24.05.2012 року Справа № 26/5005/2288/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 23.05.2012року)
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_2, довіреність № 17-05/12 від 17.05.12, представник;
інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012року у справі № 26/5005/2288/2012
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю»НК Альфа-Нафта», м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю»Катет», м.Дніпропетровськ
про визнання банкрутом
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012 року у справі № 26/5005/2288/2012 (суддя Камша Н.М.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю»НК Альфа-Нафта», м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю»Катет», м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було визнано товариства з обмеженою відповідальністю»Катет», м.Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців,до 19.10.12р., ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю»Катет», м.Дніпропетровськ призначено ініціюючого кредитора -товариство з обмеженою відповідальністю»НК Альфа-Нафта», м.Київ( а.с.77-79; т.1).
Вищевказану постанову господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22-32,52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не погодившись з вищевказаною постановою, її оскаржила в апеляційному порядку - Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська, посилається на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012р., справу направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, зокрема:
- господарським судом порушено вимоги ст. ст.22-32,52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови не було досліджено, що в матеріалах справи відсутня інформація від фінансових органів, митних органів та інших контролюючих органів, яка підтверджує відсутність господарської діяльності з моменту подання останньої звітності;
- господарським судом було розглянуто справу за відсутності інформації від органів державної податкової служби про проведення перевірки боржника щодо дотримання вимог податкового законодавства;
- господарським судом не було досліджено всіх ознак неплатоспроможності боржника, на підставі яких було порушено справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю»Катет», м.Дніпропетровськ.
Ініціюючий кредитор у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваної постанови господарського суду вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.
Враховуючи, що неявка представника боржника не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення боржника про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2012року ( а.с.87-88; т.1) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України , затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами, за відсутності представника боржника ( ст.ст.75,99 ГПК України).
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду Дніпропетровської області , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього учасника судового процесу, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
12.03.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 26/5005/2288/2012 за заявою ТОВ»НК Альфа-Нафта», м.Київ про банкрутство ТОВ "Катет", м.Дніпропетровськ відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.1).
При цьому ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості за договором купівлі-продажу № 3003/09-2 від 30.03.2009р., на суму 48558грн.73 коп., що підтверджується договором, накладною, актом звірки від 10.12.10р., актом прийому -передачі векселя від 13.12.2010р., актом пред»явлення векселя до платежу від 16.11.2011року, простим векселем серії АА 1718222, протестом про неоплату цього векселя, виконавчим надписом нотаріуса №6852 від 17.11.2011 року, видаткова накладна № Ф-00000005 від 31.03.2009року, акт звірки розрахунків від 10.12.10р., акт №01 приймання -передачі векселів від 13.12.2010року, акт №02 пред»явлення векселя до платежу від 16.11.2011року,постановою Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 13.01.2012 року про відкриття виконавчого провадження, постановою Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 29.02.2012 року про повернення виконавчого напису без виконання через відсутність боржника за місцезнаходженням та відсутність будь-якого майна у боржника ( а.с.8-16;19-27 т.1).
Оригінали виконавчого надпису від 17.11.2011року, простого векселю на суму 48558грн. 73 коп. , акту про протест про неоплату векселя від 17.11.2011року залучено до матеріалів справи ( а.с.73-74; т.1).
Довідкою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.02.2012року підтверджується факт відсутності боржника за місцезнаходженням ( оригінал довідки долучено до справи (а.с.17-18; т.1)).
19.04.2012 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 26/5005/2288/2012 (суддя Камша Н.М.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю»НК Альфа-Нафта», м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю»Катет», м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було визнано товариства з обмеженою відповідальністю»Катет», м.Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців,до 19.10.12р., ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю»Катет», м.Дніпропетровськ призначено ініціюючого кредитора -товариство з обмеженою відповідальністю»НК Альфа-Нафта», м.Київ. Зазначена постанова є предметом апеляційного оскарження.
Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Отже, зазначеною нормою передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":
- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;
- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України.
Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та обліку ( в ред.ЗУ від 22.12.2011року № 4223-VI).
Тобто, враховуючи вимоги ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.
Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року №755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи це -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Частинами 1,2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V (редакції з 13.04.2012р., що діяли на час прийняття оскаржуваної постанови) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.
В якості доказу відсутності боржника -юридичної особи за місцезнаходженням ініціюючий кредитор до матеріалів справи надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 10.02.2012р. (а.с.17-18; т.1).
Отже, ініціюючим кредитором належними доказами в розумінні ст..ст.32,34,36 ГПК України доведен факт відсутності боржника за місцезнаходженням, а вимоги ініціюючого кредитора мають безспірний характер та незадоволені боржником.
Доводи скаржника, про те,що оскаржуваною постановою господарського суду порушено приписи ст.78 Податкового кодексу України, позбавлено органи державної податкової служби права здійснити позапланову перевірку боржника не приймаються, оскільки в силу положень ч.5 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" органи державної податкової служби не позбавлені права в встановлений місячний термін заявити свої грошові вимоги до боржника в ліквідпроцедурі, направив заяву ліквідатору, за результатами проведеної позапланової перевірки.
Щодо розгляду апеляційної скарги ДПІ по суті, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження не може бути припинено з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України( в ред..ЗУ від 07.07.10р. №2453-VI) право на апеляційне оскарження мають особи, які хоча б не брали участі у справі, але господарський суд вирішив питання про їх права та обов»язки.
Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до приписів ст.41 Податкового кодексу органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів ( обов'язкових платежів).
Отже, в процедурі банкрутства відсутнього боржника, в порядку ст.52 ЗУ" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію останнього стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків, права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.5 ст.52 ЗУ" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, правові підстави щодо зміни чи скасування оскаржуваної постанови господарського суду -відсутні.
Керуючись ч.3-5 ст.49, ст.ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська -залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012року у справі № 26/5005/2288/2012- залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови підписаний 25.05.2012 року.
Головуючий О.М. Виноградник
Суддя О.В. Джихур
Суддя І.О.Вечірко