24.05.12 Справа № 5021/386/12.
За позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми
до відповідача Косівщинської сільської ради, с. Косівщина, Сумський район, Сумська область
про стягнення 3 070 грн. 37 коп. Суддя Лугова Н.П.
Представники:
від позивача ОСОБА_2, довіреність № 10-19/17-Д/191 від 01.07.2011р.
від відповідача Проскочило А.Г. - сільський голова
У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Кириченко - Шелест А.Г.
Суть спору: позивач просить суд відповідно до умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 139с від 09.07.2003року стягнути з відповідача 3 070 грн. 37 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин, а також судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач подав заперечення на позов в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в зв'язку з їх необґрунтованістю.
Позивач подав додаткові докази в обгрунтування позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
09.07.2003року між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 139с, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а останній - оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.
Згідно з розділом 2 договору, під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язані керуватися чинним законодавством, зокрема Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до п. 1.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Згідно з пунктом 2.2.3 договору, відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4 до договору.
Відповідно до п. 1 додатку № 4 до договору, розрахунковим вважається період з 07 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електричної енергії.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Пунктом 4.2.2. договору також передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.
Відповідно до п. 5.2. договору, укладеного між сторонами, договірна величина споживання електричної енергії коригується постачальником протягом поточного розрахункового періоду при письмовому зверненні споживача, в разі відсутності, на момент звернення боргу за минулий розрахунковий період, здійсненні сплати поточних планових платежів згідно з п. 2 додатку № 4 до цього договору, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості.
Як зазначає позивач, на січень 2012 року сторони погодили договірні величини споживання у кількості 10,4 тис. кВт/год. Фактично відповідач спожив електроенергії у січні 2012 року 17,76 тис. кВт/год., що підтверджується актом про обсяги переданої (спожитої) споживачем електроенергії протягом розрахункового періоду, рахунками про оплату двократного перевищення договірної величини споживання електроенергії та активної електроенергії. Коригування договірної величини споживання не було здійснено позивачем через несплату поточних планових платежів згідно з додатком № 4 до договору. На підставі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», відповідач повинен сплачувати енергопостачальному підприємству електричну енергію, використану понад встановлені ліміти за розрахунковий період у двократному розмірі. Таким чином, відповідачу був виставлений рахунок № 11/2444 від 13.01.2012року щодо оплати перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 3070 грн. 37 коп. (а.с. 22)
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення умов укладеного між сторонами договору не сплачено двократну вартість різниці між спожитою величиною електричної енергії та договірною величиною електричної енергії у сумі 3070 грн. 37 коп. за розрахунковий період з грудня 2011року по січень 2012року.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.
В обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач посилається на те, що згідно з додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії № 139с від 09.07.2003року у якому визначено обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу на 2011 рік, на грудень 2011 р. було погоджено постачання електроенергії в розмірі 17 тис. кВт/год, а тому заявлений у позові до стягнення борг у вигляді двократної вартості різниці між спожитою величиною електричної енергії у сумі 3 070 грн. 37 коп. за розрахунковий період - грудень 2011р. не існує, що підтверджується рахунком № 11/141 від 06.01.2012року. Крім того, позивачем порушено вимоги абзацу 5 пункту 4 додатку № 4 до договору № 139с від 09.07.2003р., яким визначено, що у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над фактично оплаченим за цей розрахунковий період обсягом, позивач складає акт про перевищення граничної величини обсягу споживання електричної енергії, а саме - відповідний акт не складено.
При цьому, господарський суд вважає необґрунтованими та такими, що не можуть бути прийняті судом до уваги заперечення відповідача з огляду на наступне.
Згідно з умовами додаткової угоди № 139с/8 від 04.01.2011року до договору № 139 с від 09.07.2003року сторонами було виключено з додатку № 4 до договору абзац 5 пункту 4, згідно з яким у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над фактично оплаченим за цей розрахунковий період обсягом, позивач складає акт про перевищення граничної величини обсягу споживання електричної енергії. (а.с. 49)
Відповідно до умов додатку №4 «Порядок розрахунків» до договору № 139с обсяг спожитої електроенергії визначається за розрахунковий період, який рахується з 7 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Рахунки на оплату перевищення граничної величини споживання електроенергії виписуються позивачем окремо та надаються відповідачу. Вказані рахунки мають бути оплачені відповідачем протягом 5 днів з дня отримання. (п. 6 додатку № 4 до договору).
Згідно з п. 3 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії, сума коштів, які має сплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається за обсягом переданої (спожитої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку.
Таким чином, сума що належить сплатити споживачу за розрахунковий період визначається постачальником відповідно до наданого споживачем акту про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії за розрахунковий період. Розрахунковим періодом за який стягується сума двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини є період з 06 грудня 2011 року по 06 січня 2012 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виписав відповідачу рахунок на оплату активної електроенергії в січні 2012 року, відповідно до обсягів спожитої електроенергії в розрахунковому періоді в розмірі 17,763 тис. кВт/год. Вказаний рахунок відповідач оплатив 23 січня 2012 року, де в призначенні платежу зазначено, що це оплата за електроенергію за період з 07.12.2011року по 06.01.2012року згідно з рахунком №11/141 від 06.01.2012року. (а.с. 45-48)
Відповідно до п. 6.14 Правил користування електричною енергією, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Як зазначає позивач, твердження відповідача, що він при наданні звіту за розрахунковий період з грудня 2011 року по січень 2012 року, буде проводити оплату за електроенергію, яка спожита ним у грудні не відповідає дійсності. Так, сума оплати спожитої електроенергії споживачем відповідно до договору № 139с у грудні 2011 року визначалася постачальником згідно з поданим споживачем актом про обсяги спожитої електроенергії у розрахункову періоді 07 листопада 2011 року по 06 грудня 2011 року та становило обсяг 16,325 тис. кВт/год. Рахунок № 11/166 від 06.12.2011року на оплату спожитої в цьому розрахункову періоді електроенергії був наданий позивачем відповідачу і останній оплатив цей рахунок 09 грудня 2011 року.(а.с. 41-44).
Таким чином, господарський суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу двократну вартість різниці фактично спожитої електричної енергії і договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 3070 грн. 37 коп. за розрахунковий період з грудня 2011 по січень 2012 року.
На підставі викладеного, враховуючи також те, що відповідач доказів сплати боргу в сумі 3070 грн. 37 коп. не подав, як і обгрунтованих заперечень проти позовних вимог, судом визнаються правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3070 грн. 37 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої електричної енергії і договірної величини споживання електричної енергії за період з грудня 2011 року по січень 2012 року.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1609 грн. 50 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Косівщинської сільської ради (вул. Шкільна. 17, с. Косівщина, Сумський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04391405) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. Прокоф'єва, 9, м. Суми, код ЄДРПОУ 24000329) 3 070 грн. 37 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої електричної енергії і договірної величини споживання електричної енергії, 1609 грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене 29.05.2012року
СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА