю А-м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, співвласником об'єктів нерухомості, які розташовані на спірній земельній ділянці є ОСОБА_10 Проти вимог викладених в апеляційній скарзі заперечує, просить рішення по справі № 31/186пн від 22.02.2012р. залишити без змін.
Представники позивача в судове засідання (23.05.2012р.) не з'явилися. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2012р. та 25.04.2012р. явка сторін не була визнана обов'язковою.
Апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи викладене та приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.
Управлінням Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області Головного управління держкомзему у Донецькій області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, м.Маріуполь. Під час проведення перевірки було встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_7 використовує земельну ділянку площею 0,0688га за рахунок земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради в Іллічівському районі, АДРЕСА_1. За вищевказаною адресою одна частина площі 0,0375 га надана для діяльності пов'язаної з забезпеченням догляду за тілом ( будівництво та послідуюча експлуатація сауни) за договором оренди земельної ділянки № 04.05.162.000193 від 04.05.2007р. строком на 10 років. Інша частина площі 0,0313га використовується самовільно під збільшення території без правовстановлювальних документів, що є порушенням ст.ст.125,126 Земельного кодексу України.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с.9 т.с.1) від 04.08.2011р.
04.08.2011р. фахівцями Управління держкомзему у місті Маріуполі Донецької області Головного управління держкомзему у Донецькій області видано припис №000083 про усунення порушення земельного законодавства (а.с.10 т.с.1).
Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340грн. за порушення приписів ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, що підтверджується постановою про накладання адміністративного стягнення за № 12/08-2011/47 від 12.08.2011 р.
Відділом державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м.Маріуполі був здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки відповідачем у сумі 6320,85грн. (а.с.12 т.с.1).
12.09.2011р. відділом Держкомзему у місті Маріуполі Донецької області було повторно проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства відповідачем, за результатами якої складено акт, в якому зазначається, що Припис №000083 від 04.08.2011р. не виконаний, земельна ділянка площею 0,0313 га не звільнена, правоустановчі документи на землю відсутні (а.с.21 т.с.1).
У зв'язку з чим, прокурор звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області.
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Донецької області по справі №31/186пн від 22.02.2012р., повний текст якого підписаний 27.02.2012р. (головуючий суддя: Ушенко Л.В., суддів: Левшиної Г.В., Попкова Д.О.), яким в задоволенні позову відмовлено, у зв'язку з недоведеністю.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. При цьому, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений. Відповідно до ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації (п.2 статті 123 Земельного кодексу України).
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як зазначено у п.3.8 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" згідно з пунктом 3.1. наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту), без спеціального дозволу, затвердженої постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963", підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичним та фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства, акт обстеження земельної ділянки.
Порядок проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами визначається
наказом Держкомзему від 12.12.2003р. №312 "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель", в п.4.1 якого зазначено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
Відповідно до п.5.3 Порядку акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю, копія акта надається цим органам.
Пункт 5.6 Порядку встановлює, що в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
З огляду на наведене, саме акт перевірки, є одним із документів, який підтверджує факт порушення земельного законодавства.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор та позивач посилається на акт перевірки від 04.08.2011р., в якому зазначено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,0688га за рахунок земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради в Іллічівському районі по вул. 7 проїзд,11, із якої 0,0375 га надана йому для діяльності пов'язаної за забезпеченням догляду за тілом (будівництво та послідуюча експлуатація сауни) за договором оренди земельної ділянки строком на 10 років, а 0,0313 га використовується самочинно під збільшення території для обслуговування сауни.
У вищевказаному акті приведена план-схема земельної ділянки, яка визначена як зайнята самочинно, але будь-яких даних, за якими визначений розмір (площа) даної земельної ділянки не зазначено. Крім того на схемі взагалі відсутнє позначення площі земельних ділянок, які зайнято самочинно.
З огляду на наведене, саме акт перевірки, є одним із документів, який підтверджує факт порушення земельного законодавства і його неналежне оформлення дозволяє прийти до висновку, що прокурором та позивачем не було доведено належними засобами доказування того факту, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку.
Крім того, як свідчать матеріали справи, під час розгляду позовної заяви у місцевому господарському суді, на виконання ухвали цього суду від 12.01.12р., держінспекторами управління Держкомзему у м. Маріуполь за участю помічника прокурора Маріупольської природоохоронної прокуратури, відповідача та його представника було проведено обстеження спірної земельної ділянки за результатами якого складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с.99-105 т.с.1).
Вищевказаний Акт підписаний відповідачем із зауваженнями (запереченнями), які викладені в письмовій формі та додані до акту перевірки, в яких зазначено, що висновки, зроблені в акті перевірки щодо самочинного зайняття ним земельної ділянки площею 0,0313га не відповідають дійсності, оскільки земельна ділянка площею 0,0107га, ним не викладувалась плиткою ФЕМ та не огороджувалась забором. Зазначена земельна ділянка ним не використовується. Хто є користувачем даної земельної ділянки йому не відомо (а.с.106-107 т.с.1). Також, відповідач не погодився , що інша земельна ділянка, яка за даними перевірки використовується саме ним, має площу 0,0206 га.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, схеми земельної ділянки додані до актів перевірки від 04.08.2011р. та від 12.01.2012р. суттєво відрізняються одна від одної.
З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо недоведеності належними та допустимими доказами факту самовільного зайняття земельної ділянки саме площею 0,013 га в м. Маріуполі по вул.. 7 проїзд, 11, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора та позивача не підлягали задоволенню.
Судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора, м.Маріуполь в інтересах держави особі: Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2012р., повний текст якого підписаний 27.02.2012р. по справі №31/186пн - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2012р., повний текст якого підписаний 27.02.2012р. по справі №31/186пн - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: О.І. Склярук
Судді: К.В. Богатир
Н.М. Дучал
Надруковано 7 примірників: 2-прокурору; 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-до справи; 1-ГСДО; 1-ДАГС