22.05.2012 року Справа № 5013/12/12
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Швець В.В. (доповідач),
суддів: Павловського П.П., Чус О.В.
при секретарі: Литвин А.П.
за участю прокурора: Кутузова В.О., посвідчення № 187 від 28.12.2007 р.
та представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час місце розгляду справи повідомлений належним чином,
від відповідача: не з'явився, про час місце розгляду справи повідомлений належним чином,
від третьої особи: не з'явився, про час місце розгляду справи повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 1 березня 2012 року у справі №5013/12/12
за позовом прокурора Новоукраїнського району, місто Новоукраїнка в інтересах держави в особі Новоукраїнської районної державної адміністрації, місто Новоукраїнка та Новоукраїнської міської ради, місто Новоукраїнка
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія", місто Новоукраїнка
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління Деркомзему в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, місто Новоукраїнка
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 125770,13 гривень шкоди.
Прокурор Новоукраїнського району в інтересах держави, в особі Новоукраїнської районної державної адміністрації та Новоукраїнської міської ради зобов'язати відповідача, СТОВ "Росія" повернути Новоукраїнській районній державній адміністрації самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 129,08 га, а саме землі зайняті під садом 34,58 га, орні землі 79,5 га ріллі, землі, зайняті господарськими дворами та будівлями 15 га.
Стягнути з відповідача на користь Новоукраїнської міської ради шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель в розмірі 125770,13 гривень та судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що СТОВ "Росія", порушивши вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України, статті 35 Закону України "Про охорону земель", самовільно без відповідних правовстановлюючих документів використовує землі державної власності.
Рішенням господарського суду у справі №5013/12/12, від 1 березня 2012 року (суддя Шевчук О.Б.) позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано СТОВ "Росія" повернути Новоукраїнській районній державній адміністрації самовільно зайняті земельні ділянки площею 114,08 га, землі, зайняті під садом - 34,58 га, орні землі - 79,5 га.
Стягнуто з СТОВ "Росія" на користь Новоукраїнської міської ради 111154,76 гривень шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель площею 114,08 га та судові витрати.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що відповідач не спростував факту самовільного зайняття останнім земельних ділянок загальною площею 114,08 га, в тому числі: 79,5 га ріллі та 34,58 га багаторічних насаджень.
Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що воно винесено з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні рішення порушив норми матеріального та процесуального права.
Відповідач просить спірне рішення скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог.
На апеляційну скаргу прокурор надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу Новоукраїнська міська рада просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Справу розглянути за відсутністю її представника.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши прокурора, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області скасувати, в позовних вимогах відмовити.
Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:
У судовому засіданні було встановлено, що 6 жовтня 2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Новоукраїнському районі в присутності директора СТОВ "Росія" ОСОБА_2 було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, результати якої були зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Державним інспектором державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до якого розмір заподіяної шкоди становить 125770,13 гривень.
На підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства директору СТОВ "Росія" видано припис №003 від 6 жовтня 2011 року про усунення порушень земельного законодавства у 30-ти денний термін.
За висновком прокурора Новоукраїнського району, який ґрунтується на матеріалах вищезгаданої перевірки, відповідач самовільно використовує земельні ділянки площею 129,08 га, землі, зайняті під садом 34,58 га, орні землі 79,5 га ріллі, землі, зайняті господарськими дворами та будівлями 15 га, а тому відповідно до норм чинного законодавства зобов'язаний повернути земельні ділянки Новоукраїнській райдержадміністрації, а також відшкодувати шкоду, заподіяної внаслідок самовільного зайняття цієї земельної ділянки.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені статтею 126 Земельного кодексу України.
Так, згідно з вимогами цієї статті право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою може бути посвідчене, зокрема, державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Під час розгляду справи суд виходив з того, що відповідач по справі безпідставно використовує земельні ділянки державної власності.
Судом безпідставно не звернуто уваги на обґрунтування заперечень відповідача в частині наявності державного акту на право колективної власності виданого на ім'я Колективному сільськогосподарському підприємству "Росія", що відповідає нормам вищевказаним статтям 125,126 Земельного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що КСП "Росія", було реорганізовано з правонаступництвом у СВК "Росія", яке на даний час не ліквідовано.
Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.
Жодних документів, які б скасовували дію вищезгаданого державного акту ні позивач а ні треті особи в судовому засіданні не надали.
У відповідності до статті 30 Земельного Кодексу України, при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку.
Судова колегія вважає, що претендуючи на земельні ділянки, зайняті ріллею, під садом, будівлями та господарськими дворами позивач повинен був довести, що державний акт на право колективної власності скасовано, чи він втратив свою чинність. Господарським судом не правомірно не взято цей факт до уваги.
Позивачем не було доведено на підставі чого спірні земельні ділянки перейшли до державної власності, в той час як вони знаходяться на території реорганізованого КСП "Росія", і на право колективної власності видано відповідний державний акт, а господарським судом не було враховано при задоволені позову.
Судова колегія вважає, що господарський суд невірно встановивши статус та власника спірних земельних ділянок прийняв необґрунтоване і помилкове рішення про повернення земельних ділянок Новоукраїнській РДА.
Крім того Господарський суд не визначив в чому саме полягає самовільне зайняття земельної ділянки.
При вирішенні спору в частині задоволення позову про стягнення шкоди заподіяної в наслідок самовільного зайняття земель то відповідно до пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що згідно з пунктом 3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, підставлю для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення; припис з вимогою усунення порушення земельного законодавства, акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої-ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Господарським судом не встановлено та позивачем і прокуратурою не доведено складання і оформлення компетентним державним органом акту обстеження земельних ділянок з усіма необхідними додатками, план-схеми самовільно зайнятих земельних ділянок.
З матеріалів справи не вбачається, вина відповідача.
Прийнятою постановою про адміністративне порушення, відповідача винним не визнано, справу закрито.
Вищевикладене свідчить про те, що директора СТОВ "Росія" ОСОБА_2 не визнали винним в самозайнятті земельних ділянок.
Стосовно відкриття провадження кримінальної справи то 1 листопада 2011 року було прийнято рішення про відмову в порушення кримінальної справи на підставі пункту 2 статті 6 КПК України, за відсутністю в діянні складу злочину.
Вказані належні докази самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок та завдання шкоди державі внаслідок такого зайняття в матеріалах справи відсутні.
Відтак, не можна вважати доведеною обставину самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, на яку передчасно послався прокурор в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Тому судова колегія вважає, що господарський суд помилково виніс рішення про стягнення грошових коштів на користь Новоукраїнської міськради.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що до теперішнього часу відповідач систематично платить кошти за користування земельними ділянками.
Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позовних вимогах відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України суд ,-
Апеляційну скаргу, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія", задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 1 березня 2012 року у справі №5013/12/12, скасувати.
В позовних вимогах відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий В.В. Швець
Судді П.П. Павловський
О.В. Чус