"14" травня 2012 р. справа № 5/160
За скаргою Чернівецької обласної ради на дії Першотравневого відділу Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції
у справі за позовом Чернівецької обласної ради
до товариства з обмеженою відповідальністю "Вайма-Прім" м. Чернівці
про примусове повернення раніше орендованого майна
Суддя М.І. Ніколаєв
Представники сторін:
Від позивача -Юзьків М. представник
Від відповідача -Заяц Р.М. представник, Михайлов І.С. директор.
Від органу ДВС -Новіков О.П. ст. держ. виконавець
СУТЬ СПОРУ: рішенням господарського суду Чернівецької області від 8 квітня 2010 року по справі 5/160 задоволено позов Чернівецької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайма - Прім" та зобов'язано відповідача повернути позивачу нерухоме майно (нежитлове приміщення 1 поверху корпусу 3) площею 18,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 137, звільнивши його від свого майна та майна третіх осіб протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
На виконання рішення господарським судом 20.04.2010 року видано наказ про його примусове виконання.
06.04.2012 року Чернівецька обласна рада звернулася зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Новікова О.П. від 29.03.2010 року про закриття виконавчого провадження та зобов'язати старшого державного виконавця Новікова О.П. провести виконавчі дії з виконання судового наказу від 20.04.2010 року і повернути нерухоме майно площею 18,4 кв.м., розміщене за адресою м. Чернівці вул. Головна, 137 Чернівецькій обласній раді, звільнивши його від майна ТОВ «Вайма-Прім»та майна третіх осіб, в т.ч. демонтажу металевої перегородки, підвісної пластикової стелі та підлоги з лінолеуму.
Ухвалою суду від 06.04.2012 року розгляд скарги призначено в судовому засіданні 10.04.2012 року.
Представники боржника та органу ДВС проти задоволення поданої скарги заперечують, вважаючи при цьому, що в межах виконавчого провадження виконані всі необхідні для виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 08.04.2010 року дії.
До початку судового засідання 10.04.2012 року представник скаржника подав заяву про уточнення вимог скарги, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Новікова О.П. від 29.03.2012 року про закінчення виконавчого провадження. Подана заява прийнята судом.
Ухвалою суду від 10.04.2012 року розгляд скарги відкладено на 04.05.2012 року, а ухвалою суду від 04.05.2012 року -на 14.05.2012 року.
У відзиві на скаргу від 14.05.2012 року державний виконавець проти задоволення поданої скарги заперечує, обґрунтовуючи це тим, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження цілком законна і рішення господарського суду Чернівецької області виконано в повному обсязі відповідно до його резолютивної частини, а твердження скаржника спонукають Першотравневий відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції перевищити свої службові повноваження та вийти за межі судового наказу господарського суду по справі №5/160 від 20.04.2010 року, у якому жодним чином не вказується на проведення демонтажу приміщення аптечного пункту.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої скарги виходячи з наступного.
Постановою старшого державного виконавця органу ДВС Новікова О.П. (далі - державний виконавець) від 08.07.2010 р. відкрито виконавче провадження за №20122430 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області №5/160 від 20.04.2010р.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.04.2011 р. у справі №5/160 роз'яснено рішення господарського суду Чернівецької області від 08.04.2010р. та вказано наступне, що даним рішенням зобов'язано відповідача повернути позивачу нерухоме майно (нежитлове приміщення 1 поверху корпусу 3) площею 18,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 137, яке є власністю територіальної громади сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.10.2007 року та було об'єктом оренди за договором оренди від 01.12.2000 року та додатковою угодою №9-Д від 15.05.2007 року шляхом звільнення його від свого майна та майна третіх осіб.
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.12.2011 року, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Вайма-Прім" до Чернівецької обласної ради про визнання права власності на здійсненні поліпшення -огороджувальні, конструктивні елементи аптечного пункту та визнання співвласником приміщення аптечного пункту площею 18,4 кв.м., розміщеного на першому поверсі корпусу №3 Чернівецької обласної клінічної лікарні за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 137 відмовлено.
Актом державного виконавця від 26.03.2012 року, підписаним представником позивача із зауваженнями щодо необхідності демонтування перегородки, встановлено, що відповідач спірне приміщення звільнив, ключі від якого передано представнику обласної ради.
Постановою державного виконавця від 29.03.2012 року закінчено виконавче провадження у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до част. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Спірну постанову органу ДВС винесено 29.03.2012 року, а зі скаргою позивач звернувся 06.04.2012 року, тобто в межах встановленого строку подання скарги.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (стаття 17 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно частини 8 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Розгляд господарськими судами скарг у порядку ст. 121-2 ГПК України є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.
За таких обставин справи у задоволенні скарги позивача на бездіяльність державного виконавця Першотравневого відділу Державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ слід відмовити, оскільки згідно рішення суду від 8 квітня 2010 року та ухвали від 26.04.2011 року відповідача зобов'язано повернути позивачу спірне нерухоме майно (нежитлове приміщення 1 поверху корпусу 3), яке є власністю територіальної громади сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.10.2007 року та було об'єктом оренди за договором оренди від 01.12.2000 року та додатковою угодою №9-Д від 15.05.2007 року шляхом звільнення його від свого майна та майна третіх осіб.
Отже, судом визначено конкретний спосіб виконання рішення суду -повернення спірного майна шляхом звільнення від свого майна та майна інших осіб. При цьому вказівок щодо демонтажу (зняття, знімання) металевої перегородки, стелі та підлоги рішення суду та виданий на його підставі виконавчий документ не передбачають, що унеможливлює здійснення державним виконавцем даних виконавчих дій.
В даній площині суд також враховує, що рішенням суду від 08.04.2010 року відповідача зобов'язано повернути спірне майно, що було об'єктом оренди за договором оренди від 01.12.2000 року і додаткової угоди №9-Д від 15.05.2007 року, відтак є самостійним предметом цивільно-правових відносин. У свою чергу, відповідно до додаткової угоди №9-Д від 15.05.2007 року відповідачу передано в оренду саме те нерухоме майно (нежитлове приміщення 1 поверху корпусу 3), що в межах виконавчого провадження й було звільнено відповідачем та ключі від якого передано представнику обласної ради.
При цьому суд також виходить з того, що в разі демонтажу металевої перегородки спірне нежитлове приміщення як самостійний предмет цивільних правовідносин фактично перестане існувати, адже його частина увійде до загальної площі вестибюлю першого поверху корпусу №3 обласної лікарні, що підтверджується листом Чернівецького КОБТІ від 19.04.2012 року №1172.
В частині посилання скаржника на необхідність демонтажу стелі та підлоги суд зауважує, що скаржник як доказів повідомлення державного виконавця про необхідність демонтажу підвісної пластикової стелі та підлоги з лінолеуму, так і доказів того, що дане майно є власністю відповідача, не надав, при цьому в зауваженнях до акту державного виконавця від 26.03.2012 року про це також не вказав.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що державний виконавець вчинив всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" дії для виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 08.04.2010 року, відтак у задоволенні поданої скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні скарги на постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції відмовити.
Суддя М.І. Ніколаєв