79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.05.12 Справа№ 5015/1592/12
За позовом Публічного акціонерного товариства „Іскра", м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АсМАП Логістика", м.Львів
про стягнення 37788грн. 18коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від позивача: Луцюк Н.Д.
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Публічним акціонерним товариством „Іскра" до Товариства з обмеженою відповідальністю „АсМАП Логістика" про стягнення 34813грн. 31коп. основного боргу, 696грн. 27коп. інфляційних втрат, 918грн. 50коп. 3% річних та 1360грн. 10коп. пені.
Ухвалою суду від 23.04.20412р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 15.05.2012р. Ухвалою суду від 15.05.2012р. розгляд справи відкладено на 29.05.2012р., з підстав вказаних в даній ухвалі.
Представник позивача подав заяву про припинення позовних вимог вх. №11858/12 від 29.05.2012р., в якій просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 22 000грн. 00коп., оскільки відповідачем було частково оплачено борг, в підтвердження чого надав банківські виписки про надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача від 03.08.2011р. на суму 10 000грн. 00коп. та від 03.04.2012р. на суму 12 000грн. 00коп.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення 12813грн. 31коп. основного боргу.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 23.04.2012р. та 15.05.2012р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №81110 0013644 7 від 03.05.2012р. -вручено 08.05.2012р. Про відкладення розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №81110 001378 8 від 21.05.2012р. -вручено 23.05.2012р.
Станом на 29.05.2012р. відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АсМАП Логістика" (замовник-експедитор) та Публічним акціонерним товариством „Іскра" (виконавець) було укладено транспортне замовлення (заявку-договір) №ТІ-0000327 на перевезення вантажу автомобільним транспортом. Відповідно до якого 11.03.2011р. - 21.03.2011р., автомобілем ПАТ «Іскра»було здійснено перевезення вантажу для ТзОВ "АсМАП Логістика" по маршруту Італія (Gavardo)-Україна (Дніпропетровськ) державний номер автомобіля НОМЕР_1 \\ НОМЕР_2, водій -ОСОБА_3. Відповідно до заявки-договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом вартість перевезення вантажу становить 3 100 євро, що становить за розрахунками позивача 34 813,31 грн. Відповідно до виставленого ПАТ „Іскра" рахунку-фактури № ТІ-0000327 від 21.03.2011р. вартість наданих послуг становить 34 813,31 грн. з ПДВ. Виконання даної заявки-договору підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 032182 від 11.03.2011р. Як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) місцем розвантаження є адреса, яка також вказана у заявці-договорі, а саме: 49600, Україна, м.Дніпропетровськ, вул.Столетова, 21. Згідно заявки-договору експедитор перераховує на рахунок виконавця вартість транспортних послуг по курсу міжбанку на день оплати через 14 днів по отриманню оригіналів. Відповідно документи ТзОВ "АсМАП Логістика" були надіслані 16.04.2011р., отже дата виникнення заборгованості, з врахуванням часу доставки поштової кореспонденції -01.05.2011р.
Зі сторони відповідача зауважень щодо виконання позивачем перевезення висловлено не було.
Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати по розрахунку за надані транспортні послуги.
03.02.2012р. Публічне акціонерне товариство „Іскра" звернулось з претензією вих. №86/12ю до ТзОВ "АсМАП Логістика", яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за надані транспортні послуги, по заявці-договору, станом на день подання позову 20.04.2012р. становив 34813грн. 31коп.
Позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 918грн. 50коп. та збитки від інфляції в сумі 696грн. 27коп.
Крім того, позивач, на підстав п.6 ст.231 ГК України нарахував відповідачу 1360грн. 10коп. штрафних санкцій (пеню).
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Майново-господарські відносини автотранспортного підприємства і замовників автотранспорту регулюються главами 64, 65 ЦК України з врахуванням особливостей встановлених главою 32 ГК України, Законом України „Про транспортно-експедиторську діяльність", Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Згідно ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Аналогічні положення містить ст.316 ГК України.
Згідно ст.9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 032182 від 11.03.2011р.
Відповідно до положень заявки-договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом - оплата проводиться через 14 днів по отриманню замовником оригіналів документів.
Позивач надіслав відповідачу оригінали документів: міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 032182 від 11.03.2011р., рахунок-фактуру № ТІ-0000327 від 21.03.2011р. на суму 34813грн. 31коп. та акт № ТІ-0000327 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.03.2011р. на суму 34813грн. 31коп.
Факт надсилання відповідачу оригінали документів підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції позивача та списком поштових відправлень №304 від 16.04.2011р. наданих позивачем. Отже дата виникнення заборгованості, з врахуванням часу доставки поштової кореспонденції -01.05.2011р.
Акт № ТІ-0000237 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.03.2011р. на суму 34 813,31 грн. відповідач не підписав, позивачу не повернув.
Відповідач зауважень щодо виконаного позивачем перевезення не висловлював.
Станом на дату подання позовної заяви у відповідача існував борг за надані транспортні послуги, по заявці-договору, в сумі 34 813грн. 31коп.
Представник позивача подав заяву про припинення позовних вимог вх. №11858/12 від 29.05.2012р., в якій просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 22 000грн. 00коп., оскільки відповідачем було частково оплачено борг, в підтвердження чого надав банківські виписки про надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача від 03.08.2011р. на суму 10 000грн. 00коп. та від 03.04.2012р. на суму 12 000,грн.. 00коп..
Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 22000грн. 00коп. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.
З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу в сумі 12 813грн. 31коп. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо суми інфляційних втрат та 3% річних, заявлених до стягнення, суд зазначає наступне.
Представник позивача витребувані судом документи, які є необхідними для вирішення спору по суті не представив, причин невиконання вимог ухвал суду від 23.04.2012р. та 15.05.2012р., а саме неподання суду уточненого розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, не пояснив.
Відповідно до п.5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його неявка перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на встановлений ст.69 ГПК України строк наданий суду для розгляду спору, неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, суд залишає позовну заяву в частині стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних без розгляду.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Щодо вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити наступне:
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", на який покликається позивач у позовній заяві та розрахунку штрафних санкцій, не є спеціальним законом в розумінні ч.4 ст.231 ГК України, яким встановлюється розмір пені щодо конкретних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання основного зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.258 ЦК України).
Згідно ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Враховуючи вищенаведені норми, виконання даного зобов'язання не може бути забезпечене пенею, оскільки між сторонами не було письмово укладено договору, який би встановлював розмір пені за прострочення виконання зобов'язання, відтак не досягнуто згоди щодо її застосування у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов'язання.
Отже в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 1360грн. 10коп. слід відмовити.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити частково.
Сплата судових витрат підтверджується платіжним дорученням №1115 від 21.03.2012р. -1609грн. 50коп. судового збору, який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 78, п.1-1 ст.80, п.5 ст. 81, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АсМАП Логістика" (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зимна вода, вул.Тичини,2; ідентифікаційний код 36499371) на користь Відкритого акціонерного товариства „Іскра" (79066, м.Львів, вул.Вулецька, 14, ідентифікаційний код 00214244) 12813грн. 31коп. основного боргу та 570грн. 11коп. судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
3. В частині стягнення основного боргу в сумі 22 000грн. 00коп. провадження у справі припинити.
4. В частині стягнення 696грн. 27коп. інфляційних втрат та 918грн. 50коп. 3% річних позов залишити без розгляду.
5. В частині стягнення 1360грн. 10коп. пені відмовити.
Суддя Гоменюк З.П.