24.05.12 Справа № 10/143-10нр.
За позовом: Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Конотопської міської ради
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Держкомзему в м. Конотоп Сумської області
про стягнення 67376,86 грн.
СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Самусь А.І.
від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_3
3-я особа : не з'явився
Прокурор : Любимов А.В.
За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.
Суть спору: прокурор просить суд стягнути з відповідача 67376,86 грн. збитків заподіяних внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки, площею 0,8270 га за адресою: АДРЕСА_1 без оформлення договору оренди. У судовому засіданні 11.11.2010р. прокурор подав уточнення до позовної заяви, в якому зазначає, що в ході перевірки щодо додержання відповідачем вимог земельного законодавства Конотопським міським відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» проведено кадастрову зйомку земельної ділянки, за результатами якої встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,8114 га, у зв'язку з чим було зроблено перерахунок розміру збитків, який становить 66105,90 грн.
Позивач у судовому засіданні 28.03.2011 року подав уточнення до позовних вимог (зменшивши їх), в якому зазначає, що відповідно до висновку судово будівельно-технічної експертизи № 02/11 від 23.02.2011 року відповідач використовує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площа якої становить 0,7149 га, тому комісією Конотопської міської ради встановлено розмір збитків, заподіяний відповідачем внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки площею 0,7149 га, який становить 58243,94 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 28.03.2011р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р. по справі № 10/143-10 задоволено позов Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Конотопської міської ради до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Конотопської міської ради 58243,94 грн. збитків, заподіяних внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки.
Не погоджуючись з рішенням та постановою , фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи скаргу порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2011р. касаційну скаргу задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р. та рішення господарського суду Сумської області від 28.03.2011р. у справі № 10/143-10 скасовано, а справу направлено до господарського суду Сумської області на новий розгляд.
Згідно ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції , є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Ухвалою господарського суду по зазначеній справі від 23.11.2011р. призначено розгляд справи в судовому засіданні на 05.12.2011р. та зобов'язано сторони надати письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2011р.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.12.2011р. ( судді Коваленко О.В., Соп'яненко О.Ю., Лущик М.С.) провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою , прокурор звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 13.12.2011р. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 58243,94 грн. збитків, заподіяних внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки, посилаючись на те. що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 та будівлі і споруди, що знаходяться на ній. Використовується ОСОБА_1 як суб'єктом підприємницької діяльності з метою отримання прибутку, у зв'язку з чим збитки заподіяні позивачу суб'єктом господарювання в ході здійснення підприємницької діяльності , а не фізичною особою.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2012р. ухвалу господарського суду сумської області від 13.12.2011р. у справі № 10/143-10 скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Сумської області.
Відповідно до Протоколу розподілу справи між суддями від 28.02.2012р. справу № 10/143-10 було призначено судді Моїсеєнко В.М.
Ухвалою господарського суду від 29.02.2012р. призначено розгляд справи на 15.03.2012р. на 10 год.40 хв. та зобов'язано сторони подати письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2012р. по даній справі.
Прокурор подав письмові пояснення по справі від 13.03.2012р. № 113-1804 вих12, згідно яких зазначає, що всупереч вимогам земельного , цивільного , господарського законодавства та положенням рішення сесії міської ради, відповідач продовжує використовувати земельну ділянку для здійснення комерційної діяльності, зокрема, для обслуговування придбаних у власність будівель та споруд, тому просить суд стягнути з відповідача 58 243,94 грн.
14.03.2012р. до господарського суду Сумської області від позивача надійшли пояснення по справі з обґрунтуванням його позиції, згідно яких позивач просить суд задовільнити позов в повному обсязі.
Третя особа , в наданих суду поясненнях від 13.03.2012р. № 436/01-16 зазначає, що дійсно ОСОБА_1 придбав об'єкт нерухомості у 2002 р. як фізична особа, але весь час використовував її у комерційних цілях. На момент подачі заяви у 2009р. до Конотопської міської ради про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду , ОСОБА_1 звертався не як фізична особа, а як фізична особа-підприємець, про що свідчить долучене до документів свідоцтво про державну реєстрацію від 02.11.1998р. При кожному обстеженні земельної ділянки, які проводилися у присутності ФОП ОСОБА_1 фіксувалося, що на земельній ділянці ФЛП ОСОБА_1 здійснюється господарська діяльність, проводиться торгівля будівельними матеріалами, тобто, як зазначає третя особа , використання земельної ділянки здійснюється в комерційних цілях, з метою отримання прибутку , згідно розрахунку , від несплати коштів орендної плати за використання відповідачем земельної ділянки площею 0,7149 га по АДРЕСА_1 за період з 01.07.2009р. по 01.09.2010р. бюджет втратив кошти в сумі 58243,94 грн. , тому третя особа також просить суд задовільнити позов в повному обсязі.
Відповідач подав відзив на позов від 10.03.2012р. , в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 Сумської області використовується ним правомірно, без порушень вимог законодавства.
Позивач подав пояснення від 06.04.2012р. на відзив відповідача, в яких зазначив, що заперечення відповідача проти позову є необґрунтованими та безпідставними.
Третя особа подала пояснення по справі, в яких просить задовільнити позовні вимоги.
Прокурор подав обґрунтування від 06.04.2012р. своєї позиції по справі, в яких підтримує позовні вимоги.
Відповідач подав заяву від 10.04.2012р., в якій просить суд приєднати до матеріалів справи додаткові документи. Подані відповідачем документи оглянуті в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.
21.05.2012р. до господарського суду відповідач подав доповнення до відзиву, згідно яких , посилаючись на п.6 Указу Президента України « Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727/98 зазначає, що він являється законним землекористувачем і закон не зобов'язує його укладати договір оренди земельної ділянки, яка перейшла до нього при купівлі нежитлового приміщення, крім того він являється платником єдиного податку, тому не є платником плати (податку) за землю.
В судовому засіданні 23.04.2012р. оголошувалася перерва до 10 год.30 хв. 14.05.2012р. та до 11 год.00хв. 24.05.2012р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:
Ст. 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
В обґрунтування заявленого позову прокурор, позивач посилаються на те, що 21 червня 2002 року на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення позивач придбав у акціонерного товариства «Суми-Лада» виробничий корпус, за адресою: АДРЕСА_1. На дату придбання приміщення, площа земельної ділянки на якій вона розміщена, та ділянки, яка необхідна для обслуговування, складала 0,715 га.
Згідно ст. 116 Земельного кодексу України підставою набуття права на землю є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.
Рішенням сорокової сесії п'ятого скликання Конотопської міської ради від 24.06.2009 «Про надання дозволів на розроблення землевпорядної документації» ПП ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 для комерційного використання (обслуговування власних об'єктів нерухомості).
У серпні 2009 року позивач направив відповідачу проект договору оренди землі від 21.06.2009 року площею 0,827 га.
Не погоджуючись із запропонованою редакцією договору оренди відповідач повернув позивачу договір на доопрацювання без підписання.
01.04.2010 року на виконання листа Конотопської міжрайонної прокуратури старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Конотопському районі Карацюбою Н.А. 01.04.2010 проведено перевірку додержання приватним підприємцем ОСОБА_1 вимог земельного законодавства. В ході перевірки встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,827 га, яка належить до земель житлової та громадської забудови м. Конотопа, без договору оренди земельної ділянки, що є порушенням вимог ст.сг.125, 126 Земельного кодексу України. На усунення виявленого порушення ПП ОСОБА_1 01.04.2010 внесено припис № 37 з вимогою оформити документи, що посвідчують право власності чи право користування даною земельною ділянкою.
В ході перевірки виконання припису 10.04.2010 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Конотопському районі встановлено, що його вимоги не виконані.
У зв'язку з цим, 10.04.2010 стосовно ПП ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та він притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.1885 КУпАП. а також внесено повторний припис.
В ході перевірки виконання повторного припису 10.05.2010 встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 не виконав його вимоги та продовжував використовувати земельну ділянку житлової та громадської забудови м. Конотопа без оформлення договору оренди.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом обстеження земельної ділянки та визначення втрат плати за землю від 03.09.2010 року.
Відповідно до висновку судово будівельно-технічної експертизи № 02/11 від 23.02.2011 року приватний підприємець ОСОБА_1 використовує земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, площа якої становить 0,7149га.
Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги , оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач - ОСОБА_1 . придбав об'єкт нерухомості у 2002 р. як фізична особа, але весь час використовував її у комерційних цілях. На момент подачі заяви у 2009р. до Конотопської міської ради про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду , ОСОБА_1 звертався не як фізична особа, а як фізична особа-підприємець, про що свідчить долучене ним свідоцтво про державну реєстрацію від 02.11.1998р. При кожному комісійному обстеженні земельної ділянки, які проводилися у присутності ФОП ОСОБА_1 фіксувалося, що на земельній ділянці ФОП ОСОБА_1 здійснюється господарська діяльність, проводиться торгівля будівельними матеріалами, тобто, використання земельної ділянки здійснюється в комерційних цілях, з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Отже, збитки, які були заподіяні позивачу виникли при здійсненні підприємницької діяльності суб'єктом господарювання ОСОБА_1 а не фізичною особою.
Комісією Конотопської міської ради встановлено розмір збитків, заподіяний приватним підприємцем ОСОБА_1 внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки площею 0,7149 га.
Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.
Ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Отже, протиправними діями відповідача, які полягають у незаконному, самовільному використанні земельної ділянки, порушено право власності територіальної громади міста, яка згідно здійсненого позивачем розрахунку до Постанови кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» зазнала збитків в сумі 58243,94 грн.
Оскільки відповідач не подав ні доказів погашення заподіяної шкоди в розмірі 58243,94 грн. , ні обгрунтованих заперечень вимогам прокурора, позивача, тому вимоги прокурора, позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( 41600, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Конотопської міської ради ((рахунок № 31418544700008, МФО837013, банк: ГУДКУ у Сумській області, код отримувача 23635072, код платежу 24060300) 58243,94 грн. збитків, заподіяних внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки.).
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( 41600, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету м. Суми (р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37970593, банк одержувача - УДКС у м. Суми, 22030001, МФО 837013) 1609,50 грн. судового збору.
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення. Повний текст рішення підписаний 28.05.2012р.