Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" травня 2012 р. Справа № 4/581-5023/979/12
вх. №
Суддя господарського суду Добреля Н.С.
при секретарі судового засідання Шевченко А.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Кондратюк К.А., посвідчення №242 від 15.11.11р.;
позивача - (РВ ФДМУ) - ОСОБА_1, довіреність №17 від 22.03.12р.;
позивача (ДП НДІ "Квант") - не з'явився;
відповідача - ОСОБА_2, довіреність №156-08/-272 від 02.03.12р.;
розглянувши справу за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України м. Києва, Державного підприємства НДІ "Квант" м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк", м. Харків
про стягнення 690 714,41 грн.
Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави, в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по м. Києву, Державного підприємства НДІ "Квант" звернувся до господарcького суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" в особі філії "Київська дирекція Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" заборгованість по орендній платі в розмірі 283240,67 грн. Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору оренди №9/41, який було укладено 15.10.96р.
Ухвалою суду від 20.11.11р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
19.01.2012 року прокурор надав уточнення (збільшення) позовних вимог, в яких просить стягнути з відповідача 690 714,41 грн., з яких: 578380,05 грн. основного боргу перед державним підприємством (несплачені місячні орендні платежі за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року);89499,73грн. основного боргу перед бюджетом (несплачені місячні орендні платежі за жовтень, листопад, грудень та частково вересень 2011 року) та 177,69 грн. інфляційних збитків; 20827,85 грн. пені за прострочення сплати на користь державного підприємства місячних орендних платежів за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року; 1829,09 гри. пені за прострочення сплати до бюджету місячних орендних платежів за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року.
16.02.12р. представником прокуратури було надано до суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осію - підприємців відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є: 61033, м. Харків, вул. Клочківська, 3.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.12р. справу №4/581 було направлено до господарського суду Харківської області за підсудністю.
23.02.12р. до господарського суду Харківської області надійшла справа №4/581 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави, в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по м. Києву, Державного підприємства НДІ "Квант" м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" в особі філії "Київська дирекція Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк", м. Київ стягнення заборгованості в сумі 283240,67 грн. за підсудністю.
На підставі витягу автоматизованої системи документообігу суду від 23.02.12р. справу призначено для розгляду судді Добрелі Н.С.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2012 року було прийнято справу до розгляду.
22.03.12р. представник позивача (Державного підприємства НДІ "Квант") надав клопотання про зупинення провадження по справі, у зв'язку з находженням відповідача в процедурі ліквідації.
26.03.12р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому вказує, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 72 від 29.02.2012р. «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" з 02.03.2012 року Національним банком України відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ «ІНПРОМБАНК». 06.03.2012 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 43 опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури ПАТ «ІНПРОМБАНК». У вищезазначеному оголошенні вказано, що «Відповідно до статті 93 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури». Отже, кінцевий термін пред'явлення вимог кредиторів становить 06.04.2012 року. Таким чином, відповідач вказує, що позивач відповідно до норм чинного законодавства України, повинен пред'явити вимогу до ліквідатора банку у встановлений термін. Вимога до банку була заявлена позивачем 16.03.2012 року, тобто в межах встановленого чинним законодавством терміну. Відповідно до зазначеної вимоги, ліквідатором після її розгляду може буде прийнято рішення: або про включення (часткове включення) її до відповідної черги вимог кредиторів, або про відмову у включенні до реєстру вимог кредиторів, та повідомлено про прийняте рішення позивача, і лише у разі незгоди з прийнятим рішенням ліквідатора, відповідач вважає, що у позивача виникає право на пред'явлення позовних вимог до відповідача. У зв'язку з чим, відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду.
27.03.12р. представник позивача (Державне підприємство НДІ "Квант") надав клопотання про зупинення провадження по справі, у зв'язку з находженням відповідача в процедурі ліквідації.
02.04.12р. представник прокуратури надав нормативно - правове обґрунтування позову в якому підтримує вимоги заявлені в позовній заяві та заяві про уточнення та збільшення позовних вимог.
17.04.12р. представник прокуратури надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, за межі встановлені ст. 69 ГПК України.
Ухвалою суду від 17.04.12р. клопотання представника прокуратури про продовження строку розгляду справи на 15 днів, за межі встановлені ст. 69 ГПК України - задоволено. Строк розгляду спору продовжено по 08.05.12р.
Ухвалою суду від 17.04.12р. в задоволенні клопотання позивача (Державного підприємства НДІ "Квант") про зупинення провадження по справі до закінчення розгляду вимог ліквідатора та включення їх до переліку вимог відмовлено.
23.04.12р. представник прокуратури надав додаткові пояснення щодо розрахунків заборгованості, в яких вказав, що розмір позовних вимог про стягнення заборгованості за договором оренди державного майна визначений у заяві про уточнення та збільшення позовних вимог від 16.01.12 № 05/2-4166-11 та ґрунтується на розрахунках заборгованості, які зроблені ДП НДІ «Квант» та РФ ФДМУ по м. Києву та додані в додаток до заяви. На підставі викладеного, позовні вимоги складають 690 714,41 грн., з яких: 578380,05 грн. основного боргу перед державним підприємством (несплачені місячні орендні платежі за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року); 89499,73 грн. основного боргу перед бюджетом (несплачені місячні орендні платежі за жовтень, листопад, грудень та частково вересень 2011 року) та 177,69 грн. інфляційних збитків; 20827,85 грн. пені за прострочення сплати на користь державного підприємства місячних орендних платежів за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року; 1829,09 гри. пені за прострочення сплати до бюджету місячних орендних платежів за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року.
26.04.12р. представник відповідача факсом направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника позивача.
Ухвалою суду від 26.04.12р. задоволено клопотання представника позивача про проведення розгляду справи без участі представника позивача.
07.05.12р. представник відповідача надав письмові пояснення щодо розрахунків заборгованості, в яких підтверджує наявну заборгованість перед ДП "НДІ "Квант" по орендним платежам за червень - грудень 2011р. у сумі 578380,05 грн. та підтверджує заборгованість перед бюджетом по орендним платежам за жовтень - грудень 2011р. та частково за вересень 2011р. у сумі 89499,73 грн. Разом з тим, відповідач заперечує щодо позовних вимог по сплаті пені на користь ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» за період червень - серпень 2011 року та на користь бюджету за період липень - серпень 2011 року, оскільки Постановою Правління Національного банку України № 173 від 01.06.2011 року «Про призначення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товариству "Інноваційно-промисловий банк" (м. Харків) на період з 02.06.2011 року по 01.09.2011 року був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Представник прокуратури в судовому засіданні 07.05.12р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник позивача (РВ ФДМУ) підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник позивача (ДП НДІ "Квант") в судове засідання 07.05.12р. не з'явився, витребувані судом документи не надав.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.05.12р. частково визнав позовні вимоги, а саме в частині стягнення заборгованість по орендним платежам перед ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» за червень - грудень 2011р. у сумі 578380,05 грн. та заборгованість перед бюджетом по орендним платежам за жовтень - грудень 2011р. та частково за вересень 2011р. у сумі 89499,73 грн., заперечує щодо позовних вимог по сплаті пені на користь ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» за період червень - серпень 2011 року та на користь бюджету за період липень - серпень 2011 року.
Суд, розглянувши заяву прокурора про збільшення позовних вимог зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи те, що заява прокурора подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, суд приймає її та подальший розгляд справи ведеться з її урахуванням.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників прокуратури та сторін, судом встановлено наступне.
15.10.1996 року між державним підприємством «Науково-дослідний Інститут «Квант» та Приватним малим підприємством «Юджин» укладено договір оренди нежилих приміщень № 9/41, який погоджено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву.
Відповідно до п. 1.1, 9.1 договору орендодавець передав, а ПМП «Юджин» як орендар прийняв в користування нежитлові приміщення загальною площею 432 кв. м. та вартістю 560027 грн. розташовані за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2.1. строком на 15 років, тобто до 31.12.11р.
Факт передачі орендованого приміщення орендодавцю підтверджується актом прийому - передачі, який підписано сторонами 01.02.97р.
На підставі додаткової угоди від 24.11.98р. до вказаного договору оренди внесено зміни, якими зменшено площу орендованих приміщень до 398 кв. м. та зменшено вартість майна до 515927,40 грн.
Згідно з додатковою угодою від 30.08.2000р. до договору № 9/4.1. від 15.10.96р. орендна плата за орендоване приміщення встановлена в розмірі 15% від їх експертної вартості. При цьому 70% орендної плати, перераховуються на рахунок орендодавця, а 30% - до державного бюджету.
На підставі договору від 12.11.01р про відступлення прав та обов'язків ПМП «Юджін» за згодою ДП «НДІ «Квант» передало акціонерному банку «Андріївський» права та обов'язки орендаря за договором оренди нежитлових приміщень № 9/41 від 15.10.96р.
З 05.08.02р АБ «Андріївський» змінив своє найменування на закрите акціонерне товариство «Інноваційно - промисловий банк», який став правонаступником АБ «Андріївський» за угодою від 12.11.01р. про відступлення прав та обов'язків за договором оренди нежитлових приміщень від 15.10.96р. № 9/41.
Відповідно до додаткової угоди про внесення змін до договору оренди нежтлових приміщень № 9/41 від 15.10.96р., укладеної 02.04.07р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ № 786 від 04.10.95р. і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - січень 2007 року 42911,04 грн. Перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітнім з урахуванням: щомісячного індексу інфляції. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Пунктом 4.6. договору оренди орендатор зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за приміщення та експлуатаційні витрати.
Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з орендаря з нарахуванням пені у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше 50 відсотків від суми заборгованості.
Починаючи з липня 2011р. відповідач не виконує умови договору оренди, що на думку прокурора та позивачів є порушенням їх законних прав та інтересів і стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.
Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 668057,47 грн. заборгованості, з яких 578380,05 грн. - на користь ДП "НДІ "Квант", 89677,43 грн. - на користь державного бюджету та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором оренди №9/41 від 15.10.96 р. у сумі 578380,05 грн. та у сумі 89499,73 грн. та відповідач визнав суму боргу по орендним платежам, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача орендної плати за червень - грудень 2011р. у сумі 578380,05 грн. на користь ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» та заборгованість по орендній платі за жовтень - грудень 2011р. та частково за вересень 2011р. у сумі 89499,73 грн. на користь бюджету, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У відповідності до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з орендаря з нарахуванням пені у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше 50 відсотків від суми заборгованості.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Як вбачається з матеріалів справи Постановою Правління Національного банку України № 173 від 01.06.2011 року "Про призначення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товариству "Інноваційно-промисловий банк" (м. Харків) на період з 02.06.2011 року по 01.09.2011 року був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Частиною 2 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Таким чином, прокурором неправомірно нараховано відповідачу пеню за період червень - серпень 2011 року та на користь бюджету за період липень - серпень 2011 року.
Враховуючи викладене а також приймаючи до уваги те, що Постановою Правління Національного банку України № 173 від 01.06.2011 року "Про призначення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товариству "Інноваційно-промисловий банк" (м. Харків) на період з 02.06.2011 року по 01.09.2011 року був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині нарахування відповідачу пені за період червень - серпень 2011 року на користь ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» та на користь бюджету за період липень - серпень 2011 року.
Щодо пені нарахованої відповідачу за період з вересня по листопад, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи судом неодноразово було зобов'язано прокурора та позивача надати до суду докладний і обґрунтований розрахунок ціни позову (орендної плати та пені ) із зазначенням усіх періодів нарахування, усіх нарахованих сум, усіх сплачених сум, сальдо за кожним періодом, підсумкового сальдо), а саме ухвалами суду від 27.02.12р., 12.03.12р., 26.03.12р., 03.04.12р.17.04.12р. та 26.04.12р., однак зазначені вимоги суду виконані не були.
Відповідно до п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» на питання «Чи повинен господарський суд здійснювати перерахунок суми нарахованих позивачем санкцій, якщо такий розрахунок позивачем здійснено невірно? Чи може господарський суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, якщо розрахунок таких сум позивачем взагалі не здійснено?», зазначив наступне: господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог. Що ж до відсутності розрахунку суми штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції тощо, то з цього приводу слід зазначити таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 54 ГПК позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Якщо у позовній заяві йдеться лише про стягнення зазначених спірних сум (тобто їх стягнення є не додатковою, а єдиною позовною вимогою), і обґрунтований розрахунок стягуваної суми відсутній, така заява підлягає поверненню господарським судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 63 ГПК. В інших випадках, коли вимога про стягнення сум штрафних санкцій, річних тощо є додатковою до основної (наприклад, про стягнення заборгованості) і розрахунок зазначених сум відсутній, суд, прийнявши позовну заяву, в порядку підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК зобов'язує позивача надати такий розрахунок, за необхідності - з матеріалами, які його обґрунтовують, а в разі їх неподання - з урахуванням обставин конкретної справи застосовує зазначений припис пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором та позивачем недоведені позовні вимоги в частині стягнення пені з відповідача за період з вересня по листопад, тому суд приходить до висновку щодо відмови в цій частині в задоволені позову.
Щодо вимоги прокурора про стягнення 177,69 грн. інфляційних витрат то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи прокурором в обґрунтування заявленої суму інфляційних витрат у розмірі 177,96 грн. не надано розрахунку. Ненадання прокурором обґрунтованого розрахунку інфляційних витрат в сумі 177,69 грн. унеможливлює судом перевірити правильність нарахувань.
Приймаючи до уваги п.4.8 Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якій зазначено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
4.9 При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГГЖ) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
-витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
-позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГГЖ) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГГЖ.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Позов може бути залишений без розгляду й частково, а саме в частині однієї із заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд залишає справу без розгляду в разі, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що прокурор та позивач не надали без поважних причин обгрунтованого розрахунку інфляційних витрат, суд приходить до висновку щодо залишення без розгляду в частині стягнення з відповідача 177,69 грн. інфляційних витрат на підставі ч.5 ст. 81 ГПК України.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ч. 1 ст. 2 , ч. 2 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 526, 612, 623-625, 631 п.4, 629, 759, 762, 782, 797 Цивільного кодексу України; ст.ст. 175, 179, 180, 188, 189, 190, 193, 197, 198, 199, 203, 216 - 218, 222, 224, 226, 229, 230 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47, 49, ч.5 ст. 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, код 20021814) на користь Державного підприємства НДІ "Квант" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, код 14308138, р/р 2600620002239 в Київській міськфілії АКБ " Укрсоцбанк", МФО 322012) 578380,05 грн. - заборгованість по орендним платежам.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, код 20021814) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-Г, код 19030825) 89499,73 грн. - заборгованість по орендним платежам.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, код 20021814) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова у Харківській області, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) - 13357,59 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення пені за період червень - листопад 2011 року в сумі 20827,85 грн. ( на користь Державного підприємства НДІ "Квант") та пені за період липень - листопад 2011 року в сумі 1829,09 грн. (на користь бюджету ) - відмовити.
В частині стягнення інфляційних витрат в сумі 177,69 грн. залишити без розгляду.
Повний текст рішення складено 14.05.12р.
Суддя Добреля Н.С.